Таємниця сірого порошку: як фірма з 4 працівниками "освоює" мільйони "Укргазвидобування" та "Укрнафти"

Найкращі контракти на постачання стратегічної сировини діставалися "сімейному підряду" з Дніпра

Чому державні гіганти роками захищали фіктивних конкурентів, як приватний трейдер обіграв в судах "Укрнафту", постачаючи брак, а інший підписав "жирний" контракт прямо в день вердикту антимонопольників, — в матеріалі "Телеграфу".

Що таке барит і до чого тут газ?

Щоб у ваших конфорках горів газ, його треба видобути з глибини кілька кілометрів. Під час буріння свердловин виникає шалений тиск підземних пластів. Задля його "приборкання" у буровий розчин додають баритовий концентрат – товарний порошок, який допомагає утримати газ під землею і захистити свердловину від аварійного викиду чи фонтанування. Відповідно, барит – критично важливий елемент для стабільної роботи нафтогазової галузі. Щорічна потреба в мінералі – 12-15 тис. тонн, тож на кону 150-210 млн грн.

Проте на вільному ринку пропозицій не так багато. Адже в Україні немає власного промислового видобутку бариту, тому всю потребу закривають два типи компаній: поодинокі переробники, що подрібнюють імпортну баритову руду, та постачальники-трейдери, які везуть вже готовий продукт з-за кордону. Саме в останній ніші не так давно з’явився "чемпіон" – дніпровське ТОВ "Торгова Трубна Компанія" (ТТК). Попри свою назву, яка натякає на спеціалізацію на постачанні металу, фірма зайшла й на ринок хімічної сировини, ставши ключовим постачальником для державних гігантів АТ "Укргазвидобування" та ПАТ "Укрнафта".

Перемикання на баритовий концентрат відбулося у 2023 році, коли ТОВ "ТТК" почало забирати "жирні" контракти (на 144,6 млн грн у березні та 111,3 млн грн у вересні). У 2024 році "баритова експансія" стала очевидною. Якщо компанія отримала замовлення на постачання бурильних труб лише на 26,9 млн грн, то дохід від постачання бариту був більшим майже в 6 разів і складав 158,4 млн грн.

"Ювелірна" точність на сотні мільйонів

У 2025 році баритовий концентрат приніс дніпровським трейдерам уже 361,3 млн грн. Половина цієї суми – лише одна закупівля, яка підсвітила залаштунки цього бізнесу.

Йдеться про тендер АТ "Укргазвидобування", оголошений у березні 2025 року (UA-2025-03-17-004896-а), з очікуваною вартістю майже 158 млн грн. У боротьбі за право поставити на цю суму понад 11 тис. тонн бариту зійшлися чотири учасники: крім згаданого ТОВ "Торгова Трубна Компанія", також ПП "Альфа Люкс", ТОВ "Епіцентр К" та ТОВ "Нова Інтерпрайз".

Перемогу із ціною у 144,29 млн грн отримала "Торгова Трубна компанія", обійшовши найближчого конкурента – "Альфа Люкс" на символічні 11,3 тис. грн. Тобто різниця в ціні склала рівно 1 гривню на кожній тонні концентрату.

Проте претензії з боку переможеної фірми стосувалися не такої "ювелірної" точності, а інших аспектів. Зокрема, у скарзі до Антимонопольного комітету ПП "Альфа Люкс" звертало увагу на "вінегрет" у пропозиції переможця. Адже в тендерних документах ТОВ "Торгова Трубна Компанія" фігурував баритовий концентрат одночасно від виробників із Туреччини та Болгарії. Це фактично означало подання кількох альтернативних пропозицій, що заборонено законом.

Крім того, "Альфа Люкс" вказувало на плутанину в термінах (у сертифікатах ТТК фігурував як "баритовий концентрат", так і "сульфат барію") та застарілі дані (лабораторні висновки на товар видані за два роки до тендеру, а опитувальник самої компанії не оновлювався понад 8 місяців).

На захист ТТК несподівано став сам замовник – АТ "Укргазвидобування". Державна компанія переконала антимонопольників, що "баритовий концентрат" і "сульфат барію" – фактично синоніми, а наявність даних різних заводів-виробників у пропозиції нібито не заважає визначити предмет договору. Тоді комісія АМКУ прислухалася до аргументів і скаргу відхилила.

Втім, пізніше Антимонопольний комітет звернув увагу на ознаки фіктивної конкуренції на торгах. Оскільки третій учасник, ТОВ "Нова Інтерпрайз", приніс на тендер досвід, підтверджений договором та рекомендаційним листом від свого "суперника" – ТОВ "Торгова Трубна Компанія". До того ж обидві фірми пропонували продукцію одних і тих самих іноземних заводів. Саме ці фактори стали ключовим доказом змови, що зрештою призвело до внесення обох фірм до "чорного списку" АМКУ в липні 2026 року. На додачу "партнери" отримали дзеркальні фінансові санкції – штрафи у 25,95 млн грн на кожну.

Династії та рекомендації від своїх

Якщо подивитися на історію тендерів на Prozorro, то ТОВ "Торгова Трубна Компанія" та ТОВ "Нова Інтерпрайз" формально виглядають як суперники. Проте дані аналітичної системи YouControl, дають можливість побачити багато спільних рис. Зокрема, обидві компанії "прописані" у Дніпрі, мають схожий профіль (неспеціалізована оптова торгівля) і вражаючий мінімалізм у штатах: на двох у них працює шість осіб (4 – у "ТТК" та 2 у "Нова Інтерпрайз").

