Трамп може зробити неочікуване для України, допоки ЄС готує "план Б": цікаві подробиці з Брюсселю

ЄС готує новий план щодо України.

Європейська Комісія презентувала щорічний звіт щодо прогресу, якого досягли країни-кандидати на шляху до вступу в ЄС. Окрема увага у документі присвячена Україні та її процесу реформ.

Кореспондентка "Телеграфу" у Брюсселі Ольга Кирилова розповідає деталі.

Новий план Брюсселю щодо Угорщини

Наразі, окрім України, ще вісім держав отримали статус кандидатів на вступ до Євросоюзу. Це Албанія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія та Туреччина. При цьому переговори з останньою наразі заморожені через занепокоєння ЄС щодо порушення демократичних принципів. Натомість у Грузії проросійський уряд став на шлях відкату від євроінтеграційного курсу.

Кожна з країн-кандидатів має реформувати своє національне законодавство, щоб узгодити його з нормами та правилами ЄС. Це відбувається поступово за 35 переговорними главами, згрупованими в шість кластерів. Це має назву acquis ЄС.

Перший переговорний кластер називається "Основи" та зосереджений на верховенстві права, демократичних інститутах, захисті прав людини та ефективності державних установ.

Відкриття першого переговорного кластера означає старт переговорів із країною-кандидатом по суті — при цьому цей крок мають підтримати всі 27 країн-членів. Для України, а також Молдови, яка йде з нами "парою", шлях ускладнений через позицію Угорщини. Прем’єр-міністр країни Віктор Орбан продовжує накладати вето на старт переговорів із Києвом та Кишиневом.

Офіційна причина для блокування — нібито порушення прав угорської меншини в Україні, однак на переконання кількох високопоставлених співрозмовників "Телеграфу", причина криється у політичних мотивах Орбана, який під час парламентських виборів у квітні 2026 року намагатиметься втриматися при владі.

"Ми вивчаємо аргументи Угорщини щодо причин блокування. По суті, вони кажуть, що це пов’язано з угорською меншиною в Україні. Але Україна вже багато зробила у цій сфері. Комісарка з питань розширення Марта Кос відвідувала угорську меншину в Україні, і якщо запитати її представників, вони насправді підтримують євроінтеграцію.

Багато політиків, на жаль, вважають, що справа в іншому", — розповідала нашому виданню міністерка європейських справ Данії Марі Б’єрре.

Відштовхуючись від розуміння, що до наступного року розблокувати переговорний процес для України та Молдови не вдасться, в ЄС готують нове рішення, як просуватися вперед.

За даними "Телеграфу", йдеться про те, щоб у грудні 2025 року до офіційних висновків зустрічі Європейської Ради (себто лідерів держав-членів) вдалося внести завдання для Європейської Комісії працювати у робочих групах з українською та молдовською сторонами на їхньому шляху до ЄС. Мета — не втратити запалу та темпу реформ із обидвома країнами.

До того ж, модель робочих груп дозволить втілювати необхідну "домашню роботу", і надалі — швидко рухатися всіма переговорними кластерами.

"Ані Україні, ані Молдові не потрібен пан Орбан, щоб проводити усі необхідні реформи. Реформи можна проводити паралельно, з нашою підтримкою.

Тому ми прагнемо отримати мандат для продовження роботи в робочих групах. Нам потрібна відповідна позиція держав-членів, а також потрібно розуміти, куди ми прямуємо, тобто які пріоритети ключових реформ. І я сподіваюся, що ми отримаємо мандат, але ще раз наголошую — робота може тривати вже зараз", — зазначила під час пресконференції єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос.

Фактор Трампа

Допоки у Брюсселі просуваються з ідеєю "робочих груп", 7 листопада президент США Дональд Трамп прийматиме Віктора Орбана в Білому домі. І як стверджує заступник директора Центру Європи в американському аналітичному центрі Atlantic Council Джеймс Батчік, "Трамп може зробити щось неочікуване і, зрештою, вигідне для власного політичного курсу: вимагати від Орбана припинити бути перешкодою на шляху України до вступу в Європейський Союз".

За словами експерта, Білий дім має чітко усвідомлювати, що, попри дружні стосунки Трампа з Орбаном, саме угорський прем’єр є головною перешкодою для дій, яких Сполучені Штати вимагають від Європи. Особливо це стосується надання фінансової допомоги Україні та просування її до членства в ЄС.

На зустрічі у Вашингтоні угорський прем’єр намагатиметься зміцнити свої стосунки з Трампом.

