Заробляв сотні мільйонів на харчах для військових, але погорів на гуманітарному Mercedes: чим закінчилася історія "м’ясного короля"

Завод зі штатом майже у 600 людей працював пів року виключно на штраф від АМКУ

Він був справжнім "м’ясним королем" Нацгвардії та Державної прикордонної служби, заробивши на військових тендерах сотні мільйонів гривень. Але карма — невблаганна річ. Спершу власник "Антонівського м’ясокомбінату" отримав кримінальний вирок за оборудку з гуманітарним Mercedes. Згодом ще й АМКУ звинуватив комбінат у махінаціях, закривши дорогу до Prozorro.

"Телеграф" не часто висвітлює кейси, коли розплата швидко наздоганяє фігурантів, зазвичай ми фокусуємося на розслідуваннях, де схематози продовжуються роками, попри розголос. Але цього разу хочемо розповісти, як цинічна скнарість бізнесмена Андрія Тарасенка запустила ланцюгову реакцію, що зрештою викинула його із ринку держзакупівель.

Золота ера на оборонних підрядах

"Антонівський м’ясокомбінат" — бізнес із серйозною історією. Підприємство, розташоване неподалік Білої Церкви на Київщині, працює на ринку понад 23 роки, а його штат налічує майже 600 робітників. Масштаби виробництва відповідні: за даними системи YouControl, річний оборот ТОВ "Антонівський м’ясокомбінат" у 2025 році перевищив 2 млрд грн.

На власному сайті підприємство вихваляється сучасним логістичним комплексом і широким спектром продукції. А особливо автопарком, у якому понад 70 одиниць спецтехніки.

Після початку повномасштабного вторгнення компанія активно вийшла на державні закупівлі, де харчі для військових швидко забезпечили заводу мільйонні контракти, а 2024 рік став справжнім "золотим віком" на Prozorro. У червні та серпні 2024 року "Антонівський м’ясокомбінат" підписав дві великі угоди з Нацгвардією — на 64,6 млн грн та 65,5 млн грн. Паралельно відбувалися регулярні поставки для Державної прикордонної служби, зокрема лоти на 11,4 млн грн та 10,1 млн грн. Загалом за короткий час підприємство назбирало на військових тендерах 192 млн грн.

Проте весь цей престижний статус "оборонного фаворита" перекреслила одна-єдина вантажівка, яку власник завіз під виглядом гуманітарки для фронту, але використовував для потреб м’ясокомбінату.

"Фронтова" вантажівка для цивільної ковбаси

Головним фігурантом цієї схеми з боку "Антонівського м’ясокомбінату" став одноосібний бенефіціар підприємства та на той час його директор Андрій Тарасенко. У червні 2023 року він, за даними слідства, вступив у злочинну змову з представником Благодійної організації "Благодійний фонд "Штаб Добра" та ще одним спільником, щоб провернути оборудку на митниці, яка б дозволила йому поповнити автопарк підприємства комерційною вантажівкою.

Спільники забезпечили ввезення в Україну вантажного автомобіля марки Mercedes-Benz моделі Atego 2013 року випуску вартістю 23 тисячі євро. На Львівській митниці транспорт оформили за спрощеним декларативним принципом воєнного стану як безкоштовну гуманітарну допомогу для фонду "Штаб Добра". Тобто на папері вантажівка начебто призначалася для підготовки до збройного захисту держави. Такий маневр дозволив ділкам повністю звільнити комерційну машину від оподаткування та фактично ошукати держбюджет на 679 тисяч гривень ввізного мита.

Проте жодного дня на потреби фронту цей Mercedes не працював. У липні 2023 року фонд оформляє на вантажівку тимчасові номери, а вже 1 серпня офіційно передає її "Антонівському м’ясокомбінату". Машину пригнали на територію заводу в селі Мала Антонівка, де вона почала щоденно обслуговувати звичайні комерційні потреби підприємства. Схематоз проіснував недовго: вже у листопаді Тарасенко визнав свою провину.

Андрію Тарасенку інкримінували частину 2 статті 28 та частину 2 статті 222 Кримінального кодексу України — шахрайство з фінансовими ресурсами за попередньою змовою групою осіб. 30 січня 2024 року, після визнання винуватості, Білоцерківський міськрайонний суд оголосив вирок, призначивши Тарасенку фінансовий штраф у 85 тисяч гривень та на 3 роки заборонивши займатися будь-якою діяльністю з гуманітарною допомогою. Що стосується інших фігурантів зі "Штабу Добра", то епізод щодо їхньої участі розглядається в окремому кримінальному провадженні.

Рокіровка в реєстрах та тендерний імунітет

Судовий вирок Андрію Тарасенку офіційно набрав чинності 1 березня 2024 року. Власник бізнесу чудово розумів: закон забороняє компаніям із судимими керівниками брати участь у державних закупівлях, а замовники зобов'язані відхиляти такі пропозиції. Щоб урятувати багатомільйонні контракти з військовими та створити видимість "чистого" бізнесу, Тарасенко пішов на кадровий маневр.

За даними системи YouControl, 3 квітня 2024 року — трохи більше ніж за місяць після набрання вироком чинності — засуджений бізнесмен офіційно зняв себе з посади директора "Антонівського м’ясокомбінату" і поставив керувати підприємством Валерія Горбаченка. Сам Тарасенко при цьому залишився одноосібним бенефіціаром та повноправним власником усього комбінату.