Власниками, на перший погляд, є не пов’язані особи. Так, "Торгова Трубна Компанія" належить дніпровському бізнесмену Андрію Лябогову, а одноосібним бенефіціаром і директором ТОВ "Нова Інтерпрайз", створеного наприкінці 2023 року, значиться Ярослав Телевний.

Але якщо зазирнути в історію фірм, стає зрозуміло, що це була не випадкова зустріч двох "талановитих підприємців" на торгах. Коріння історії веде до ще одного гравця ринку і конкурента на закупівлях – ТОВ "Інко-Профіт". У свій час саме Андрій Лябогов був засновником цієї фірми, а його партнером виступав Володимир Телевний. Схоже, ми бачимо класичну "сімейну карусель", де старі зв’язки просто перевтілилися у нові юридичні назви для імітації конкуренції на мільярдних закупівлях.

"Тендерна ідилія" зафіксована навіть у документах. Наприклад, коли "Торгова Трубна Компанія" у 2023 році заходила на ринок хімії, саме "Інко-профіт" надав фірмі рекомендаційний лист про "тривалі та надійні господарські відносини".

Пізніше, як згадувалось, схема повторилася, і тепер "Торгова Трубна Компанія" стала тим партнером, який підтвердив аналогічний досвід для "Нова Інтерпрайз".

Виходить замкнене коло: фірми-старожили допомагали закріпитися "новачкам", а ті згодом підтягували наступних "конкурентів", створюючи ілюзію вибору.

ТОВ "Інко-Профіт" та "Торгова Трубна Компанія" разом з іншими компаніями фігурували у кримінальному провадженні. Правоохоронці припускали, що фірми були частиною схеми з "відмивання" грошей та ухилення від податків через безтоварні операції. Під час слідчих дій ще у 2021 році у Дніпрі за адресою вул. Європейська, 7А (саме там "прописана" і "Нова Інтерпрайз") силовики вилучали 11 банківських карток та понад 2,8 млн грн готівки.

Попри серйозність підозр, справа зазнала процесуального фіаско: у липні 2022 року Київський апеляційний суд остаточно скасував арешт вилучених коштів. Крім того судді дорікнули прокурорам та слідчим у бездіяльності, адже за півтора роки ті не надали залізобетонних фактів для доведення провини приватних фірм.

Судові війни та тендерний азарт

Варто відзначити, що "Торгова Трубна Компанія" активно судиться і з своїми основними замовниками. Зокрема, суперечка з АТ "Укргазвидобування" точиться навколо постачання тампонажного цементу. Фірма намагалася стягнути з державного гіганта 55,8 млн грн нібито заборгованості за товар. В той час як державна компанія відповіла жорстким зустрічним позовом і наполягала: постачальник має негайно забрати та вивезти 1476 тонн цементу зі складів, адже він виявився неякісним, а також заплатити 40,4 млн грн за завдані збитки.

Станом на липень 2026 року розгляд цієї суперечки ще триває. Сторони пройшли лише етап запеклої боротьби за те, в якому суді буде вирішуватися доля бракованого будматеріалу.

В той час як інший стратегічний замовник – ПАТ "Укрнафта" – в чисту програв приватному трейдеру. Господарський суд Дніпровської області не погодив стягнення штрафів за прострочення ТОВ "Торгова Трубна Компанія" постачання (йшлося про 591 тис. грн та 2,04 млн грн). Крім того, у відповідь на позов фірми суд анулював додаткові угоди, якими оплата за товар була відтермінована до 90 днів.

Найдивовижніше в цій історії: на фоні судових баталій та активного розслідування АМКУ "Торгова Трубна Компанія" та її супутник продовжували безперешкодно отримувати нові угоди. Портфель "ТТК" з початку 2026 року досяг 307 млн грн. В цій сумі постачання бариту для "Укргазвидобування" (на 111,1 млн грн) та "Укрнафти" (на 84,6 млн грн), а також труб для цих двох держкомпаній (на 25,3 та 84,6 млн грн відповідно).

Не пас задніх і "молодший партнер": "Нова Інтерпрайз" за 2026 рік зібрала врожай у 35 млн грн. Найцікавіше, що останнє замовлення на 5,9 млн грн фірма отримала від "Укрнафти" прямо у день винесення вердикту Антимонопольним комітетом України – 16 липня 2026 року.

Кінець династії чи паперова пауза?

Хоча здається, що коло поруки нарешті розірвано рішенням АМКУ, ставити крапку в цій історії занадто рано. По-перше, у фігурантів справи залишається час на оскарження вердикту в судовому порядку, що може на місяці затягнути остаточне виконання санкцій.

По-друге, відкритим лишається питання до самих державних компаній – АТ "Укргазвидобування" та ПАТ "Укрнафта". Як фірма із крихітним штатом роками лишається головним фаворитом стратегічних закупівель. Чому державні компанії захищають її від реальних конкурентів на одних торгах і водночас судяться з нею через неякісний товар за результатами інших закупівель?

Звісно, юридичні департаменти нафтогазових гігантів можуть спробувати зіграти на тому, що на закупівлі бариту витрачалися не прямі дотації з державного бюджету, а кошти від власної господарської діяльності підприємств – тож це, мовляв, "наша особиста справа".

Проте навіть якщо формально це "власний бюджет" компаній, мова йде все одно про стратегічні активи. Кожна переплачена постачальникам гривня, тим паче матеріали низької якості, які неможливо використати на виробництві – це прямі втрати та чисті збитки для самих державних підприємств. У часи, коли країна воює, подібне неефективне господарювання б’є по фінансовій стійкості стратегічних гігантів, зменшує прибутки, які мали б наповнювати казну, та зрештою закладається у фінальні ціни на енергоносії для населення.