Рафал Меклер — обличчя польських протестів: за блокуванням кордону стоїть далекобійник з політичними амбіціями

Збитки України сягнули майже 10 млрд гривень і продовжують зростати

Попри попередні домовленості польські фермери продовжують блокувати кордон для українських вантажівок. Часом перекривають по одному пропускному пункту на день, а інколи — і одразу про три. Таким чином напруга на західному кордоні не спадає, що й не дивно — із осені 2023-го нам встигли "поперекривати кисень" і Словаччина, і Угорщина, і Румунія. Та все ж першість у цьому належить таки Польщі.

За більш, аніж два місяці, протягом яких триває блокада українсько-польського кордону, отримали суттєву шкоду різні сфери нашої економіки — як вітчизняні виробники, що працюють на зовнішній ринок, так і транспортні компанії. В масштабах країни, за даними Мінекономіки, збитки вже перевищили 9 млрд гривень. Не обійшлось і без людських жертв — два водії фур не витримали тривалого очікування в черзі і померли.

Це все — наслідки добре зрежисованої кампанії з витратами на рекламу і піаром у соцмережах, ідейним натхненником якої вважають політика і далекобійника Рафала Меклера — голову люблінського осередку партії "Конфедерація свободи та незалежності" ("Конфедерація"). "Телеграф" зібрав факти, відомі про цього "діяча".

Бізнесмен, який сам міняє колеса на вантажівці

41-річний Рафал Меклер — типовий представник польського середнього класу. Народився і живе в Люблінському повіті на сході Польщі, має вищу освіту (2019-го навчався на програміста в аспірантурі, 2023-го — закінчив курс з прикладної риторики ймовірно у Люблінському католицькому університеті). Натомість займається бізнесом — його фірма Rafal Mekler Transport, за даними "Телеграфа", зареєстрована 2013 року.

Протягом декількох років Меклер отримав дозволи на автомобільні вантажоперевезення та ліцензії на п’ять транспортних засобів. При цьому Рафал сам періодично сідає за кермо і вирушає в рейси, що демонструє на своїй сторінці в Instagram. Також він самотужки виконує дрібний ремонт, наприклад, міняє колеса, підтверджуючи тим самим меседж про те, що "керівництво компанією в Польщі — це часто робота своїми руками".

Власні послуги Меклер активно просуває через російські та білоруські профільні портали. Наприклад, дані польського активіста можна знайти на сайті "Везёт всем", залученого в програму державного фінансування інноваційних проєктів підсанкційного Фонда "Сколково", а також сайтах "Грузпоиск" та "Com-Stil". Які саме замовлення російського ринку і в якому обсязі виконує поляк — невідомо, але підтвердження тому, що він курсує на вантажівці територією країни-агресора є в соцмережі X.

Цієї осені Рафал хвалився, що перетнув Полярне коло в Росії на дизельному авто. Але, скоріш за все, це сталося кілька років тому, бо знак, на тлі якого Меклер зробив світлину, зараз має інший вигляд. Також з відкритих джерел відомо, що польський далекобійник доставляв вантажі у Білорусь рекламував себе на порталах і в Тг-групах РБ.

Хоча на своєму сайті Меклер позиціонує себе як батько, чоловік і патріот, подробиць про свою родину він не розкриває. За даними "Телеграфа", політик одружений на Ганні Меклер, яка має вищу економічну освіту, котру здобула в одному з навчальних закладів Любліна. Працює жінка за фахом — є бухгалтером, а з 2019 року ще й представником Рафала як підприємця. Як і глава родини, Ганна має певні політичні амбіції, бо двічі — 2019 і 2023 років балотувалась від партії "Конфедерація", але не отримала належної підтримки виборців. Пара має трьох дітей, але вони не присутні у публічному житті активіста.

Також відомо, що Меклер сповідує католицизм, цікавиться геополітикою, класичною філософією та військовою справою, зокрема, регулярно вправляється в стрільбі з пістолета та рушниці.

