Спільний антикризовий протокол для логістики: у Школі міст та громад відбувся діалог держави й бізнесу

Школа міст та громад спільно з Київською школою державного управління імені Сергія Нижного провели 22 вересня 2026 року закриту executive-сесію "Антикризові протоколи та логістична дипломатія". Представники держави, бізнесу та ключових інфраструктурних секторів обговорили, як має працювати спільна система реагування на загрози для логістики, експорту та безперервності роботи підприємств.

Захід відкрила та модерувала керівниця Школи міст та громад Ольга Бабій. Ключову доповідь представив перший заступник Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач.

"Сьогодні наше завдання — побудувати логістику, в якій пошкодження або тимчасове блокування одного маршруту не призводить до зупинки перевезень. Для цього недостатньо реагувати вже після атаки. Держава і бізнес мають заздалегідь розуміти сценарії переключення вантажопотоків: які є альтернативні маршрути, яку додаткову спроможність вони можуть прийняти, хто ухвалює рішення і як бізнес отримує оперативну інформацію. Саме такий спільний алгоритм дій має стати основою антикризового протоколу для логістики", — зазначив Сергій Деркач.

До розмови долучилися представник України при Європейському Союзі Тарас Качка, голова Київської ОДА Тимур Ткаченко, міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, член правління АТ "Укрзалізниця" Володимир Іващенко, CEO "ЕКО маркет" Кристина Ковтун, радник міністра економіки та довкілля України Андрій Телюпа та генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.

У центрі дискусії були практичні сценарії: хто ухвалює рішення в перші години після пошкодження логістичного вузла, складу або транспортної інфраструктури; як бізнес отримує інформацію; які резервні маршрути й ресурси можна задіяти.

"Нам треба повернутися до антикризового протоколу березня 2022 року, коли Кабінет міністрів, місцева влада, бізнес і військові працювали як одне ціле", — наголосила Ольга Бабій. За її словами, цей досвід потрібно запроваджувати на постійній основі.

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що в короткостроковій перспективі аграрний сектор має запас стійкості й критичної зупинки не очікується. Водночас, за його оцінкою, у річному вимірі скорочення експорту може сягнути 30 мільйонів тонн, що означатиме втрату до 10 мільярдів доларів експортної виручки.

Тарас Качка звернув увагу на необхідність узгодження українських митних і контрольних процедур із європейськими правилами. Досвід 2022 року показав, що тимчасове спрощення документів допомагає швидко розблокувати рух товарів, але згодом може створювати можливості для маніпуляцій. Тому довгостроковим рішенням має стати системна гармонізація правил, розвиток прикордонної інфраструктури та максимальне використання вже наявних транспортних потужностей.

Голова Київської ОДА Тимур Ткаченко повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення в області було пошкоджено або зруйновано понад тисячу підприємств, із них близько 200 — упродовж останніх кількох тижнів.

"Стояти осторонь будь-якої проблеми й робити вигляд, що це не наша проблема, — неправильно. Проблема зруйнованого бізнесу — це проблема абсолютно всіх: громад, держави та тих, хто має ухвалювати рішення", — наголосив Тимур Ткаченко.

CEO "ЕКО маркет" Кристина Ковтун назвала серед основних викликів продуктового ритейлу дефіцит альтернативних холодових складів, залежність постачальників від електроенергії та необхідність протягом кількох годин перебудовувати маршрути постачання. Вона наголосила, що бізнес і держава мають вибудовувати взаємодію ще до виникнення кризи: заздалегідь визначати контакти, відповідальних за рішення та доступні альтернативи.

Окремий блок дискусії стосувався страхування воєнних ризиків. Андрій Телюпа повідомив, що для підприємств у прифронтових регіонах максимальний розмір компенсації збільшено з 10 до 30 мільйонів гривень. Водночас перелік активів, на які поширюється механізм, розширюється: до нього додають логістику, ритейл, транспорт, обладнання та окремі види товарних запасів.

Руслан Іллічов наголосив, що компенсація не є повноцінним страхуванням. Для масштабування системи потрібен окремий фонд за участю держави, бізнесу та міжнародних партнерів, а також зрозуміла стратегія релокації підприємств із територій, які постійно перебувають під обстрілами.

Під час дискусії прозвучали пропозиції щодо подальшої роботи: створення постійного каналу комунікації між державою та бізнесом; визначення відповідальних за рішення в перші години кризи; формування карти альтернативних маршрутів, складів і постачальників; створення резервів обладнання та ресурсів; розширення механізмів компенсації й страхування воєнних ризиків; удосконалення процедур релокації підприємств.

Довідка:

Школа міст та громад — окремий напрям у структурі освітньо-аналітичного консорціуму "Школа Нижного", що поєднує навчання, прикладну аналітику, експертну підтримку, проєктну роботу та супровід рішень для міст і громад. Основні напрями роботи — стійкість регіонів, відновлення, розвиток місцевого самоврядування та взаємодія держави, громад, бізнесу й експертного середовища. Керівниця — Ольга Бабій.

Київська школа державного управління імені Сергія Нижного входить до екосистеми "Школи Нижного" та розвиває освітні й аналітичні напрями для представників державного, військового, бізнесового і громадського секторів. Керуюча партнерка — Анна Міщенко.