Мільярди на критичній інфраструктурі, переплати та слід СБУ: що приховує підрядник державних газових гігантів

Кому вдається працювати на український нафтогазовий сектор та одночасно - на російський ядерний комплекс разом із пороховими заводами

Цифрові системи керування, вимірювальні комплекси та електропостачання — це "нервова система" українських підземних газосховищ, компресорних станцій та стратегічних родовищ. В умовах повномасштабної війни безпека цих об'єктів є питанням виживання країни. Втім, мільярдні державні контракти на їхнє технічне переоснащення роками безперешкодно отримує одна й та сама приватна компанія. Компанія, чий кадровий кістяк веде прямісінько до російської нафтової корпорації "Лукойл", а діяльність супроводжується увагою СБУ та заборонами Антимонопольного комітету.

"Телеграф" дослідив, хто стоїть за головним інжиніринговим підрядником державного нафтогазового сектору.

Золота жила: 1,8 мільярда з державного бюджету

Офіційно ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" (код ЄДРПОУ 38781431) позиціює себе як "українська інжинірингова компанія — лідер галузі промислової автоматизації". На власному вебсайті фірма зазначає, що "виросла із заводських відділів автоматизації".

Документальний аналіз формування компанії "Нафтогазхім Сервіс" доводить: її технічну базу та кадри було фактично "пересаджено" з потужностей російської корпорації "Лукойл" в Україні:

• Зокрема, у 2014 році до штату компанії у повному складі (186 осіб) перейшов персонал відділу Головного метролога та метрологічної служби заводу ТОВ "Карпатнафтохім", який на той момент належав "Лукойлу".
• Згодом у 2014–2015 роках фірма забирає на обслуговування та приймає у штат фахівців із систем керування та вимірювальних приладів ПАТ "Одеський НПЗ" (який тривалий час мав офіційну назву ПАТ "ЛУКОЙЛ-Одеський НПЗ"). Туди ж забирають персонал когенераційної ТЕЦ ТОВ "Енергія і Газ Україна", створеної у структурі "Лукойлу" для забезпечення Одеського НПЗ парою та електрикою.

Саме структурі з таким бекграундом довірили "святая святих" державного енергосектору — монтаж обладнання та автоматизацію на найважливіших об'єктах видобутку і зберігання газу. Сума переможних лотів ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" у системі Prozorro на сьогодні складає понад 1,839 млрд грн. Ключові донори: державні гіганти АТ "Укргазвидобування", АТ "Укртрансгаз" та ПАТ "Укрнафта".

На сьогодні 100% частки статутного капіталу підприємства записано на Кирила Желібо. З травня 2026 року посаду директора обіймає Ганна Кротюк, яка до того чотири роки працювала в компанії головним бухгалтером.

Але найцікавіший слід в історії компанії залишив її багаторічний директор — одеський бізнесмен Юрій Григоренко, що керував компанією перед цим.

До того як очолити "Нафтогазхім Сервіс", Григоренко, за даними медіа, працював безпосередньо в російській корпорації "Лукойл". У 2019 році, вже бувши топменеджером великого підрядника "Нафтогазу", Григоренко ледь не здійснив кар'єрний стрибок у владу — він офіційно претендував на посаду голови Полтавської ОДА та подавав відповідну декларацію.

Подвійне життя підрядника: американські технології для ядерного щита РФ

Поки компанія освоювала мільярди на українських стратегічних об'єктах, її керівництво, за версією слідства, розгорнуло паралельне, тіньове життя. З кінця минулого року Служба безпеки України почала розплутувати схему, яка перетворила українського інжинірингового лідера на таємного партнера російського військово-промислового комплексу.

У грудні 2025 року було офіційно відкрито кримінальне провадження за статтею — пособництво державі-агресору. Як з'ясували слідчі, через міжнародну мережу фірм-посередників у Болгарії та Китаї український підрядник гнав дефіцитне західне обладнання напряму до Росії.

При цьому організатори схеми не гребували співпрацею з токсичними контрагентами: один із ключових китайських транзитерів у ланцюжку, який згадується у судових ухвалах, — компанія TIANJIN XISHANFUSHENG INTERNATIONAL TRADING. Якраз у жовтні 2025 року потрапив під нищівні санкції Європейського Союзу та РНБО України за реекспорт військових технологій ворогу.