Кілька спроб і все ще без мандата депутата

Роком початку політичної кар’єри сам Меклер називає 2015-й, коли він нібито взяв участь у виборах до Сейму. Але офіційні дані про балотування та його результаті наявні лише з 2018 року, коли Рафал провалив місцеві вибори в радники Люблінського воєводства. Балотувався він тоді, як і наступного року до польського парламенту, а згодом до Європарламенту від "Національного руху", який з 2019 року з іншими націоналістичними партіями і рухами входить до коаліції "Конфедерація". Неуспішними були й минулорічні спроби Меклера отримати мандат депутата Сейму, його підтримали лише трохи більш як 7 тис. виборців одного з округів Любліна (це 1,1%).

Приналежність Меклера до згаданих партій впливає і на ті ідеї, які він підтримує і просуває. Наприклад, він є затятим противником абортів і піддавав критиці польських жінок-активісток, які намагалися домогтися скасування заборони на переривання вагітності. Тож політик засвітився у скандалі, що виник після оприлюднення карикатури, на якій депутатку Сейму Катажину Котулу порівняли з Гітлером за лобіювання пом'якшення законів про аборт. Коли справа перейшла в судову площину, Рафал був у групі підтримки священика, який розповсюдив провокаційний банер. Також Рафал виступає за традиційні сімейні цінності і, відповідно, проти ЛГБТ та усиновлення такими парами дітей.

Крім того, у передвиборчій програмі чотирирічної давнини Рафал обіцяє займатися питанням повернення втраченого російського ринку. Адже покращення відносин з РФ — один з постулатів, якого донедавна дотримувалася "Конфедерація". А 2020 року Меклер підтримав політику партії, виступаючи проти збільшення виплат безробітним.

Ще один з постійних пунктів діяльності польського політика і далекобійника — участь або організація, як це було 2023 року в Любліні, заходів вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії. Контекст таких акцій — звинувачення у нападах і вбивстві поляків українських націоналістів і застосування визначень "різанина" та "геноцид" щодо подій 40-х років минулого сторіччя.

Згадує бандерівців у негативному світлі Меклер і в одному з перших постів, який з’явився на його сторінці у Facebook після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. В ньому він також нагадує про свою позицію щодо масової міграції до Польщі, підкреслюючи незгоду зі "зміною етнічної структури країни". І як негативний вплив переміщення людей з країни в країну наводить приклад Донбасу, куди звозили робітників з усього Союзу, і каже про негативні наслідки для України будівництва держави за багатонаціональним принципом. І на додачу порівнює цей процес з теперішньою ситуацією в Євросоюзі.

До речі, сам Меклер як представник "Народного руху", а згодом і коаліції "Конфедерація" виступає за вихід Польщі з ЄС.

За допомогу Україні конфедерат виставив рахунок

Українське питання Меклер у своїх виступах і дописах в соцмережах порушує постійно. Наприклад, під час цьогорічних передвиборчих перегонів на дебатах він висловлював побоювання, що після війни Україна витисне Польщу з ринку, бо має дешеві енергоносії за відсутності додаткових оподаткувань. Також він опублікував у TikTok відео, в якому демонстрував рахунок на 100 млрд злотих, які мала б сплатити Україна Польщі за надану допомогу. А ще він публічно висунув звинувачення нашим військовим нібито в нелегальному продажі пального перевізникам і підтримав протест польських фермерів проти імпорту українського зерна.

При цьому від початку повномасштабної війни Меклер кілька разів змінював власну оцінку перспектив розвитку події. Наприкінці лютого у згаданому дописі наголошував: "В наших найкращих інтересах, щоб Україна зберегла свою державність, щоб біженцями було куди повертатися, і щоб нас пам’ятали як націю, яка дивиться на світ за ключем християнських цінностей і вчинками доводить цінність цих ідей".

У березні він також казав, що плани Кремля руйнуються як картковий будиночок і висловлював думку, що еліта РФ має усунути Путіна, бо "з кожним днем боїв в Україні акції Росії падають все швидше". А вже за місяць заявляв: "Зеленський отримає мир, якщо: 1) віддасть Донбас і Луганськ, визнає російським Крим; 2) відновить на президентській посаді Януковича".

У жовтні 2022-го Рафал знову висловив думку про неминучу поразку Росії, яка в той момент вдалася до погроз застосувати тактичну ядерну зброю. "Це як учасник боїв на кулаках, який програє і кричить противнику, щоб він перестав захищатися, бо інакше він піде по мачете. Програвати треба вміти достойно", — наводив аналогію польський політик.

