Війна для одних — трагедія, для інших — шанс. Війна не встигає сепарувати порядних і мерзотників через власні жорстокі цейтноти. Але війна є зручною для негідників усіх мастей.
Сьогодні оперилися навіть лузери рейдерської лінійки…
А ще тепер війною намагаються прикрити довоєнні хвости, вийти білими та пухнастими зі справ з брутальними пограбунками людей і держави.
Справ з мільйонними оборудками й кримінальними схемами, у яких дуже часто задіяні люди, котрі б мали стояти на сторожі закону та правосуддя. Схоже, вони щиро думають, що війна зміксує біле та чорне. Та ні.
Країна хвора мерзотниками, і ніякий "Пфайзер" не придумає антивірусних ліків проти української корупції та биківського використання влади, погонів, мантій…
Але період загального національного очищення вже на порозі. Тому це все вже на вильоті, на форс-мажорі, бо неминуча справедливість знайде усіх. Хотілося б.
Урвати, поки ти при ділі, доки за тебе гинуть на фронтах, поки вгорі такі як ти, — навіть стало драйвом для мерзоти. Це дійсно гидотний бенкет під час всенародної біди. Це адміністративна чума у тилу здорової нації, задіяної на фронті.
Буквально днями "Економічна правда" детально розписала, як креативні грабіжники привласнювали тисячі гектарів державних земель за різними, але вже добре апробованими схемами.
Йшлося про те, як, швидше за все, використовуючи своє службове становище, прокурори, чиновники Держгеокадастру, представники влади та бізнесу захопили шляхом підтасовування, фальсифікації документів, використання прогалин у законодавстві майже 80% державного підприємства "Дослідне господарство "Дмитрівка". Під власні поля та елітні житлові комплекси.
На кожному етапі використовувався безпрецедентний адміністративний тиск на керівництво підприємства, яке займалося садівництвом, та його науковців.
Бенефіціарами набудованого на захоплених ґрунтах з використанням "чорних" нотаріусів, проплачених атовців, чиновників Києво-Святошинської РДА та Держземагентства, і навіть Фонду держмайна, стали родичі тих, хто, виглядає так, використовуючи своє службове становище і погони, провернув масштабні кримінальні оборудки…
Та головна проблема у тому, що такі схеми є системними, рейдери працюють, ніби за лекалами, а ті структури, які за гроші намагаються надати цим оборудкам хоч якогось легального вигляду, схоже, поставили це на потік.
Тому дмитрівська справа конкретно перегукується і з іншими подібними аферами. Наприклад, із безцеремонним та брутальним захопленням земель елітного наукового полігону ННЦ "Інститут землеробства НААН" та Дослідного господарства "Чабани" на одеській трасі під Києвом, де межують села Чабани та Гатне, справи Сольського тощо.
Зараз на цьому місці, безпосередньо на трасі Київ — Одеса, зведено багатоквартирний комплекс на 20 під'їздів. Квартири у будинку продавалися за найвищими ринковими цінами.
А збудований він безпосередньо на землях експериментально-виробничої бази для проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок. На конкретно науковому полігоні — дослідному полі.
У цій оборудці із захоплення державних наукових земель, за моєю інформацією, теж були задіяні чиновники райдержадміністрації, працівники прокуратури, СБУ, НАБУ, Держгеокадастру. Жодна з чисельних скарг адміністрації НААН і підпорядкованих їй інституту та держпідприємства не подіяла. НАБУ надало відповідь, що це не їх компетенція.
Усі спроби захистити державну землю від рейдерів були проігноровані.
Щобільше, одразу ж почали фабрикувати кримінальне провадження проти скаржників, задіявши детективів того самого НАБУ.
І невдовзі, з подачі детектива цієї структури, з'явилася справа вже проти науковців. Їм інкримінували відчуження, а точніше передачу у фонд земель запасу сільськогосподарського призначення Гатненської сільської ради, Києво-Святошинського району, 15 гектарів технічних земель, які давно не оброблялися.
Проте детектив, задіяний, схоже, для того, щоб організувати потужну димову завісу довкола будівництва на елітному науковому полігоні багатоповерхівки, уперто намагався класифікувати цих 15 гектарів, як особливо цінні земельні ділянки, не маючи жодного на це документального підтвердження.
