Ревізори дають добро? Фірма з кримінальним шлейфом освоює сотні мільйонів, а влада лише розводить руками

Що не так зі сферою українських державних закупівель

Уявіть, що єдиним учасником багатомільйонного тендеру Київської ОДА чи, наприклад, Держаудитслужби є фірма з токсичним минулим. Замовники можуть знати, що вона зриває терміни робіт, що її екскерівник отримав два роки обмеження волі за махінації з держзакупівлями. Але вчинити нічого не здатні — чинне законодавство буквально змушує їх підписувати контракти.

"Телеграф" розповідає про цю хронічну хворобу української тендерної системи на прикладі ТОВ "Нікопольська-СТК". Ця компанія, що належить родині Поганів, за останній час спромоглася зібрати сотні мільйонів на підрядах від структур, які за логікою мали б триматися від неї якнайдалі.

Побутова логіка проти тендерного абсурду

Припустімо, що вам потрібно побудувати звичайний сарай. Навряд чи ви довірите гроші майстру, про якого знаєте, що на будівництві для вашого сусіда він у визначений строк не виконав і п’ятої частини робіт. Або що він банально вкрав частину цегли.

У повсякденному житті це називається здоровим глуздом. Майстер з подібним бекграундом просто втрачає клієнтів, і відмова йому буде закономірним наслідком його зіпсованої репутації. Але у сфері українських державних закупівель діють зовсім інші правила.

Вітчизняне законодавство виписане так, що підрядник із зіпсованою репутацією без проблем знаходить нові замовлення. Щобільше, купувати його послуги змушені навіть такі структури, як Держаудитслужба, яка, по ідеї, має усі можливості та ресурси, щоб перевірити історію фірми. Але закон навіть її позбавляє можливості сказати "ні".

Ремонт кабінетів ДАСУ та додаткові мільйони без конкурсу

У жовтні 2025 року Держаудитслужба оголосила тендер на поточний ремонт приміщень своєї адміністративної будівлі у Києві. На торги прийшов єдиний учасник — ТОВ "Нікопольська-СТК", тож варіантів у аудиторів не було — фірма без жодної конкуренції забрала контракт вартістю 15,1 мільйона гривень.

Не знаємо, як саме ТОВ "Нікопольська-СТК" проводило роботи, але вже за два місяці після укладення угоди з'ясувалося, що будівлі ДАСУ терміново потрібен додатковий ремонт. Як наслідок, у грудні 2025 року аудитори віддали підряднику ще понад 2,4 мільйона гривень.

Історія повторилася і у вересні 2026 року, коли сторони підписали черговий договір на додатковий ремонт ще на майже 2 мільйони гривень. При цьому ДАСУ, ймовірно, було змушене укладати ці контракти з тією ж фірмою без конкурсу — в межах воєнного законодавства, яке визначає, що дозакуповувати додаткові роботи доцільно у діючого виконавця.

Напевно, до всіх цих угод не виникло б жодних питань, якби не давній кримінальний шлейф підрядника. Діяльність ТОВ "Нікопольська-СТК" у різні роки ставала об'єктом розслідування у кримінальних провадженнях через можливі фінансові зловживання. Серйозні претензії до підприємства раніше озвучували й журналісти — аналітики проєкту "Наші гроші" свого часу виявили суттєве завищення цін у кошторисах ТОВ "Нікопольська-СТК".

Два роки для ексдиректора за махінації на держпідряді

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, офіційними засновниками ТОВ "Нікопольська-СТК" зараз зареєстровані Станіслав та Ірина Погани, а посаду керівниці обіймає Алла Боренко. Однак у період з 2016 по 2021 рік підприємством офіційно керував син нинішнього власника — Олександр Станіславович Поган. Саме за його каденції фірма отримала свій перший зафіксований у судових реєстрах досвід махінацій на державних грошах.

Суть справи виявилася банальним привласненням коштів бюджету. Наприкінці 2016 року ТОВ "Нікопольська-СТК" уклало договір на реконструкцію будівлі харчоблока Голопристанської районної лікарні в Херсонській області. Після цього тодішній директор надав акти виконаних робіт, які містили завідомо неправдиві відомості. Суд та експертизи згодом встановили, що фірма взагалі не виконала роботи та не поставила обладнання на загальну суму майже 110 тисяч гривень. Ці кошти тодішній очільник підприємства Олександр Поган просто привласнив.

У грудні 2020 року суд виніс Олександру Погану вирок — засудив його за ч. 2 ст. 191 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки. Після апеляцій та касацій фінальну юридичну крапку в історії у серпні 2021 року поставив Верховний Суд — Олександра Погана остаточно визнали винним.

Аудитори все знали?

Якби це була єдина справа у біографії ТОВ "Нікопольська-СТК", історію можна було б списати на "прикру випадковість". Проте за компанією тягнеться цілий шлейф аналогічних скандалів.

Так, один з епізодів стосується реконструкції школи №26 у селищі Комишани на Херсонщині. У період з 2018 по 2020 рік Управління капітального будівництва Херсонської міської ради підписало з ТОВ "Нікопольська-СТК" три договори на цей об’єкт. Загальна вартість проєкту склала понад 52,8 мільйона гривень.

У результаті — чергове кримінальне провадження щодо привласнення державних коштів. За версією слідства, ТОВ "Нікопольська-СТК" суттєво завищувало ціни на матеріали та техніку. Щобільше, частину будматеріалів на об’єкт взагалі не купували, хоча мільйони за них фірма отримала з казначейства. Також слідчі зафіксували, що у підрядника не було ні власної техніки, ні дипломованих фахівців для такого будівництва. Загалом завдані державі збитки слідство оцінило у понад 1,75 мільйона гривень.

