Наші предки полюбляли юшку з червонокнижною рибою: історик розповів, чим смакували герої Квітки-Основ’яненка

Минь — більше, ніж просто риба

Колись звичайна риба українських річок, сьогодні — майже легенда. Минь, оспіваний класиками вітчизняної літератури, перетворився на унікальний біологічний вид..

Історик Вадим Назаренко розповідає, як наші предки стали рушієм екологічних змін у природі України. "Телеграф" впевнений, ви захочете перечитати класику.

Згадки в літературі

Українська класична література не раз зверталася до образу простих, здавалося б, речей — зокрема, до звичайнісінької риби. Серед таких риб особливе місце посідає минь — вид, який сьогодні став майже легендою.

Найяскравіше цю рибу описав Квітка-Основ'яненко. У безсмертній "Конотопській відьмі" автор детально показує колоритне застілля, де сотник Микита Забрьоха та писар Павло Пістряк смакують стравами з риби: "перш борщ гарячий з усякою мілкою рибкою та пшоняну кашу до олії, далі захододжуваний борщ з линам, а там юшку з МИНЬКАМИ та з пшеничними галушечками, та печені карасі, та більш і нічого".

Цей літературний опис не просто штрих до побутової сцени. Він показує миня в повсякденному харчуванні українців XIX століття, коли ця риба була звичайним елементом раціону.

Так, колись минь був звичайною рибою в річках України. Але сьогодні цей вид занесено до Червоної книги, що означає критичне скорочення популяції.

Масштабне забруднення водойм, зміна природних екосистем, антропогенний вплив призвели до катастрофічного зменшення чисельності виду. Зараз минь зберігся лише в поодиноких річках, перетворившись на рідкісний біологічний скарб.

Раніше "Телеграф" розповідав, з яких чарок свого часу пив вино Пантелеймон Куліш. У вас теж такі є.