"Ще восени він здавався на підйомі після оголошення про зустріч між Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним у Будапешті — події, яку Орбан подавав як доказ свого впливу на міжнародні процеси. Тепер же його позиції хиткі. Скасування цієї зустрічі позбавило Орбана дипломатичної ваги, а нові енергетичні санкції США проти Росії можуть завдати Угорщині серйозного економічного удару.

Тому він вирушає до Вашингтона з метою отримати украй необхідні винятки з санкцій, стверджуючи, що без цього угорська економіка може зазнати краху", — зазначає Батчік.

Та наголошує: Трамп має важелі впливу, і його команда повинна натиснути на Орбана, аби той припинив грати роль руйнівника та дозволив Європі зробити необхідні кроки як головному союзнику України.

"В обмін на будь-яке пом’якшення санкцій чи економічні угоди візит Орбана до Білого дому може стати ідеальною нагодою покласти край блокуванню Будапештом поступу України до членства в ЄС".

За що похвалили Україну

Свіже опублікований звіт про розширення ЄС сигналізує: попри безперервну агресивну війну Росії, Україна залишається твердо відданою своєму шляху до вступу в Євросоюз, успішно завершивши етап скринінгу та просунувшись у здійсненні ключових реформ.

"Україна ухвалила дорожні карти щодо верховенства права, державного управління та функціонування демократичних інституцій, а також план дій щодо національних меншин, який Єврокомісія оцінила позитивно.

Україна виконала умови для відкриття таких кластерів: першого — "Основи", шостого — "Зовнішні відносини" та другого — "Внутрішній ринок". Комісія очікує, що Україна виконає умови для відкриття решти трьох кластерів і працює над тим, щоб Рада могла ухвалити рішення про відкриття всіх кластерів до кінця року", — йдеться у висновках.

Зазначається, що уряд України заявив про намір завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. Комісія підтримує це амбітне завдання, однак вважає, що для його досягнення необхідно прискорити темпи реформ — насамперед у сфері верховенства права.

Крім того, після завершення переговорів може пройти ще один-два роки, допоки всі держави-члени ЄС ратифікують договір про вступ України.

"Україна поставила собі за мету завершити переговори про вступ до 2028 року, і ми вважаємо, що це можливо — за умови, що країна прискорить темпи реформ. Ми також переконані, що зараз справді важливо почати відкривати кластери. Єврокомісія зробить усе можливе, щоб дозволити відкриття всіх шести кластерів протягом року", — коментує високопосадовець Євросоюзу.

Так, цьогорічний звіт ЄС є найбільш позитивним за останні три роки, адже свідчить про найвищий прогрес України і щодо реформ, і щодо готовності до членства в Союзі, і щодо імплементації необхідного законодавства. Кожна з 35 переговорних глав у звіті має певний коментар про рівень прогресу, і по кожному з розділів Україна отримала або хорошу, або помірну оцінку.

"Україна продемонструвала свою відданість європейському шляху в той час, коли країна перебуває у стані війни, коли на неї падають бомби. І я справді сповнена захопленням тим, чого ця країна досягає.

Уявіть собі: ми ставимося до України так само суворо, як і до будь-якої іншої країни-кандидата, і вона все одно впроваджує реформи. Це особливий фактор, який усі ми повинні враховувати, коли говоримо про український успіх. Звісно, у боротьбі з корупцією ще потрібен подальший і постійний прогрес", — сказала єврокомісарка Марта Кос.

Не без тривожних сигналів

У Брюсселі дійсно надіслали кілька критично важливих сигналів Києву. Зокрема, що не забули липневу історію, коли Верховна Рада ухвалила скандальний законопроєкт №12414, що позбавляв незалежності Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП).

"Негативні тенденції, які ми спостерігали — зокрема тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство — мають бути обов’язково зупинені. Це певний сигнал тривоги.

Крім того, є низка важливих реформ, що стосуються Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Агентства з розшуку й менеджменту активами (АРМА) — вони мають ключове значення для боротьби з корупцією та повинні просунутися вперед уже зараз", — зазначив високопоставлений європейський посадовець.

В ЄС також звернули увагу на важливість захисту безпеки та незалежності журналістів, аби не допускати ситуацій, коли випадки переслідування чи залякування медійників залишаються без розслідування.

"Реформа державного управління та децентралізація залишаються надзвичайно важливими. І нарешті, в економічній площині — Україна вже досягла вражаючого прогресу в поступовій інтеграції, але ще є над чим працювати", — додав високопосадовець.

Натомість в ЄС визнають, наскільки складно проводити реформи, коли країна перебуває у стані війни.