Брендове взуття за $200 часто гірше за дешевше: несподівані зізнання шевця

Як зберегти взуття та не витратити зайві гроші

Про те, як правильно вибирати літню обувку та чому її треба купувати під вечір, а також про особливості ремонту взуття із сіточкою "Телеграф" розповідав у першій частині інтерв’ю з досвідченим шевцем із Полтави Миколою Фокіним.

Пропонуємо продовження розмови з майстром.

Дірка на заднику натирає п’ятку

— Чи можна тісне взуття розтягнути у майстерні?

— Можна. Хоч на два розміри. Щоправда, при цьому треба буде доточувати підошву. При єдиній умові: взуття має бути виготовлене з натуральної шкіри. Ні штучна шкіра, так звана еко, ні синтетика, ні тканина не тягнуться.

— Актуальна ціна питання?

— 500—600 гривень за пару.

— Чи може майстер склеїти підошву, якщо вона тріснула?

— Якщо тріщина неглибока, то підошву можна відновити: сточити поверхню й наклеїти щільний матеріал. Це зупинить подальшу руйнацію. Та якщо тріщина пішла на всю висоту підошви, то краще за ремонт не братися.

— Коли доцільно відправляти взуття у ремонт?

— Іноді клієнти мене просять зробити щось наперед з метою профілактики. Але я раджу наперед нічого не робити. Звісно, можна відремонтувати все, що гіпотетично колись порветься, але не факт, що не порветься там, де не чекаємо.

Тобто ремонт треба робити в міру потреби, про що я розповідаю на своєму телеграм-каналі. Скажімо, на заднику дещо витерлась тканина. Так, це, може, не зовсім естетично, але ніяк не впливає зручність при ходьбі й не означає, що таке взуття слід здавати у ремонт. Інша справа — якщо там з’явилась дірка, й вона почала натирати п'ятку.

Звісно, реставрувати взуття треба вчасно, не затягувати з походом у майстерню. Це обійдеться дешевше. Бо якщо у вас почала протиратись підошва чи навіть уже трохи протерлась, майстер зробить на неї накат, і це коштуватиме не так дорого. Якщо ж проблема виявиться більшою, то доведеться замінювати всю підошву, і різниця в ціні буде вже великою, особливо якщо ставити якісний матеріал. Тож навіщо ж витрачати зайві гроші?

— То все-таки, краще віднести своє взуття на реставрацію після закінчення сезону?

— Тут не може бути однозначної відповіді. Воно ж часто рветься саме в ході носіння. Тому, щоб не довелось платити зайві кошти за терміновість, слід мати, як мінімум, дві-три пари взуття, хай то буде літнє, зимове чи демісезонне.

В ідеалі, звісно, ремонтувати взуття треба після закінчення сезону. Тоді у вас не виникне з ним проблем, коли настане час перевзуватись.

— Шевці просять приносити взуття у ремонт чистим. Чи завжди дослухаються до цього клієнти?

— Одна справа — почистити взуття зовні, а інша — прибрати запах зсередини. Іноді, перш ніж братися за ремонт, доводиться вимочувати взуття у воді й висушувати.

— А хіба спреї від неприємного запаху не розв'язують проблему?

— Якщо просто запшикати дезодорантом, це лише посилить неприємний запах. Догляд за ногами важливий.

Навіщо знадобились додаткові дірочки в кроксах

— З якими проблемами літнього взуття до вас найчастіше звертаються клієнти?

— У босоніжках найчастіше летять липучки, відпадає чи протирається підошва або ж ламається застібка.

— Зазвичай це товар китайського виробництва?

— Ну, ви ж розумієте, що китайці роблять усе. У тому числі одні з найкращих у світі космічні ракети і роботи. За якістю Китай сьогодні вийшов на рівень Європи. Інша справа, який товар потрапляє на наш ринок…

— А якісь незвичні випадки пригадаєте?

— Недавно чоловік приносив крокси. Попросив додати в окремих місцях дірочок, бо там йому парило.

Як правило, разів п’ять, а то й десять на рік мені здають у ремонт взуття, погризене собаками. Але щоб котик перегриз ремінець у сандалях на три частини, досі такого не зустрічалось. Та не так давно трапилось і таке.

Серед моїх постійних клієнтів є чоловік, у якого одна нога на пів розміру більша. Тож, як тільки купує нову пару, несе мені один черевик на розтяжку.

