"Попри російську агресію": в МЗС підтвердили, що Україна поки що не буде розробляти ядерну зброю

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 18 жовтня 2024, 04:44

Україна, на відміну від росії, дотримується міжнародних угод, в тому числі ДНЯЗ

Україна поки що не буде розробляти зброю масового знищення, в тому числі ядерну, оскільки дотримується Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), до якого вона доєдналася у 1994 році. Тоді Україна відмовилася від третього за потужністю ядерного арсеналу світу.

Про це заявив спікер Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий. Він нагадав, що якраз Україна зіткнулася з ядерним шантажем з боку російського режиму.

"Україна, яка зробила найбільший в історії внесок у міжнародний мир, безпеку та ядерне нерозповсюдження, сьогодні постає перед ядерним шантажем з боку держави-терориста Росії. Москва не лише вдається до безвідповідальної та небезпечної риторики на тему зброї масового знищення, але і створює неприйнятні загрози для ядерних обʼєктів на території України, продовжуючи незаконну окупацію ЗАЕС та розглядаючи можливість ударів по елементах системи атомної енергетики України", – сказав він.

Тихий додав, що світу варто було б посилити тиск на Москву, щоб вона не змогла втілювати свої агресивні плани. Росія все ще перебуває в кріслі постійного члена Ради Безпеки ООН, хоча це перебування незаконне, а значить, може бути піддана посиленому тиску інших країн. Україна розраховує на це, а також на те, що ДНЯЗ буде залишатися одним з головних факторів забезпечення світової безпеки.

"Попри російську агресію, що триває, Україна продовжує дотримуватись положень ДНЯЗ і залишатися відповідальною учасницею міжнародного режиму ядерного нерозповсюдження. На відміну від Росії, Україна виконує взяті на себе зобовʼязання та розраховує на їх виконання іншими відповідальними міжнародними акторами", — резюмував речник МЗС.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав про те, чи може Україна виготовити ядерну бомбу і що для цього потрібно. Наші журналісти поспілкувалися з радіобіологом та старшим науковим співробітником Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Оленою Паренюк, щоб прояснити всі ці "але".