Як сказати "продльонка" українською, щоб не різало вуха

Слово "продльонка" стало звичним у повсякденному житті

Сучасна українська мова стикається з численними викликами, серед яких — вплив суржику та запозичень з інших мов. Одним із прикладів є малоприємне слово "продльонка".

Сьогодні рідко можна почути офіційне словосполучення "група продовженого дня" — його витіснило запозичення з російської, яке стало широко поширеним у побуті. Це коротке і зручне слово, однак воно не лише не відповідає нормам української мови, а й захаращує її.

Доктор філологічних наук, професор Олександр Пономарів у своєму блозі на BBC пояснював, як правильно перекласти "продльонку" на українську мову. Він запропонував просте та милозвучне рішення: замінити це слово на правильний український варіант — "група продовженого дня".

Чому це важливо? Річ у тому, що мовні норми формують культуру нашого спілкування. Коли в дитячих садочках і початкових школах вчителі та вихователі користуються калькованими або суржиковими словами на кшталт "продльонка" чи навіть "продленка", вони несвідомо передають ці мовні недоліки дітям. У результаті такі слова поширюються серед батьків і школярів, закріплюючись у мовленні.

Мова — це основа нашої культурної ідентичності. Вона має бути чистою і правильною, особливо в освітніх установах, де формується мовна свідомість дітей. Тому вкрай важливо використовувати нормативні мовні конструкції, що сприяють розвитку мовної культури. Тож дітей залишаємо не на "продльонці", а в "групі продовженого дня" — це не лише правильно, а й набагато милозвучніше.

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно називати шкільне приладдя українською. Адже школа — важливий етап у житті кожної людини.