Храми і каплички УПЦ в Києві можуть демонтувати: як так вийшло

Притягнуть до відповідальності

Депутати Київської міської ради хочуть зобов’язати УПЦ МП залишити усі ділянки землі у Києві, що були самовільно зайнято її релігійними спорудами. На дослідницькі роботи та пошук документів на храми й каплички дадуть пів року.

Причому у разі відмови Київської митрополії будівлі все одно демонтують, але УПЦ змусять за ці роботи заплатити. Про це йдеться у матеріалі Інформатора з посиланням на проєкт рішення Київської міської ради. Видання зазначає, що юристам церкви буде важко, адже з документацією на старі храми – повний безлад.

У проєкті постанови йдеться, що Департамент земресурсів КМДА має у тримісячний термін провести позапланову перевірку наявності договорів оренди чи іншого права користування ділянками, на яких розташовано храми чи інші споруди УПЦ. У проєкті застосовано евфемізм "релігійні організації, керівний центр яких знаходиться в державі-агресорі".

Отримавши матеріали цих актів обстеження, Департамент містобудування та архітектури має у такий саме строк перевірити наявність дозвільних документів на розміщення/будівництво храмів, їхнє введення в експлуатацію чи оформлення права власності. За місяць чиновники звітуватимуть перед КМДА.

"В разі виявлення за результатами перевірок фактів використання земельних ділянок… без укладених договорів оренди чи іншого оформленого права користування без належних дозвільних документів, вважати такі земельні ділянки самовільно зайнятими та забудованими", — йдеться у проєкті рішення Київміськради.

Це потягне за собою юридичні наслідки. По-перше, буде розраховано суму збитків для бюджету Києва від самовільної забудови. По-друге, правопорушників, в даному випадку Київську митрополію УПЦ, притягнуть до відповідальності (у Кримінальному кодексі України це ст.197-1, де йдеться про чималі штрафи або арешт до півроку). По-третє, йтиметься про демонтаж споруд, себто храмів, на таких самовільно захоплених ділянках.

"В разі відмови осіб, які здійснили незаконне самовільне розміщення та/або будівництво будівель або споруд за власний рахунок, забезпечити здійснення такого демонтажу та/або знесення за рахунок коштів бюджету м. Києва з подальшим відшкодуванням його вартості зазначеними особами", — мовиться у проєкті рішення.

Які храми мають так звану "бронь"

До проєкту рішення додається додаток з 74 храмами та капличками, що було побудовано у Києві УПЦ за роки незалежності або отримано у "спадок". Відтак, на усі дії міські департаменти отримають піврічний термін, по сплиненню якого УПЦ матиме залишити і знести усі споруди, що було зведено без відповідних документів.

За інформацією видання, частина храмів зі списку одразу має "бронь" від знесення, оскільки знаходиться на території адмінбудівель. До прикладу, Свято-Богоявленський храм при Національній академії Внутрішніх справ на вул. Святослава Хороброго, 9. Вони мають природній захист.

Храм Воскресіння Словущого розташований на комунальних територіях. Вона споруджена 2008 року, — на території Байкового кладовища, прямо поруч з колумбарієм, над бетонною "стіною пам'яті"). Документів про відведення землі для цього об'єкту не вдалося.

Так само немає у відкритому доступі й документів про відведення землі під будівництво Храму Всіх Святих на вул. Крайній, 6. Тут знаходиться Лісове кладовище, найбільше у Києві.

Чимала кількість храмів УПЦ МП знаходиться біля міських клінік, лікарень тощо. Один з таких, Храм 40 Мучеників Севастійських на вул. Івана Крамського, 21, що біля Київської міської клінічної лікарні №5 на Святошині. Навіть на деяких картах на місці, де має бути храм, значаться зелені насадження. На сайті київської митрополії зазначено, що зрубний однобанний храм було споруджено тут 2004-го, через рік тут було облаштовано відкриту дерев’яну каплицю на честь вмч. Пантелеймона Цілителя. Для подібних споруд також можуть діяти дозвільні документи комунальних закладів.

Найгірші храми та парафії без належних документів

Невпереливки може бути маленьким капличкам, що встановлені були біля доріг, у центрі зелених масивів тощо. До прикладу, Храм Введення Божої Матері на просп. Глушкова, 17А знаходиться за тією ж адресою, що і школа №269. Територіально він розміщений на транспортному п'ятачку прямо навпроти навчального закладу. Цікаво, що на сайті Київської митрополії УПЦ вказано, що цей храм є "першим і поки єдиним обиденним, тобто побудованим 2008 року за одну добу (дослівно "об один день"). Якщо виявиться, що він ще й був побудований без дозвільних документів.

Проблемним може бути і цегляний однобанний Храм на честь Воскресіння Христового на вул. Райдужній, 4А. Сюди ходять парафіяни з навколишніх житлових масивів — Райдужного та Воскресенки. Споруду було збудовано у 1999-2000 роках, документів про відведення землі під цей храм у відкритих джерелах також немає.

Раніше "Телеграф" писав, що на Вінниччині громада ПЦУ повернула собі храм. Але прибічники УПЦ МП їх залякують та провокують конфлікт.