Мовний омбудсмен заявив про перехід з "лагідної українізації" на "наступальну", що це означає

Необхідно посилити позиції української мови

Україні необхідний перехід від "лагідної українізації" до "наступальної". Це дозволить суворо контролювати дотримання мовного закону у всіх сферах суспільного життя на території країни.

Про це заявив мовний омбудсмен України Тарас Кремінь на Міжнародній конференції "Мова та культура під час війни" у Лондоні. За його словами, "наступальна українізація" включатиме додатковий контроль для забезпечення функціонування української мови.

"Лагідної" українізації вже не буде – переходимо до "наступальної". Це передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону у всіх без винятку сферах суспільного життя на території України", — заявив уповноважений із захисту державної мови.

На його думку, державна мова України знаходиться під прицілом РФ, і зараз просто необхідно посилити її позиції. Це має відбуватися у кілька етапів, перший з яких передбачатиме суворе дотримання мовного закону у всіх сферах суспільного життя.

Кремінь підкреслив, що раніше держава не мала можливості "натиснути" на сферу обслуговування, яка могла використовувати для спілкування та комунікації з клієнтами російську мову.

Сьогодні ж кожен суб’єкт господарювання, який не виконує норми мовного закону, знаходиться під "контролем" і до нього можуть бути застосовані важелі "покарання".

"Раніше ми не могли вплинути, скажімо, на окремі медіа, тому що в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг, – та сьогодні такого вже немає. Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання", — резюмував мовний омбудсмен України.

Нагадаємо, мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив, що використання недержавної мови під час батьківських зборів, а також виховного годинника зі школярами є прямим порушенням мовного законодавства. Вчителі під час освітнього процесу мають використовувати державну мову, незалежно від того, якою мовою вони користуються у побуті.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що поняття "російськомовність" не існує. Воно було запроваджено російською ідеологією.

Детальніше про те, де найбільше порушень мовного закону, які штрафи, що робити з російськомовними каналами та громадянами, читайте у матеріалі "Телеграфа": Депутатів, які говорять вдома російською, стає дедалі менше — мовний омбудсмен .