Янове поле чи місто при ямі? Як виникла назва Ямпіль і чому це місце важливе для України

Ямпіль — одне з найдавніших міст середнього Подністров'я, важливий прикордонний і торговий пункт, де не раз вирішувалась доля українських земель. Хоча в письмових джерелах воно з'являється лише в XVI столітті, археологічні дослідження розповідають зовсім іншу історію.

"Телеграф" розповість про це місто детальніше. Адже воно пережило монгольську навалу, турецькі набіги, козацьку славу та визвольні змагання.

Таємниця назви: від Яна Замойського до поштової станції

Походження назви міста досі викликає дискусії серед істориків. Найпопулярніша версія пов'язує топонім з ім'ям великого коронного гетьмана Яна Замойського, який міг заснувати або розбудувати це поселення. Згідно з цією теорією, "Ян-піль" означає "Янове місто" або "Янове поле".

Альтернативна версія має не менше підстав. Вона виводить назву від тюркського слова "ям", що означало поштову або перевізну станцію, та грецького "поліс" — місто. Отже, "Ямпіль" — це "місто при поштовій станції". Така етимологія добре узгоджується з розташуванням населеного пункту біля важливої переправи через Дністер, де справді могла функціонувати поштова станція на торговельному шляху.

Де знаходиться місто

Ямпіль розташований на крайньому півдні Вінницької області, у межах сучасного Могилів-Подільського району, на лівому березі Дністра при впадінні в нього річки Русави. Місто лежить у південно-західній частині області, безпосередньо на ділянці державного кордону з Молдовою, яку тут природно окреслює Дністер, а від обласного центру Вінниці його відділяє близько 150 кілометрів автошляхами.

Від палеоліту до Київської Русі

На околицях міста археологи знаходили кам'яні знаряддя пізнього палеоліту, які доводять: люди населяли ці землі близько 20 тисяч років тому. Первісні мисливці обрали це місце невипадково — стратегічне розташування біля Дністра, родючі землі та природний захист робили ці краї привабливими для життя.

За доби Київської Русі неподалік, біля сучасної Клембівки, існувало давньоруське городище. Знахідки кераміки та наконечників стріл засвідчують, що слов'яни жили й у межах сучасного Ямполя, перетворивши його на один із форпостів південних кордонів Русі.

Козацька слава

Після монголо-татарської навали край спустошили, але в XIV–XV століттях Ямпільщина увійшла до Великого князівства Литовського. За Зборівським договором 1649 року Ямпіль став сотенним містом Брацлавського полку.

У 1650 році Богдан Хмельницький розмістив тут свою резиденцію, приймав російських і кримських послів, готував весілля сина Тимоша з молдовською князівною Розандою. Проте вже 1651 року місто зруйнував напад брацлавського воєводи, загинули тисячі мешканців. Ямпіль надовго занепав і відродився лише наприкінці XVIII століття як торговий центр. З 1795 року став повітовим центром Подільської губернії.

Від села до міста

У XIX столітті Ямпіль нагадував велике село з небрукованими вулицями та дерев'яними будинками, хоча тут розвивалась торгівля. На початку ХХ століття містечко мало десятки вулиць, скромне газове освітлення та строкатий соціальний склад. Під час визвольних змагань жителі створили так звану "Ямпільську республіку" періоду УНР.

Сьогодення

Після Другої світової війни район став одним із провідних в області за врожайністю. Сьогодні тут розвивають землеробство, виноградарство та зберігають традиції народних ремесел — вишивки, ткацтва, килимарства, лозоплетіння, художньої обробки дерева й каменю. Культурну спадщину Ямполя представляють краєзнавчий та образотворчий музеї, де поєднано археологію, історію та народну творчість.

Раніше "Телеграф" розповідав про місто на Черкащині з 500-річним минулим. Звідки походить загадкова назва, як воно пов'язане з Богданом Хмельницьким і що варто побачити сучасному мандрівникові.