Не тільки безпека виборців: чотири головні виклики майбутнім виборам в Україні

Мобілізаційна готовність до миру недофінансовується системним чином

Перед повоєнними виборами в Україні стоїть низка серйозних викликів, адже для підготовки системи виборів потрібен щонайменше рік. Влада знає про це, але фінансування на ці заходи не виділяє, починаючи з 2022 року.

Про це "Телеграфу" розповів заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик. За його словами, насамперед це безпека виборців під час виборчого процесу, процесу голосування.

— Друге питання — це збільшення кількості громадян України у кілька разів, які перебувають за кордоном. Точна кількість нам невідома, але ми чітко розуміємо, що це кілька мільйонів людей замість 470 тисяч, які були перед початком збройної агресії та перебували на консульському обліку.

Третє питання – зруйнована виборча інфраструктура, зруйновані місця для голосування, мінування населених пунктів.

Четверте питання — недофінансування заходів Центральної виборчої комісії, пов’язаних із підготовкою до майбутніх виборів, зокрема для створення єдиної Інформаційно-аналітичної системи (ІАС) "Вибори" відповідно до вимог чинного Виборчого кодексу.

За словами співрозмовника, ці програмні засоби не пишуться за короткий час. Для підготовки потрібен приблизно рік. При цьому Дубовик зазначає, що органи влади знають про це, але фінансування на ці заходи не виділяється, починаючи з 2022 року.

Існує ще й проблема з реєстрацією виборців за фактичним місцем перебування. Справа в тому, що багато тимчасово переміщених осіб не реєструють свою адресу фактичного місця проживання. Таким чином, залишається невідомим, де і скільки проживає виборців.

При цьому, якщо вони одержують якісь виплати, на виборчу адресу це ніяк не впливає.

— Ми маємо джерела формування бази даних державного реєстру виборців і щоб там відбулися певні зміни, необхідно, щоб людина змінила свої дані, якщо це поточні дані, у Державній міграційній службі. Якщо щось відбувається з людиною по лінії реєстрації актів громадянського стану, тобто зміна прізвища, або не дай Боже, смерть, або людині виповнюється 18 років, ми отримуємо ці дані автоматично. А вже зміна реєстрації виборця у міжвиборчий період можлива лише через Державну міграційну службу або через відповідні консульські установи за кордоном, — каже заступник голови ЦВК.

Зруйнована інфраструктура

Сергій Дубовик зазначив, що у низці населених пунктів, які будуть надалі звільнені від росіян, не залишилося жодної будівлі, де раніше проводили вибори.

— Тобто нам потрібно буде робити тимчасові виборчі дільниці, розмінувати населені пункти, бо не в кожному населеному пункті може бути вільний доступ до місця голосування, хоч цього вимагають міжнародні протоколи. На жаль, ми не перша країна, яка проводитиме повоєнні вибори, коли залишається і мінування, і можливі певні загрози, ураження території, якщо це буде не мир, а перемир’я.

Це буде ціла низка заходів цивільної оборони, пов’язаних із захистом виборців під час здійснення їхнього волевиявлення. І проблема в тому, що в окремих населених пунктах просто не може бути стаціонарних місць для проведення голосування, — каже експерт з питань виборів.

Другий аспект — це житло виборців. У країні будуть населені пункти, де могла б зберегтися лише частина житлового фонду, але збереглися зруйновані виборчі адреси в пунктах, де вони формально залишаються зареєстрованими, не змінивши місце своєї реєстрації.

Система ІАС "Вибори"

Для її підготовки потрібен рік. Від трьох до шести місяців це мінімальний строк, але щоб вона запрацювала повноцінною, потрібен саме рік.

— Але, за великим рахунком, потрібен рік, щоб вона повноцінно запрацювала. Від трьох до шести місяців це, власне, елементи інформаційної системи виборів, тобто те, що ми побачимо на картинках, з чим взаємодіятимемо з окружними та територіальними виборчими комісіями, — каже Сергій Дубовик.

Така кількість часу необхідна, щоб сформувати ядро системи, повноцінні бази даних майбутніх депутатів, місцевих рад. Щоб вести внутрішню роботу виборчих комісій, пов’язана з фінансуванням, господарською діяльністю, підбором членів комісій та певним їх аналізом.

— Як тільки настануть юридичні передумови, ми приступаємо до певних процедур, тому маємо бути готовими. Як у мирний час є мобілізаційна готовність до війни, так і будь-які державні органи мають бути в стані "мобілізаційної готовності" до миру. Такий орган, наймирніший у державі, — Центральна виборча комісія, — каже член ЦВК.

Він висловив жаль, що наша "мобілізаційна готовність" до миру не дофінансується системним чином. Також є проблеми, що виходять за межі компетенції ЦВК, але це проблеми політичної інфраструктури. партій.

Сергій Дубовик наголосив, що у нас під час війни не функціонують у повному обсязі на місцях громадські організації та осередки політичних партій, які мають бути контриб'юторами майбутніх членів дільничних, окружних і територіальних виборчих комісій, а представники громадських організацій — це, відповідно, внутрішнє спостереження за виборами.

Це також є великий виклик. Він безпосередньо не пов’язаний з державною системою, але пов’язаний із політичною системою країни, резюмував заступник голови ЦВК.

Нагадаємо, що раніше "Телеграф" писав про те, що глава Офісу президента України Андрій Єрмак назвав умови проведення виборів в Україні.