Натягуючи цим їхню вартість до суми, після якої настає юрисдикція НАБУ. Жодні аргументи та документи, котрі засвідчували протилежне, до уваги взяті не були. Як і законодавча база. Хоча є правовий висновок експерта Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України про те, що шкоди державі не надано…
Оборудка вдалася. Сьогодні величезна багатоповерхівка вже заселена повністю, а справа, порушена детективом НАБУ, вже понад 3 роки розглядається в Антикорупційному суді…
Причому, вона має багато цікавих моментів, навіть дуже цікавих, як для широко розрекламованої антикорупційної структури. Дивним чином, прокурор САП відсепарував від кола звинувачених осіб 5 високопосадовців, залишивши 9 обвинувачених нижчих за рангом, проти яких виступає в суді. Такі реалії Законодавства.
І що головне, п'ятьох вивели з-під обвинувачення за формулюванням — відсутність доказів. Тобто, доказів, що колегіальне рішення вони приймали незаконно, проти 5 нема. А проти 9 інших, які синхронно з ними піднімали руки, є. Отакої.
Тому можна сподіватися, що суд нарешті, з'ясувавши всі обставини цієї безперспективної та надуманої на думку адвокатів справи, постановить, що доказів вини й інших дев'ятьох фігурантів теж нема. Бо інакше це буде дуже дивним юридичним прецедентом…
Але зараз не про це. А про те, як рейдери підміняють поняття та маніпулюють законодавством, використовуючи найменші прогалини у ньому.
На думку експертів, ключовими є класифікація земель та їхнього призначення, а також плутанина зі статусом наукової установи та державного наукового підприємства, що працює на госпрозрахунку.
З цього приводу керівництво НААН навіть зверталося з проханням чітко роз'яснити чинне законодавство щодо цього у Міністерство освіти та науки України та Міністерство юстиції, Кабінету Міністрів України, Держгеокадастру тощо.
А такою є позиція експертів.
Подаємо висновок щодо класифікації ґрунтів, визначений законодавчо.
"Вид цільового призначення земельної ділянки визначається відповідно до встановлених законодавством вимог. І тут йдеться про конкретний напрям використання земельної ділянки та її правовий режим у межах відповідної категорії земель.
Поняття і склад особливо цінних земель виписано у ст. 150 Земельного кодексу України, а перелік особливо цінних ґрунтів визначено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів" від 6 жовтня 2003 року №245. За шифрами та повними назвами агровиробничих груп ґрунтів і групами ґрунтів загальнодержавного та регіонального значення.
Дослідне поле є типом земель наукового підрозділу, наукових установ і закладів вищої освіти. Землі дослідних полів використовуються в основній діяльності наукових установ і закладів вищої освіти для проведення фундаментальних досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.
А також для надання науково-технічних послуг, проведення наукової та науково-технічної експертизи, підготовки наукових кадрів, розвитку та збереження наукової інфраструктури. Так визначив Законодавець.
Як і те, що розташування дослідних полів визначається науковими установами та навчальними закладами самостійно, відповідно до планів затверджених цими ж науковими установами!
Тобто, особливо цінними землями є виключно землі дослідних полів, а не всі масиви земель передані науковій установі державою.
Класифікація особливо цінних земель України поділяється за наступними категоріями: "Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, куди входять земельні ділянки надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей земельні ділянки виділені для діяльності у сфері надання послуг сільському господарству та інше.
Так ось, ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України визначено, що до особливо цінних земель у складі земель сільськогосподарського призначення відносяться: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах, лучно-чорноземні незасолені не солонцюваті суглинкові ґрунти, темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті, бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі й середньо глибокі ґрунти, дерново-підзолисті суглинкові ґрунти, коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття.
А також торфовища з глибиною залягання торфу більше метра й осушені. Землі, які належать "Масандрі" і землі природно-заповідного, природоохоронного призначення та історико-культурного призначення", — зазначають фахівці.
Усе це визначено законодавчими актами. Отже, самовільно, на власний розсуд класифікувати землі як особливо цінні ні органи місцевої влади, ні тим більше представники правоохоронних структур, як це було у Чабанах, не можуть!
Тепер щодо повноважень бюджетних наукових установ та госпрозрахункових державних підприємств. На нашому конкретному прикладі.
Ось що і з цього приводу думають експерти та зазначають українські закони.
