В Україні офіційно з’явився Військовий омбудсман: що зміниться для захисників

Тепер скарги військових будуть розглядатися системно

17 вересня Верховна Рада ухвалила в другому читанні й в цілому довгоочікуваний законопроєкт №13266 "Про Військового омбудсмана". Наступного дня, 18 вересня, документ підписав президент Володимир Зеленський. Відтак в Україні офіційно з’явився інститут Військового омбудсмана, який має опікуватися правами військовослужбовців, резервістів та їхніх родин.

Нагадаємо, "Телеграф" вже детально пояснював, які функції матиме ця нова інституція і чому її поява викликала стільки дискусій. Тепер, після ухвалення закону, ці очікування мають шанс втілитися у реальність.

Головне про зміни

Мова про той самий законопроєкт №13266, який був внесений президентом ще в травній отримав статус невідкладного. Це означало, що Верховна Рада мала розглянути документ поза чергою і в пріоритетному порядку.

Він передбачає:

1. Призначення омбудсмана президентом строком на п’ять років (не більше двох строків поспіль);
2. Право здійснювати перевірки у військових частинах та органах управління;
3. Можливість реагувати на скарги військовослужбовців самостійно, не чекаючи рішень командування;
4. Ініціювання дисциплінарних чи судових проваджень проти командирів, які порушують права підлеглих;
5. Щорічний публічний звіт про діяльність.

Основне завдання омбудсмана — забезпечувати дотримання прав військовослужбовців, посилювати інституційний захист прав у Збройних силах і військових формуваннях, особливо в умовах воєнного стану.

Він уже працював, але тепер офіційно?

Фактично інститут вже працював у "ручному режимі" ще з грудня 2024 року, коли глава держави підписав указ про призначення Ольги Решетилової Уповноваженою президента України з питань захисту прав військовослужбовців і членів їхніх сімей.

Вона щодня отримувала десятки звернень від військових. Лише за перші пів року їх було понад 8 тисяч. Частину питань її команда опрацьовувала і переспрямовувала до компетентних структур. За результатами звернень навіть було відкрито кілька кримінальних проваджень.

"Спочатку функціонувала телефонна лінія, але згодом ми відмовилися від неї й зробили один канал комунікацій — офіційну електронну пошту. Якщо ми бачили у зверненні ознаки кримінального правопорушення, то зверталися до слідчих органів. За перші пів року роботи за результатами моїх заяв ДБР відкрило три провадження, а скільки розслідувань після моїх звернень провела Військова служба правопорядку — я навіть не рахувала", — говорила Ольга Решетилова "Телеграфу".

За словами посадовиці, багато зі скарг не можливо було вирішити одномоментно, бо вони попросту не є в її компетенції [на посаді Уповноваженої з питань захисту військовослужбовців]. Мова про ті скарги, що стосуються нагородження бійців, забезпечення їх зброєю, пошуку зниклих безвісти, та різних управлінських питань.

Допоки закон №13266 не було прийнято, Решитилова працювала з обмеженими можливостями: не могла самостійно ініціювати перевірки у військових частинах, мала лише формальний доступ до підрозділів, а Генеральний штаб ЗСУ або взагалі ігнорував її звернення, або реагував із великим запізненням.

Військовий омбудсман матиме кардинально інші повноваження. Йому не доведеться чекати, поки Генштаб, Міноборони чи командування різних родів військ самі проведуть службове розслідування. Омбудсман зможе діяти самостійно, навіть притягувати командирів до відповідальності через суд, якщо ті ігноруватимуть його рекомендації. Крім того, закон дозволяє створити повноцінний офіс зі штатом спеціалістів різного профілю, а також право доступу до інформації, у тому числі з обмеженим доступом.

Але хтось був не в захваті

Попри невідкладність, закон довгий час зупинявся в парламенті. Лише в червні 287 народних обранців проголосували за документ у першому читанні, а до другого справа довго не доходила. Хоча зазвичай президентські ініціативи, визначені як невідкладні, ухвалюють одразу в цілому.

Серед противників були нардеп Тарас Батенко з фракції "За майбутнє". Він вважає, що закон створить інституційне дублювання і може зашкодити нинішньому Уповноваженому з прав людини, а витрати на офіс у 137 мільйонів гривень занадто великі. А от Сергій Соболєв з "Батьківщини" стверджував, що законопроєкт взагалі може бути визнано неконституційним, оскільки президент не має повноважень одноосібно призначати омбудсмана.

"Це піар-продукт президента, а не реальний захист прав військових", — казала в розмові з "Телеграфом" Іванна Климпуш-Цинцадзе з "Європейської солідарності". На її думку, цей законопроєкт суперечить базовим принципам балансу влад.

"Створення і призначення додаткового військового омбудсмена на додачу до представника Верховної Ради України, який уже має всі ці повноваження, — це просто нонсенс", — заявила вона. На її думку, в тій редакції, яку запропонував президент, омбудсмен не матиме незалежності й не зможе захищати тих, хто постраждав від рішень навіть самого Верховного головнокомандувача.

Климпуш-Цинцадзе переконана, що треба розвивати наявну інституцію омбудсмена, "як роблять в усіх інших країнах". Коли "Телеграф" запитав, чи може команда Дмитра Лубінця опрацьовувати додатково понад 8 тисяч скарг на рік замість створення нового офісу, депутатка відповіла, що незалежно від можливостей пана Лубінця, головне — створити ефективну структуру, яка реально захищатиме права військових. Це, на думку Климпуш-Цинцадзе, найкращий і найсильніший альтернативний формат.

А вже всередині цієї системи, яка не зводиться до однієї особи, важливо, щоб були ветерани та військові, які мають досвід бойових дій і розуміють, що відбувається і на полі бою, і всередині системи Збройних сил та Сил оборони.

Водночас, за словами Ольги Решитилової, яка може отримати посаду Військового омбудсмана, ці інституції різні. І ключова відмінність полягає у тому, що Уповноважений ВР з прав людини не розглядає справи, які пов'язані зі службовою діяльністю.

"Навіть у відповідях на скарги військових Уповноважений ВРУ зазначає, що не розв'язує питання, що стосуються військової служби. А Військовий омбудсман, навпаки, зосереджений саме на подоланні проблемних питань, пов’язаних з проходженням військової служби. Військовослужбовці мають спеціальний правовий статус, обмежені у своїх правах та свободах, але дотепер не мають механізму захисту своїх прав", — говорить вона.

Крім того, вона зазначає, що згідно з законопроєктом, військовий омбудсман підпорядковується безпосередньо Верховному Головнокомандувачу і може лише пропонувати рішення президенту напряму, в тому числі для розгляду на ставці.

Що далі

На практиці закон запрацює після того, як буде офіційно призначено людину на посаду Військового омбудсмана — це буде наступний крок президента.

Тобто зараз існує тільки правова рамка (інституція створена на папері — ред.), але омбудсмен як посадова особа ще не призначений і не розпочинав виконання обов’язків.

"Телеграф" звернувся до Ольги Решетилової з проханням додатково прокоментувати, чого вона очікує від ухвалення закону та коли можуть бути реалізовані зміни. Як тільки отримаємо її відповіді, ми їх опублікуємо.

Тим часом частина військових та родин зниклих безвісти активно підтримують Решетилову у соцмережах, сподіваючись, що саме вона очолить нову інституцію.