Таємниця прізвища: які родові імена виникли у СРСР через примусове зросійщення

За сучасним українським прізвищем можна дізнатись, чим займався предок у давнину, але не все так просто. Багато родових імен були зросійщені під час перебування українських земель у складі Російської імперії та Радянського Союзу.

Це було масове явище, бо таку політику проводили тодішні режими. "Телеграф" розібрався, які популярні родові імена насправді є зросійщеними формами.

Українські прізвища, які з’явились за часів СРСР

Найперше, що можна побачити у видозміненних родових іменах, це інші закінчення. Для українських прізвищ характерні -енко та -ів. У Радянському Союзі родові імена переписували, додававши одне з таких закінчень як -ов, -в, -ін чи -ой. Їх додавали й до безсуфіксних прізвищ.

Родові імена з закінченням -енко часто змінювали, замінивши закінчення на -ов або -енков:

• Науменко — Нуменков;
• Олексієнко — Алексеєнков;
• Абраменко — Абраменков;
• Іваненко — Іваненков;
• Власенко — Власенков.

До популярних в Україні безсуфіксних прізвищ часто додавали закінчення -ов. Так Лихар ставав Лихарьов, а Шинкар — Шинкарьов. Насправді відомо багато таких прикладів:

• Моргун — Моргунов;
• Грабар — Грабарьов;
• Чоботар — Чеботарьов;
• Різник — Рєзніков;
• Швець — Шевцов;
• Чумак — Чумаков;
• Золотар — Золотарьов;
• Коваль — Ковальов;
• Кравець — Кравцов;
• Кут — Кутов.

Деякі родові імена змінювали до невпізнаваності. Наприклад, Охріменко ставав Єфремовим, а Бережний отримував прізвище Брежнєв.

"Телеграф" раніше писав, які родові імена вказують на те, що ваші предки творили історію України. Вони могли бути визначними діячами чи керували селами, містами.