А доросла жінка носить дитячий 33-й розмір. І теж з обновками завжди приходить до мене — я підгоню їх по її стопі, бо вони їй трохи завеликі…

Чи є різниця між дорогим та відносно дешевим взуттям

— Що краще: купити одну пару дорогого і якісного взуття, якого вистачить на кілька сезонів, чи пару дешевого на один сезон?

— Усе залежить від вашого гаманця. Як на мене, краще мати дві-три пари літнього взуття вартістю по 1,8—2,5 тисячі гривень (це середній сегмент), аніж по 6 тисяч, оскільки між ними, по суті, особливої різниці в якості нема. Ба більше, часто взуття, що коштує 150—200 доларів, поступається за якістю дешевшому.

Ваше взуття не повинно тиснути вам на кишеню. Ви не маєте віддавати останні гроші, щоб на вас звернули увагу. Але якщо є можливості або бажання показати бренди, то чому б і ні. Є люди, які заради лейбла готові платити шалені гроші.

Взагалі, вгадати з покупкою взуття, яке б воно не було, досить складно. Наприклад, я ношу кросівки з сіткою, які купив років чотири тому на базарі буквально за копійки, і вони досі, як нові. Просто пощастило.

— На вашу думку, чому така значна різниця в ціні й практично немає різниці в якості товару?

— Як на мене, для виробників ми, споживачі, просто раби. Просто одні раби з більшими грошами, інші — з меншими. Але при цьому ставлення до всіх однакове. "Раб", який отримує 5 тисяч гривень, має платити 2 тисячі за взуття, а той, що отримує 25 тисяч, має платити 5 тисяч. При цьому відповідальності перед споживачами ніхто не несе.

— Ви особисто в інтернет-магазинах купуєте взуття?

— Я не прихильник таких покупок і з досвіду моїх клієнтів знаю, що зазвичай, якщо люди намагаються повернути в інтернет-магазин товар, який не підійшов, з ними просто перестають спілкуватися.

Для чого шевцю 3D-принтер

— Ви кажете, що ремонт не завжди виправданий з огляду на ціну взуття. Бо іноді вона нижча або не набагато вища за ціну ремонту. Через це, власне, ремонт недоступний людям з низькими доходами.

— Так, ремонт взуття все більше стає статусним. І люди, які мають кошти, статус і цінують свої ноги, продовжуватимуть нести взуття у ремонтні майстерні. У мене є клієнти, які й 10—20 років тому ремонтували черевики вартістю 2—3 тисячі доларів. І з’явилися нові клієнти, які носять дорогі бренди.

— Які ж проблеми у такого взуття?

— Іноді воно зроблене зі "сміття". Ось недавно чоловік приносив черевики відомої фірми, придбані у магазині. У цього взуття почала відклеюватись підошва. Я став її віддирати, а там не клей, а щось схоже на липучку для мух.

Загалом найбільша проблема старого взуття – це саме клей, який з часом втрачає свої властивості. Найчастіше це видно по стоковому взуттю, в якого через це просто відпадають підошви.

— Як на мене, зараз люди більше носять спортивне взуття, аніж класичне.

— Так, різниця між взуттям стерлась. У мене є клієнти при хороших посадах і грошах, які ходять у кросівках, бо їм так комфортно. Хоча їхнє спортивне взуття від відомих брендів, що видає їхній статус.

Подивіться: всі знаменитості сьогодні у кросівках. А вплив соцмереж, особливо на молодь, дуже великий. І люди купують те, що вони десь на комусь зі своїх кумирів побачили.

— Як продовжити життя взуття?

— За ним має бути регулярний догляд. Його треба вчасно мити, прати. Якщо воно шкіряне, змащувати кремом. Я рекомендую натуральні креми. Скажімо, із жиром норки або карнаубський рослинний віск, виготовлений із листя бразильської пальми. Вони і живлять шкіру, і надають їй блиску, і відштовхують воду.

— Влітку у вас менше роботи?

— Моя робота не залежить від пори роки. Її завжди дуже багато. Але у спеку працювати важче.

Та, що важливо, штучний інтелект на моє ремесло не впливає. Упевнений, він мене не витіснить з ринку праці. Але мені цікаво експериментувати з сучасними технологіями, — каже майстер, який веде свій YouTube-канал. — Тому купив 3D-принтер, на якому спробуємо з сином надрукувати підошву з поліуретану. Вона буде дешевшою, аніж ті, що я зараз закуповую. А років за два-три, може, перейдемо й на друк взуття у 3D. Люди ж хочуть носити щось подешевше…

Фото автора та надані Миколою Фокіним