Сьогодні майже не згадують: як раніше називалася Каховка на Херсонщині

Кожна назва на карті України — це частина історії. Деякі топоніми зберігають пам'ять про давні часи, інші нашаровуються одна на одну, як культурні епохи.

Саме такою є історія Каховки — міста на Херсонщині, що почалося з кримськотатарської фортеці, а своє сучасне ім'я отримало на честь російського чиновника.

Іслам-Кермен: сторожа степу

У 1492 році, коли Колумб відкривав Америку, на правому березі Дніпра, на місці майбутньої Каховки, кримські татари збудували фортецю Іслам-Кермен. Вона стала частиною оборонної системи Кримського ханства, що контролювала переправи через Дніпро та захищала північні кордони від козацьких набігів і військ Великого князівства Литовського.

Фортеця багато разів руйнувалася і відбудовувалася. Козаки та війська Речі Посполитої неодноразово брали її штурмом, але кожного разу Іслам-Кермен відновлювали. Це була важлива стратегічна точка на кордоні між степом і осілими землями.

Нова епоха — нова назва

Після того як Російська імперія у XVIII столітті приєднала Північне Причорномор'я, долі фортеці було вирішено. На її місці з'явилося нове поселення. У 1791 році полковник Дмитро Куликовський заснував тут селище і назвав його Каховкою — на честь свого безпосереднього начальника, таврійського губернатора Василя Каховського.

Так стародавня татарська назва зникла з карт, а на її місці з'явився топонім, що відображав нову імперську реальність. Це був типовий спосіб колонізації — не лише заселити землю, а й перейменувати її, зафіксувавши своє панування в географічних назвах.

Нова Каховка: місто будівників ГЕС

Через півтора століття, у 1952 році, поруч зі старою Каховкою виросло ще одне місто — Нова Каховка. Його будували спеціально для робітників грандіозного проєкту післявоєнного СРСР — Каховської ГЕС, однієї з найбільших гідроелектростанцій на Дніпрі.

Дві Каховки — стара і нова — залишилися окремими містами, хоча їх часто згадують разом. Але історичне коріння має саме стара Каховка, що веде свій родовід від середньовічної фортеці.

Каховка сьогодні

На кінець 2025 року Каховка й навколишні території залишаються зоною активних бойових дій і обстрілів, частина району перебуває під російською окупацією. У регіоні фіксують регулярні удари артилерії та дронів, є поранені й загиблі серед цивільних, руйнуються житлові будинки та інфраструктура. Нова Каховка й прилеглі населені пункти фактично живуть у режимі "виживання": проблеми зі світлом, подорожчання продуктів, мілітаризація міста російськими військовими та колаборантами.

Географія як історичний архів

Зміна назв Каховки — яскравий приклад того, як політика формує географію. Від татарського Іслам-Кермен до російського іменного топоніма — кожна назва відображає свою епоху, своїх правителів, свою логіку влади.

Сьогодні, коли Україна переосмислює свою історію та ідентичність, такі назви нагадують про складність минулого. Вони показують, як різні культури та імперії залишали свої сліди на українській землі — і як важливо розуміти це багатошарове минуле, аби краще усвідомлювати сьогодення.

Раніше "Телеграф" розповідав про українське місто без вулиць. Будинки тут стоять на укріплених острівцях, береги яких фіксують деревами та очеретом.