Удар Росії по ДніпроГЕС: чи загрожує Україні тотальний блекаут

У Центрі Разумкова пояснили мотиви чергового обстрілу росіян по енергетиці та оцінили потенційні загрози для населення

Масштабний ракетний удар Росії по Дніпровській гідроелектростанції в Запоріжжі знову актуалізував питання безпеки людей та загроз для вітчизняної енергетики. Чому РФ вдарила саме по Запоріжжю та чи можливий тотальний блекаут в Україні через потенційні повторні масовані обстріли? Про це "Телеграф" запитав у директора енергетичних програм Центру Разумкова, експерта з енергетики Володимира Омельченка.

— З огляду на удар по ДніпроГЕС, які є ризики для населення, враховуючи загрози підтоплення територій? Які райони — у небезпеці?

— Поки що не можна давати вичерпні точні коментарі з цього приводу, тому що немає достатньої інформації від наших офіційних осіб. Коли така інформація буде, тоді й можна всебічно аналізувати цю ситуацію.

— Якщо абстрагуватися від ДніпроГЕС, які загалом існують ризики для української енергетики та екології з точки зору можливого повторення масованих ударів Росії по крупним енергооб'єктам країни (ДніпроГЕС, Київська ГЕС, Канівська ГЕС)?

— Негативні наслідки можуть бути не тільки для енергетики. Насамперед такі потенційні удари будуть по населенню і екології. Адже дійсно, у такому разі це буде і екологічна катастрофа, і катастрофа людська, оскільки мова може йти про затоплення тисяч гектарів навколо цих станцій і дамб. Але, знову ж таки, поки такого не відбулося. Тому, по-перше, немає чого лякати населення.

По-друге, у нас гідроенергетика є дуже важливою галуззю, оскільки вона не тільки генерує електричну енергію, а й також виконує акумулюючу роль. Тому що в гідроенергетиці є акумулюючі гідроелектростанції. Тобто, це галузь достатньо маневрена, а у нас є дефіцит маневрових потужностей. Відтак з точки зору маневрових потужностей вона виконує дуже цю важливу функцію, без якої неможливо збалансувати енергетичну систему і неможливо ефективно працювати, у тому числі відновлювальним джерелам енергії.

— Саме з цих міркувань окупанти і вдарили по такому крупному об'єкту гідроенергії, щоб нанести максимальної шкоди? Чи повторить РФ свої спроби та до яких це наслідків може призвести?

— Зверну увагу, що коли росіяни минулого року підірвали дамбу Каховської ГЕС, на жаль, була така дуже слабка реакція світової спільноти, і це дало росіянам можливість сподіватися, що вони можуть бити й далі по гідроелектростанціям.

Вважаю, що такі дії — це злочин проти людяності. Абсолютно чіткий і явний. Проте ми бачимо, на жаль, міжнародні організації та провідні країни на це реагують дуже слабко, (як було у випадку з тою ж самою Каховською ГЕС). Саме ця слабка реакція і запалила таке собі зелене світло для окупантів, для подальших ударів по гідроелектростанціям.

Також була дуже слабка реакція на захоплення терористами Запорізької АЕС. Все це підштовхує і стимулює Росію у її безкарності робити й надалі такі злочини проти людяності.

— З огляду на спроби РФ нанести удари по важливим стратегічним об'єктам гідроенергетики, чи можливий в Україні тотальний блекаут?

— На щастя, поки такої ситуації немає і передумови для цього відсутні. Тому говорити про тотальний блекаут наразі надто зарано.

Нагадаємо, вночі та вранці у п’ятницю, 22 березня, росіяни здійснили масштабну атаку не лише по Дніпровській ГЕС. Зафіксовані влучання по об’єктам генерації та системи розподілу у різних областях України.

Також "Телеграф" писав про вибухи у Києві під час повітряної тривоги вранці 22 березня. Попередньо це була робота сил ППО. Напередодні серйозно дісталося столиці – на обстріл Росія витратила сотні мільйонів доларів.