Вона вам не "бабушка": як правильно звернутись українською до рідної людини

У побуті українці часто-густо використовують слово "бабушка". Але так говорити не варто, адже це слово є суржиком.

"Телеграф" розповість, як пестливо називати "бабушку" рідною мовою. Ви будете здивовані.

Слово "бабушка" — це суржик відповідно до словника Анти-суржика. На заміну цього поняття в українській мові є купа чудових слів, які, без сумніву, вас зачарують.

То ж як сказати "бабушка" українською

Можете взяти до уваги слово "бабуся". Відповідно до словника української мови, слово бабуся – це майже те саме, що баба, тільки ніжніший варіант.

• "Бабуся, і, ж. Пестл. до баба. Взяла зілля, поклонилась: — Спасибі, бабусю! (Шевч., І, 1951, 52);
• Чи воли, бабусю, говорять?.. — питає Чіпка в Оришки (Мирний, II, 1954, 48);
• За дівчиною чимчикувала стара бабуся (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 357)", — йдеться у словнику.

Можна, звісно, вживати і слово "баба". Ось яке пояснення цього слова знаходимо в Академічному тлумачному словнику української мови (СУМ):

• "Баба, жін. 1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 212);
• І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітчизна, 10, 1947, 40).
• Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311);
• Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265)".

Однак на цьому зупинятися не треба, і можна підібрати собі якийсь милозвучний варіант, який якнайкраще передавати ваше відношення до бабусі. Так, у словнику синонімів української мови є милі варіанти, окрім слова "бабуся": бабка, бабунця, бабуня, бабусенька, бабусечка, бабця.

Раніше "Телеграф" писав, як українською називати коров'яче м'ясо, аби не осоромитись