Тертюхи, гуглі та бацони: як називають деруни в Україні, гастрономічна мапа

Деруни, або картопляні млинці, є невіддільною частиною української кухні. Ця страва має велику популярність не лише в Україні, але й у багатьох інших країнах, таких як Польща, Білорусь, Чехія, Словаччина.

Хоча вперше письмовий рецепт дерунів було подано у кулінарній книзі відомого польського кухаря Яна Шиттлера у 1830 році. Попри спільну основу, навіть в різних регіонах України деруни мають свої особливі назви.

Західна Україна: деруни і тертюхи

Майже вся західна частина України використовує загальноприйняту назву "деруни". Однак є й винятки. Наприклад, у Тернопільській області цю страву оригінально називають "Тертюхами". Частина Львівської та Івано-Франківської областей ласує "тертими пляцками".

У деяких районах Рівненщині, Івано-Франківщині тачастково у Чернівецькій області деруни називають "картопляниками" або "картофляниками". Жителі північних районів Рівненщини та Волині їдять "бацони".

Центральна Україна: бараболяники та бульбаники

Ближче до центральної частини країни деруни вже називають "бараболяниками", а також "бульбаниками". В наближених до Білорусі районах Житомирщини і Рівненщини їдять "драники", як і на півдні та сході України.

Закарпаття: кремзелики і гуглі

Більш рідкісну назву страви можна почути на Закарпатті. Зокрема: "кийзлики", "ґуґіль", "гуглі", "тарчаники", "тертики", а також "кремзелики" з "хремзеликами".

Попри різноманіття назв, деруни залишаються улюбленою стравою українців. Кожен регіон має свої особливості в приготуванні та найменуванні цих картопляних оладок.

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно називати кухонне приладдя українською. Варто позбутися поширених "кухонних" кальок.