"Національно-науковий центр "Інститут землеробства НААНУ" є неприбутковою державною бюджетною науковою установою. Згідно зі ст. 1 Статуту ННЦ "ІЗ НААНУ". А дослідне господарство "Чабани" Національно-наукового центру "Інститут землеробства НААНУ" є державним підприємством, згідно зі ст. 1 Статуту ДП ДГ "Чабани" ННЦ "ІЗ НААНУ".
Тобто це юридичні особи різних організаційно-правових форм. Статутом передбачено, що останнє є державним комерційним унітарним підприємством, яке діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання. І за принципом повного господарського розрахунку.
А кошти, отримані підприємством за рахунок доходів від господарської діяльності, залишаються у повному розпорядженні підприємства і використовуються самостійно на цілі визначені його статутом.
Підприємство самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності, у тому числі визначає структуру управління. А також самостійно вступає у договірні відносини з іншими установами, підприємствами та організаціями. Організаційно правовою його формою є статус — державне підприємство.
А відносини між науковою установою та підприємством будуються на підставі договорів. Тобто, державне підприємство і наукова установа відання НААН — це окремі юридичні особи зареєстровані у встановленому законом порядку.
Вони мають різний юридичний статус, а їхні відносини будуються виключно на договірній основі!
Причому, статус наукової установи жодним чином не може поширюватися на державне підприємство.
Але що ми маємо на практиці, з огляду на згадану сумнівну кримінальну справу та затяжні судові слухання за її наслідками? І слідчі, САП плутають ці статуси обох юридичних осіб, або не розібрались. Та рівні їх відповідальності.
А що найгірше, на власний розсуд займаються класифікацією земель, власноруч визначаючи, які з них є особливо цінними у науковому сенсі. На чому, в принципі, і базуються їх обвинувачувальні вироки, котрі я вважаю недолугими.
Тож можна трактувати, що рівновіддаленими є і стосунки унітарного державного підприємства — Дослідне господарство "Чабани" Національно-наукового центру "Інститут землеробства НААНУ" безпосередньо з НААН. Яка може впливати на його господарську діяльність та прийняття юридичних рішень обмежено. Дорадче та рекомендаційно.
Що робить звинувачення посадовців НААН у якихось прямих діях некоректним, неправочинним.
Проте це слідством проігноровано, як і те, що ділянка, яку ним інкриміновано посадовцям НААН, не є особливо цінною, не є науково-дослідницьким полем, а має другу категорію", — каже експерт.
Повертаючись же до незаконного захоплення під будівництво багатоквартирного будинку на 20 під'їздів, то його звели якраз на землях унікального дослідного полігону на особливо цінних наукових землях. До випадку, де не перебирали й повністю ігнорували класифікації та закони. Потрібна була саме ця ділянка, бо вона розташована на дуже вдалій розв'язці поруч із магістраллю Київ — Одеса.
Коротше, свого добилися. Землю у науковців відібрали, дім збудували, заселилися. То чого ж люди, за дивними й непевними звинуваченнями, й далі змушені регулярно ходити на судові засідання, де щодо половини з них вже визначено, що доказів і складу злочину нема?
А проплачені ЗМІ й далі продовжують огульно поливати їх брудом.
Без вини винуватих.
Ми підбили статистику, яка свідчить про постійний силовий тиск на НААН та її підрозділи. Щодо проведення так званих перевірок та "масок-шоу" станом на 01.05.2024 року.
Так ось, із 32 кримінальних проваджень у 28 випадках підозри не вручалися!
У судовому розгляді щодо НААН за увесь період перебувало 22 справи, абсолютна більшість з яких стосувалася визнання недійсними чи оскарження умов господарських договорів, спорів щодо відшкодування збитків.
Один суд стосувався визнання недійсним договору про спільний обробіток землі, в іншому Інститут НААН виступив з позовом до Російської Федерації про відшкодування збитків на 35,5 мільйона гривень. Його, до речі, повністю задоволено.
Але зазвичай переважно преса пише тільки про обшуки та маски-шоу, як їх називають у народі, не переймаючись перевірити, а як завершилися справи, яким намагалися дати найбільшого розголосу, формуючи негативний флер довкола Академії.
І, вірогідно, саме це зіграло свою роль і при формуванні думки депутатів Верховної Ради, котрі так залюбки дозволили пустити під ніж наукові полігони держави.
Земель, за які відбувалася жорстока боротьба із залученням силовиків та суддів, ми, приблизно, нарахували 90 тисяч гектарів.
Тобто це був звичайний брутальний тиск задля досягнення власних інтересів під прикриттям САП.
Ось така історія.