Військовий назвав лише два варіанти, що робити українцям на війні

Потрібно мати план дій, чіткий покроковий алгоритм: а, б, в

На війні конструктивні лише два типи реакцій: тікати від неї чи боротися. А ось такі варіанти, як завмерти і перечікувати, — не надто вдалі, як це вже показав досвід із росіянами.

Про це "Телеграфу" розповів військовий Костянтин (Valde) Ульянов, автор підручника "Броньований розум. Бойовий стрес і психологія екстремальних ситуацій", романів "Храм" та "Право сильного" у матеріалі: "Не можна говорити військовому: "Я тебе розумію", — автор книги "Броньований розум", сержант ЗСУ про ветеранів та суспільство".

"Треба мати план дій. Чіткий покроковий алгоритм: а, б, в. Стосовно такої загрози, як війна, на жаль, конструктивними є лише два типи реакцій: тікати від війни або битися. Завмерти та перечікувати, як показав досвід з м*скалями", — зазначив Ульянов.

Він додав, що проблема полягає в тому, що суспільство не хоче робити висновку. Військовий навів приклад Майдану, який можна назвати бойовими діями у центрі європейського міста.

"Чи міг він закінчитися в стилі постапокаліптичної книжки? Міг, але не закінчився. Потім починається війна у 2014 році. У 2019 році було загострення у Керченській протоці. Як на нього відреагувало суспільство? Так, наче не було ні Майдану, ні АТО", — наголосив Ульянов.

За його словами, кошмар із вбивством цивільних на окупованих територіях продовжується. Проте росіяни діють інакше — не демонструють це як раніше.

"Люди не роблять висновки. Саме тому є Буча, Ірпінь і те, що зараз відбувається на окупованих територіях. М*скалі вже не настільки тупі, вони вбитих цивільних не вивішують на кожному стовпі, але вони їх вбивають досі. Тому людина спочатку хоче сказати, що небезпеки не існує, потім, що небезпеки немає конкретно для неї. Якщо загроза вже сталася, ти вже не можеш її заперечити, тому — що треба зробити? Звинуватити жертву, що вона сама в цьому винна", — підсумував військовий.

Нагадаємо, раніше перший в Україні логотерапевт Серго Логос розповів "Телеграфу", як пережити війну та смерть близьких, але не вбити себе зсередини.