Через ці "ширми" російському підприємству ТОВ "НПП ТИК" (м. Перм) масово постачалися дефіцитні американські клапани Flowserve Corporation, вимірювальні комплекси Honeywell та німецька електроніка Siemens. Своєю чергою, пермський завод інтегрував ці компоненти у найнебезпечніші об'єкти держави-агресора. Серед кінцевих отримувачів у судових документах вказані:

• ФКП "Пермський пороховой завод" — виробник зарядів для російських ракетних систем;
• ФГУП "АТОМФЛОТ" та АТ "ОКБМ Афрікантов" — структури, що обслуговують атомний криголамний флот та розробляють ядерні реактори;
• "Ленінградська атомна станція" (філія АТ "Концерн Росенергоатом").

Окрім заліза, українські інженери "Нафтогазхім Сервіс" ділилися з ворогом досвідом: як вважають силовики, вони розробляли технічну документацію для модернізації газових турбін Hitachi в інтересах російських хімічних велетнів — ТОВ "АММОНИЙ" (Татарстан) та КАО "Азот Кемерово", які забезпечують промисловість РФ азотними сполуками та сировиною для вибухівки.

Тіньове життя топменеджерів, які вдень автоматизували український "Нафтогаз", а вночі — російські порохові заводи, обірвалося наприкінці лютого 2026 року. Слідчі СБУ провели обшук у столичному готельному комплексі "Русь", де перебував фактичний очільник фірми – уродженець Одеси. Саме таке формулювання дає можливість припустити, що мова про Юрія Григоренка.

У бізнесмена вилучили ноутбук MacBook Pro та iPhone 15. У смартфоні правоохоронці виявили клондайк доказів: робоче листування, детальні плани майбутніх робіт на території Росії, а також схеми закупівель через Казахстан та Узбекистан. Крім того, в судовій ухвалі згадується і роль та обшуки у головного бухгалтера, цю посаду з 2022 року й до сьогодні обіймає Ганна Кротюк.

Розслідування СБУ просувалося безпрецедентно швидко: уже у квітні 2026 року досудове слідство було повністю завершено, а обвинувальний акт щодо керівництва компанії скеровано до суду.

Справа Нацполіції: мільйонні націнки на кожному клапані та ширма "комерційної таємниці"

Паралельно з масштабним безпековим розслідуванням СБУ фінансові апетити державного підрядника розплутують органи Національної поліції. Як з’ясувалося, поки компанія будувала логістичні хаби для російського оборонно-промислового комплексу, на внутрішньому ринку вона нібито не відмовлялася й від банального накручування цін при виконанні підрядів для українських газових підприємств.

Слідче управління Головного управління Нацполіції в Харківській області веде досудове розслідування у провадженні № 42022220000000408 за фактом привласнення та розтрати майна в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 191 КК України).

У центрі уваги детективів — контракт майже на 40,5 мільйона гривень щодо технічного переоснащення автоматизації Березівської установки комплексної підготовки газу (філія "Шебелинкагазвидобування"). Слідство задокументувало, що службові особи "Нафтогазхім Сервісу" могли штучно роздути вартість імпортного обладнання у кошторисах для держави. Маржа на окремих позиціях вражає:

• Магістральні кульові крани: купувалися у реального постачальника за 224,5 тис. грн за штуку, а перепродавалися державному підприємству вже за 336,75 тис. грн. Чистий заробіток "з повітря" — понад 112 тисяч гривень на кожній одиниці.
• Спеціалізовані регулюючі клапани: закуповувалися за 242 тис. грн, а закладалися у державний кошторис за 409,58 тис. грн (націнка — 167,58 тис. грн на одному клапані).
• Суміжні клапани іншої модифікації: при реальній ціні у 228 тис. грн віддавалися державі за 384,35 тис. грн (націнка — 156,35 тис. грн).

За оцінками слідчих, загальна сума збитків (чиста різниця між відпускною ціною виробників та фінальними актами, які оплатила держава) склала понад 8 млн грн.

Коли харківські слідчі офіційно звернулися до керівництва "Нафтогазхім Сервіс" з вимогою показати первинні видаткові накладні, щоб звірити реальні ціни, фірма пішла на прямий конфлікт. Менеджмент відмовився надавати документи, цинічно заявивши, що ціни, за якими вони купують обладнання, є "комерційною таємницею". Зрештою, вилучати фінансову документацію правоохоронцям довелося під прикриттям ухвали слідчого судді та силової підтримки.

Понад те, цей епізод — далеко не єдиний можливий фінансовий гріх компанії. "Нафтогазхім Сервіс" у 2020-2021 роках також згадувалося у кримінальному провадженні № 42020101040000096 за ч. 5 ст. 191 КК України. В цій справі столичні правоохоронці досліджували можливе заволодіння великими сумами бюджетних коштів через використання мережі транзитних та фіктивних підприємств відомого київського "конвертаційного центру".

