Розрив відносин неможливий: як Росія контролює всю інфраструктуру Вірменії

Читати російською
Автор
Новина оновлена 04 жовтня 2024, 09:37

У столиці Вірменії, яка нібито веде політику "переорієнтації" на Захід, 1 жовтня відбулося засідання очолюваного РФ Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) – російського аналога ЄС. Для участі на засіданні до Єревану прибув глава російського уряду Михайло Мішустін, якого особисто зустрів прем'єр Вірменії Нікол Пашинян.

Раніше, 14 вересня, на тлі нібито "серйозного погіршення" відносин із РФ стало відомо про відновлення російських військових поставок до Вірменії, що повністю суперечить прозахідній генеральній лінії. Повідомляється, що Москва "поставила в Єреван велику кількість" ракет для РСЗВ "Смерч".

Вірменія явно не може відвернутися від Росії, тому що її економіка, енергетика, продовольча та транспортна безпека тотально залежать від Кремля. Нікол Пашинян і сам визнав, що Вірменія не має наміру йти на остаточний розрив відносин із РФ.

Критична інфраструктура у руках Кремля

Російська державна компанія "Газпром" є єдиним постачальником природного газу до Вірменії. Його дочірній компанії "Газпром Вірменія" належить вся газорозподільна інфраструктура країни. При цьому, у зв'язку із членством у ЄАЕС, газ із РФ поставляється до Вірменії за пільговою ціною – $165 за 1 000 кубометрів. У разі розриву стосунків ціна російського газу для Єревана злетить майже втричі – до $400. Такий стрибок призведе до нездатності вірменського уряду задовольнити свої базові потреби у газі.

Авторитетна американська організація Carnegie коментує цю ситуацію: "Москва має багато способів впливати на життя у Вірменії… Росія постачає понад 90% природного газу до Вірменії та володіє інфраструктурою газопроводів у країні".

У небагатій на природні ресурси Вірменії внутрішні джерела забезпечують лише 30-35% потреб у енергії.

Головним чином виробництво електроенергії здійснюється за рахунок АЕС та ГЕС. Але й ця сфера залежить від Москви. Так, Вірменська АЕС, розташована в м. Мецамор, забезпечує більше 30% всієї електроенергії, що виробляється в країні. Управлінням та обслуговуванням АЕС займається російська держкорпорація Rosatom. У грудні минулого року Москва та Єреван навіть домовилися про "реалізацію заходів щодо продовження" спільної експлуатації АЕС. До того ж, необхідне паливо для АЕС – уран, також імпортується з Росії.

Крім того, є Севано-Разданський каскад – найбільший комплекс гідроелектростанцій у країні, до якого входить 8 ГЕС із загальною встановленою потужністю 561,4 МВт. З 2003 ГЕС каскаду знаходяться у власності ЗАТ "Міжнародна енергетична корпорація", яка належить російській групі компаній "Ташир".

Таким чином, вся енергетична безпека Вірменії знаходиться у руках Кремля.

У грудні 2023 британський Institute for war & peace reporting попереджав: "Напружені відносини Вірменії з РФ, її традиційним стратегічним союзником, можуть мати наслідки, що виходять за межі політичного та оборонного альянсу, вплинувши на енергетичну безпеку країни".

Продовольча безпека та транспорт

Продовольча безпека Вірменії — це ще одна сфера, яку РФ контролює тотально. В останні роки Вірменія стабільно купує у РФ весь обсяг зернових. За даними за минулий рік, 99,9% імпорту пшениці, борошна та кукурудзи припадає на РФ. Крім того, згідно з даними митної служби комітету держдоходів Вірменії, 98% олії також імпортується з Росії.

Єдина залізнична компанія у Вірменії "Південно-Кавказька залізниця", що відповідає за всі міжміські, приміські та вантажні перевезення в країні, належить РФ. Згадана компанія є дочірньою компанією ВАТ "Російські залізниці". Згідно з угодою між країнами, з 2008 вся залізнична мережа Вірменії з усім її рухомим та нерухомим майном перебуває у власності цієї російської компанії.

Росія – фундамент вірменської економіки

РФ є основним і найбільшим торговим партнером Вірменії з моменту здобуття нею незалежності 1990-го. Але вторгнення в Україну дало економічним зв'язкам між країнами новий імпульс. У 2022 товарообіг між країнами зріс на 77% і досяг рекордних $4,1 млрд. Тенденція збереглася і минулого року. Тоді ця цифра зросла ще на 43%, склавши $7,3 млрд. 13 вересня заступник голови російського уряду Олексій Оверчук заявив, що цього року товарообіг між країнами може становити безпрецедентні $16 млрд. "Загальний висновок такий – після вторгнення в Україну Росія значно зміцнила свої позиції в економіці Вірменії… Ця залежність від Росії, що зростає, може суттєво обмежити можливості Вірменії для маневру на політичній арені", — зазначає інформагентство Eurasianet.

Оцінка Заходу

Зважаючи на всі важелі впливу, які є в Росії, зміна Єреваном зовнішньополітичного вектора є політичною виставою. Незважаючи на демонстрацію урядом Пашиняна брехливого "дистанціювання" від РФ, авторитетні міжнародні ЗМІ та організації багаторазово акцентували увагу на неможливості переорієнтації Вірменії.

У березні минулого року британський The Economist помістив Вірменію на друге місце у списку країн, найбільш залежних від Росії з погляду політики, оборони та економіки.

Також у травні 2023-го німецький новинний сайт Intelli News зазначав, що: "Вірменія занадто далека від Європи, щоб будь-коли реалістично прагнути вступу до ЄС, і занадто залежна від Росії щодо товарів, енергії та безпеки. Схоже, Пашинян не має вибору".

У січні цього року американський аналітичний центр Jamestown Foundation заявив: "Глибока залежність створює перешкоди для Єревану в його прагненні звільнитися від впливу Москви і досягти більш глибокої інтеграції із Заходом… Це все здається несумісним із амбіціями Єревана щодо більшого зближення із Заходом".

Тоді ж найбільше кредитне рейтингове агентство Fitch констатувало: "Економіка Вірменії значною мірою залежить від Росії у плані торгівлі та енергетики, і Fitch не очікує на значну диверсифікацію від Росії в найближчій перспективі".

У березні 2023-го американське аналітичне видання Foreign Policy коментувало, що: "Залежність Вірменії від Москви є глибокою. Росія постачає більшу частину її енергії та залишається її головним торговим партнером. Вірменія є частиною керованого Москвою ЄАЕС… Пошук Єреваном нових партнерів може бути лише спробою викликати ревнощі у Москви".

Також міжнародна політична консалтингова фірма Rasmussen Global зазначила: "Вірменія, як і раніше, залежить від Росії відразу в кількох секторах: імпорт енергоносіїв, імпорт продовольства та критично важлива інфраструктура".

У липні цього року вже згадана Carnegie зауважила: "Відносини з Росією стають все більш напруженими, але Вірменія, як і раніше, сильно залежить від Росії в енергетиці та торгівлі і залишається її офіційним військовим союзником".

Все перелічене вище доводить, що Вірменія не просто союзник, а фактично васал РФ, без якого існування республіки не є можливим. Враховуючи всі ці факти, переорієнтація Єревана у бік Заходу, який відкрито конфронтує з Кремлем, є непосильним завданням для крихітної південнокавказької країни. Остаточний розрив вірмено-російських відносин обіцяє глобальний крах у Вірменії, що охоплює всю критичну державну інфраструктуру.