І вже у серпні-2023 Меклер намагався відхреститися від "русофільських міркувань". В одному зі своїх дописів підкреслював: його цікавить Росія так само, як Україна і США лише в контексті вигод, які може отримати Польща від відносин з цими країнами, і їх впливу "на добробут нашої економіки чи архітектури безпеки". Паралельно з цим Рафал знову озвучив побоювання, що в повоєнний час Україна стане конкурентом Польщі в економічному плані, бо туди можуть перенести виробництва великі світові корпорації. А також згадав збитки своєї країни через блокування потягів з китайськими товарами, що рухались через українську територію.

"Ви займаєте наші робочі місця"

І саме питанням економічної доцільності Меклер згодом пояснював транспортні протести, які вперше мали відбутися у березні-2023. Тоді за допомогою акції у Варшаві перевізники хотіли домогтися заборони на реєстрацію у Польщі компаній з білоруським та російським капіталом, блокування в’їзду російських та білоруських напівпричепів та вимоги для українських перевізників щодо відповідності всіх авто, що перетинають кордон, екологічному стандарту Євро-3.

А вже у травні за ініціативи політика-далекобійника було заблоковано пункт пропуску Дорогуськ на кордоні з Україною. Мотив — невдоволення діями української сторони щодо штрафів за брак дозволів. "З нами тут колега перевізник, який має п’ять завантажених вантажівок, але боїться поїхати зараз в Україну, аби його не затримали і він не був змушений заплатити штраф у розмірі 800 євро за один автопоїзд. Ситуація неврегульована. Українська сторона довільно інтерпретує правила, тоді як польська сторона дозволяє практично вільну діяльність без проблем і жодних обмежень", — цитувала Рафала Митна служба України.

Але цей крок був лише "пробою пера", а вже 6 листопада українсько-польський кордон заблокували повністю: черги вантажівок вишикувались на пунктах пропуску "Краковець — Корчова", "Рава-Руська — Гребенне" та "Ягодин — Дорогуськ". Меклер фактично стає обличчям акції, в тому числі називає себе співавтором "Страйку польських перевізників" у політичній рекламі, активно висвітлює в соцмережах перипетії блокування, дає коментарі ЗМІ. А згодом публікує пост з поясненнями, що він не є офіційним організатором. За його версією, на кожній ділянці є свій координатор, а він просто один з тих, хто працює на спільну справу.

"Знаю, вам сподобається проста теорія: один чоловік, гроші Кремля, російська підстилка (у тесті буквально — "онуча"). Та ситуація складніша і, на жаль, не на вашу користь. Ми — група перевізників, яким набридло, що ви займаєте наші робочі місця. Їм набридло те, що ви отримали доступ до ринку ЄС, не зазнавши витрат, які несуть компанії ЄС", — доводив свою теорію Рафал.

І, дійсно, Асоціація міжнародних експедиторів України встановила ще сімох осіб, крім Меклера, дотичних до блокування кордону, які мають стосунок до фірм, що здійснюють вантажні перевезення. Це Томаш і Дорота Бобровські, Даміан Васіл, Едіта Ожигала, Ян Стемпніцкі, Лукаш Бялаш та Івона Іждебска. Але Рафал досі лишається рупором протесту.

Вже в розпал блокування Меклер скаржився в соцмережах на втрату ринку Росії, Білорусі, Казахстану та Монголії через підтримку України. А також констатував, що в транспортній галузі його країни ситуація гірша, аніж в українських колег при тому, що країна перебуває в стані війни. Тож Рафал спробував скористався популярністю, яку отримав завдяки акції, для залучення нових членів до партії "Народний рух", розмістивши відповідну агітку на одній зі своїх сторінок.

На 18 січня кордон було розблоковано, але за заявою Комітету захисту перевізників та роботодавців транспорту Польщі, це ще не кінець протестної акції. Активісти чекають від свого уряду вирішення проблем перевізників, які зазначені в підписаній між сторонами угоді. На це у посадовців є час до 1 березня.

Як повідомляв "Телеграф", через російську блокаду чорноморських портів Україна за допомогою європейських партнерів була змушена шукати альтернативні шляхи для експорту та імпорту продукції, зокрема зерна.