Імунітет до закону: бан Антимонопольного комітету та мільйони в обхід торгів

Попри колосальний шлейф кримінальних справ — від шпигунських постачань для ядерного комплексу РФ до банального розкрадання на закупівлях клапанів — ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" тривалий час залишалося "непотоплюваним" фаворитом державних тендерів. Червоне світло перед компанією мало спалахнути у 2025 році, коли за неї капітально взявся Антимонопольний комітет України (АМКУ).

Антимонопольники винесли два нищівні рішення, піймавши компанію на системних змовах:

Тендерний "договірняк" на Харківщині: Комітет довів, що фірма імітувала конкуренцію з компанією "Сіварт" на великому тендері для "Шебелинкагазвидобування". Підрядник оскаржував це рішення, але Господарський суд Одеської області повністю став на бік держави й визнав змову. А покарання стали штрафи у 68 і 63 тис. грн.

Афера з обладнанням для "Укргазвидобування": Фірму знову ловлять "на гарячому" — цього разу на змові з компанією "Нафтогаз інжиніринг проект" під час закупівлі частотних перетворювачів. Сукупний штраф за ці махінації перевищив 3,27 млн гривень.

За українським законодавством, рішення АМКУ про змову — це автоматичний "вовчий квиток" для будь-якого бізнесу. Компанія офіційно потрапляє до чорного списку і позбавляється права брати участь у державних закупівлях щонайменше на 3 роки.

Проте для менеджменту "Нафтогазхім Сервісу" та керівників державних нафтогазових гігантів закони, схоже, існують лише на папері. Державні компанії почали пачками підписувати нові контракти з підсанкційним підрядником, використовуючи цинічні юридичні шпаринки та прямі договори взагалі в обхід системи Prozorro:

• У вересні 2025 року, вже після першого офіційного рішення АМКУ про змову, державне ПАТ "Укрнафта" підписує з компанією угоду на реконструкцію установки підготовки газу на Полтавщині вартістю 43,8 млн грн. А вже за місяць, у жовтні, "насипає" зверху ще один контракт на так звані "додаткові роботи".
• У червні 2026 року АТ "Укртрансгаз" вирішує взагалі не гратися у тендери. Вони підписують з "Нафтогазхім Сервіс" прямі договори в обхід торгів, прикриваючись терміновою потребою у "додаткових роботах". Таким чином фірма отримує 8,96 млн грн на компресорній станції "Більче-Волиця" та ще 3,7 млн грн на станції "Опари".

Слово за замовниками та правоохоронцями

Реальність виглядає абсурдно: керівництво стратегічного підрядника офіційно перебуває під судом за пособництво ворогу та сприяння російському ядерному й ракетно-пороховому комплексу. Слідчі СБУ знайшли в "айфоні" директора детальні плани майбутніх робіт на території Росії, Національна поліція доводить розкрадання 8 мільйонів бюджетних коштів на закупівлі звичайних клапанів, а Антимонопольний комітет офіційно забороняє фірмі наближатися до державних грошей за системні змови.

І на тлі цього державні паливні гіганти продовжують заливати на рахунки токсичної компанії десятки мільйонів гривень, пускаючи її інженерів до "нервової системи" українських газосховищ в обхід системи Prozorro.

Редакція "Телеграфа" направила офіційні інформаційні запити до керівництва ключових замовників — АТ "Укргазвидобування", АТ "Укртрансгаз" та ПАТ "Укрнафта". Питання чіткі:

1. Наскільки ретельно внутрішні служби безпеки перевіряли цього підрядника перед допуском до об'єктів критичної інфраструктури під час великої війни?
2. Чи будуть розірвані поточні мільйонні контракти з ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" після того, як СБУ офіційно скерувала обвинувальний акт щодо його керівництва до суду?
3. На якій юридичній підставі компанії продовжували підписувати нові угоди та договори на "додаткові роботи" з фірмою, яка офіційно перебуває у чорному списку АМКУ за тендерні афери?

Паралельно редакція звернулася до АТ "Нафтогаз України", Служби безпеки України, СУ ГУНП в Харківській області та АМКУ, а також направила пропозицію надати коментар керівництву самого ТОВ "Нафтогазхім Сервіс".

Щойно державні нафтогазові гіганти, правоохоронці та сам підрядник нададуть свої відповіді — або спробують сховатися за "комерційними таємницями", — ми оприлюднимо їх у наступній частині нашого розслідування. Не перемикайтесь.