Україна може втрачати мільярди доларів через хронічне недосипання громадян – дослідження та експертні оцінки

Читать на русском
Новина оновлена 17 листопада 2026, 14:16

Особливу небезпеку хронічна втома становить для працівників критично важливих сфер

Постійні нічні обстріли, повітряні тривоги та хронічне недосипання українців мають наслідки не лише для здоров’я, а й для економіки країни. Втрата концентрації, зниження продуктивності, професійні помилки та фізичне виснаження поступово перетворюються на масштабну проблему, економічну ціну якої в Україні досі системно не оцінюють.

Про це йдеться у статті Романа Яненка "Країна з червоними очима: прихована ціна української стійкості", опублікованій у виданні "Дзеркало тижня".

За результатами міжнародного дослідження, проведеного серед 2364 дорослих українців у 2023 році, 39,4% опитаних спали не більш як шість годин на добу, а 38,5% мали ознаки безсоння. Серед людей із посттравматичним стресовим розладом імовірність безсоння була майже втричі вищою.

Окрему увагу цій проблемі приділяє громадська організація "Національна жіноча ініціатива", яка провела онлайн-опитування за участю близько 3500 респондентів. Його результати засвідчили, що українці продовжують працювати навіть після ночей, проведених під звуки повітряних тривог, попри недосипання та виснаження.

Як зазначила лідерка ГО "Національна жіноча ініціатива" Марина Мельниченко у відповіді на запит видання, сам факт присутності людини на робочому місці ще не свідчить про її повноцінну працездатність.

За її словами, працівник може виконувати звичні обов’язки, спілкуватися з колегами та ухвалювати рішення, однак витрачати на це значно більше часу й зусиль. У результаті за повний робочий день людина може виконати лише той обсяг роботи, на який раніше їй вистачало п’яти-шести годин.

Марина Мельниченко також звернула увагу на небезпеку так званої ілюзії адаптації, коли людина звикає до постійного недосипання й перестає помічати, наскільки погіршилася її працездатність.

"Ми багато говоримо про надзвичайну стійкість українців. Але ця стійкість не означає необмежених фізичних і психологічних можливостей. Було б небезпечно сприймати постійний недосип як норму, до якої людина просто має звикнути", – наголосила вона.

Масштаби проблеми підтверджують і міжнародні економічні дослідження. Зокрема, за розрахунками аналітичного центру RAND Europe, недостатній сон щороку спричиняє сукупні економічні втрати приблизно на 681 млрд доларів у п’яти досліджених країнах – США, Японії, Німеччині, Великій Британії та Канаді.

У статті "Дзеркала тижня" наведено й орієнтовні розрахунки для України. Якщо умовно застосувати визначений у дослідженні RAND діапазон економічних втрат до прогнозованого ВВП України на 2026 рік, вони можуть становити від 3,1 до 6,7 млрд доларів щорічно, або близько 8,5–18,4 млн доларів щодня.

Водночас автор матеріалу застерігає, що ці показники є лише умовним сценарієм, а не встановленими фактичними втратами української економіки.

Ще вищі оцінки наводить президент Всеукраїнської асоціації медицини сну, лікар-сомнолог Юрій Погорецький. За його довоєнними розрахунками, Україна могла щороку втрачати через поганий сон приблизно 20–25 млрд доларів. На думку фахівця, під час війни ці втрати значно зросли, однак системного обліку досі немає.

Особливу небезпеку хронічна втома становить для працівників критично важливих сфер – медицини, транспорту, енергетики, оборони та інших галузей, де помилка через втрату концентрації може мати тяжкі наслідки.

Як наголошують у ГО "Національна жіноча ініціатива", економічну ефективність необхідно визначати насамперед за якістю та безпечністю виконаної роботи, а не за кількістю годин, проведених працівником на робочому місці.

Окрему увагу в публікації приділено необхідності змін на державному рівні. Серед запропонованих кроків – проведення загальнонаціонального дослідження порушень сну, запровадження гнучких графіків роботи після нічних обстрілів, забезпечення можливостей для відпочинку, доступнішої діагностики та психологічного відновлення.

Для професій, від яких безпосередньо залежить життя і безпека людей, пропонується розробити окремі механізми управління втомою.

Проблема набуває особливого значення в умовах дефіциту робочої сили, коли економіка України потребує збереження кожного працівника. Адже наслідки постійного виснаження вимірюються не лише втраченими робочими годинами чи фінансовими показниками, а й здоров’ям людей та їхньою здатністю повноцінно працювати й відновлюватися.

Експерти застерігають: без належної уваги до цієї проблеми країна ризикує накопичувати втрати, наслідки яких відчуватимуться навіть після завершення війни.