Найіронічніше, що порушення викрили фахівці Держаудитслужби. Тієї самої, що нині укладає з цим же підрядником контракти на десятки мільйонів гривень.

Миколаївський кейс-2026: золотий бетон та зірвані графіки

Черговий скандал спалахнув на будівництві захисної споруди у селі Михайлівка на Миколаївщині. У серпні 2025 року Відділ освіти, культури, молоді та спорту Степівської сільської ради Миколаївської області уклав із ТОВ "Нікопольська-СТК" договір на будівництво захисної споруди цивільного захисту для Михайлівського ліцею. Загальна вартість підряду склала понад 46 мільйонів гривень, а фінансування виділили за кошти програми Ukraine Facility.

Першими тривогу підняли журналісти проєкту "Наші гроші". Аналітики дослідили офіційний кошторис цього укриття та викрили суттєве завищення цін на базові будівельні матеріали. Наприклад, бетон В20 заклали по 4 926 грн/куб. м, тоді як "Миколаївський завод ЗБВ" продає його по 3 550-4 127 грн/куб. м. Двомісні шкільні парти хотіли придбати за 5 564 грн/шт., у той час як на ринку вони спокійно продавалися за ціною 2400-3200 грн/шт. За версією видання, тільки на встановлених позиціях потенційна переплата могла становити принаймні 1,5 млн грн.

Ці матеріали медіа, ймовірно, згодом могли лягти в основу вже повноцінної кримінальної справи. У червні 2026 року правоохоронці почали розслідування у кримінальному провадженні №42026152410000063 за статтею про привласнення та розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах. За версією слідства, посадовці Відділу освіти сільради вступили у злочинну змову з представниками ТОВ "Нікопольська-СТК", після чого, сторони, нібито, стали вносити в акти виконаних робіт завідомо неправдиві відомості про обсяги та вартість матеріалів, а гроші виводили через підконтрольні фірми та безтоварні операції.

Окрім цього ТОВ "Нікопольська-СТК" ще й завалило строки — станом на 1 травня 2026 року, коли за договором об’єкт мали вже здати, фактичний рівень виконання будівельних робіт становив усього 17,66%. У результаті в червні 2026 замовнику ще й довелося розривати договір з недобросовісним підрядником.

Пів мільярда на кону

Ми детально описали бекграунд ТОВ "Нікопольська-СТК" не просто так. За увесь час існування фірма встигла "натендерити" 940 млн грн. Частина з цих коштів була доведено вкраденою, частина ймовірно вкраденою, а деякі контракти вже точно зірвані через порушення термінтів.

І от буквально щойно, у серпні 2026, тобто вже після скандального розірвання контракту на будівництво укриття через порушення термінів, після чергового кримінального провадження за розтрату коштів, фірма Поганів отримує зовсім не тотальний ігнор, як можна було б подумати. Ні, вона отримує черговий грандіозний контракт на… 480 млн грн.

Цей майже півмільярдний куш підрядник урвав від Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА. Чиновники без проведення жодних відкритих торгів віддали фірмі будівництво блоку очищення води та резервуару питної води у Фастові. Неконкурентну угоду прикрили рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій про, начебто, нагальну потребу у такому будівництві.

Сам договір передбачає не просто будівельні роботи, а повний комплекс проєктування та зведення об'єкта під ключ. ТОВ "Нікопольська-СТК" отримало право розробляти проєктно-кошторисну документацію та проходити державну експертизу аж до лютого 2027 року. Безпосередньо на будівництво споруд очищення та резервуарів питної води замовник відвів понад рік. Фінальним строком здачі об'єкта в експлуатацію вказали грудень 2027 року. Таким чином, фірма із судовим вироком за плечима отримала гігантський підряд на багаторічний стратегічний довгобуд взагалі без конкурсу.

У зв'язку з цим виникає закономірне питання: скільки саме бюджетних мільйонів має зникнути на черговому об'єкті, і на які ще роки підрядник повинен затягнути роботи, аби його нарешті перестали пускати на Prozorro?

Описана ситуація чітко підтверджує системність проблеми публічних закупівель в Україні. "Телеграф" уже не вперше висвітлює подібні історії, де відверто токсичні підрядники безперешкодно освоюють сотні мільйонів гривень попри кримінальні провадження. Готуючи ці матеріали, редакція неодноразово надсилала офіційні запити до державних замовників та органів контролю. Щоразу ми отримували шаблонні відповіді-відписки про те, що чинне законодавство просто не дає чиновникам підстав для дискваліфікації таких компаній.

Якщо діюча система перетворилася на безпорадного заручника власних правил, то чи не пора винести це питання на найвищий державний рівень? Можливо, законодавцям нарешті варто подумати над тим, аби в Україні з'явилися реальні, дієві юридичні інструменти для недопуску сумнівних фірм до державних грошей?

Редакція, звичайно ж, вкотре звернеться з офіційними запитами до Держаудитслужби та Міністерства розвитку громад та територій України щодо наявності діючих механізмів для недопуску недобросовісних підрядників до торгів. Також ми надішлемо запит до профільного Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку. Питання тендерних дірок для підрядників із кримінальним бекграундом врешті має зрушити з мертвої точки. Оскільки ціна подальшої бездіяльності законодавців вимірюється вже мільярдами з кишень платників податків. Не перемикайтеся.