Цей юридичний трюк із заміною директора спрацював як тимчасовий щит. Формально нове керівництво не мало проблем із законом, тому компанія спокійно пройшла перевірки на Prozorro. Саме після цієї рокіровки, у червні та серпні 2024 року, "Антонівський м’ясокомбінат" і зміг підписати свої найбільші контракти з Нацгвардією на загальну суму понад 130 млн грн. Власник перевів подих: судимість отримано, штраф державі сплачено, а бюджетні мільйони продовжували йти на рахунки. Але тривав цей тендерний імунітет лише до того часу, поки хитрими "м’ясниками" не зацікавилися в Антимонопольному комітеті.

Залаштункові піддавки на торгах

Влітку 2025 року, під час проведення двох тендерів на постачання замороженої свинини для потреб Нацгвардії вартістю 46 млн грн, "Антонівський м’ясокомбінат" вирішив підстрахуватися. Щоб штучно утримати закупівлі та створити ілюзію конкуренції, на тендер разом із комбінатом заявилася фірма "Олімп-М".

Ця компанія раніше належала Михайлові Компанцю, відомому бізнесмену з Житомирщини, власнику низки сільськогосподарських підприємств та торгової марки "Брусилівські ковбаси". Проте у червні 2024 року ТОВ "Олімп-М" змінило власника, ним став прописаний у Білій Церкві (як і Тарасенко) Ярослав Хроменко.

Суть оборудки полягала у повній координації дій між двома нібито незалежними суперниками. "Антонівський м’ясокомбінат" та "Олімп-М" готували свої тендерні пропозиції разом. Обидві компанії подавали документи для участі в торгах та заходили у свої банківські кабінети з однієї IP-адреси, яка належала "Антонівському м’ясокомбінату". Усі фінансові розрахунки, довідки та папери для обох конкурентів робила одна й та сама уповноважена особа "Антонівського м’ясокомбінату". Менеджери "Олімп-М" для забезпечення своєї участі навіть завантажили в систему документи, які за них заздалегідь підготував та сформував сам "суперник".

І саме цей схематоз зрештою змогли вирахувати розслідувачі Антимонопольного комітету. Прямий зв'язок між компаніями підтвердили й кадри. В АМКУ з'ясували, що 52 особи одночасно працювали на обох підприємствах або безперешкодно мігрували з одного штату до іншого. Щобільше, новий власник і керівник "Олімп-М" Ярослав Хроменко паралельно офіційно отримував заробітну плату на "Антонівському м’ясокомбінаті".

Фактично фірма-супутник виявилася звичайною ширмою, яка повністю залежала від фінансових вливань з боку головного учасника змови. Перевірка банківських рахунків показала, що "Антонівський м'ясокомбінат" через пов'язану структуру регулярно підкидав своєму сателіту безвідсоткову поворотну фінансову допомогу. Опинившись перед беззаперечними технічними логами та кадровими доказами, наприкінці вересня 2026 року обидва фігуранти письмово визнали факт вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Математика карми: пів року роботи в мінус

Цікаво, що хоча ні "Антонівський м'ясокомбінат", ні "Олімп-М" не стали переможцями тих торгів, антимонопольне розслідування це вже не зупинило. Рахунок за залаштункові піддавки АМКУ їм виставив 1 жовтня 2026 року. Оскільки базовий розмір стягнення вираховується у відсотках від річного обороту, гігантські масштаби бізнесу білоцерківського постачальника зіграли з ним злий жарт. Загальна сума накладеного на "Антонівський м'ясокомбінат" штрафу за два тендерні порушення склала 15,7 млн грн. Його сателіту, компанії "Олімп-М", виписали 7,8 млн грн штрафу.

Для "Антонівського м'ясокомбінату" цей штраф повністю "з’їв" увесь сукупний дохід підприємства за пів року, який за даними YouControl станом на 30 червня якраз становив 15,569 млн грн.

Окрім фінансового удару, рішення АМКУ автоматично внесло обидві компанії до офіційного "чорного списку", що означає абсолютну заборону брати участь у будь-яких державних закупівлях на Prozorro протягом наступних 3 років.

Як бачимо, кармічний бумеранг наздогнав бізнесменів максимально боляче. Цинічна спроба захапати гуманітарне авто, а потім штучно закрутити тендерні жорна навколо військових поставок запустила зворотний процес, який у підсумку вдарив по кишені самих організаторів змови, обнуливши їхні прибутки.

Власники, безумовно, ще зможуть заробляти мільярди на звичайному комерційному чи роздрібному ринку. Проте доступ до стабільних державних грошей, великих оборонних замовлень та фінансування від силовиків для комбінату тепер офіційно заблоковано на найближчі три роки.

Ця історія може стати попередженням і для інших учасників ринку держзакупівель: спроби нажитися на потребах власного війська під час війни рано чи пізно обертаються вироками, штрафами та закриттям доступу до державних грошей.

"Телеграф" своєю чергою продовжуватиме відстежувати подібні тендерні махінації, адже публічний контроль часто залишається єдиним дієвим способом захистити оборонний бюджет від чергової хвилі залаштункових піддавків. Не перемикайтеся.