Китай, нова зброя та ядерний фактор: головне з нової статті The Wall Street Journal про плани Трампа щодо України

Після успіху в Газі Білий дім готується до складнішого завдання

Президент США Дональд Трамп святкує свою найбільшу дипломатичну перемогу: йому вдалося те, що здавалося неможливим — змусити Ізраїль та ХАМАС припинити вогонь і звільнити заручників. Тепер усі очі звернені на Україну. Чи зможе американський президент повторити цей успіх у протистоянні з Росією? Чи спрацює формула тиску, яка так ефективно діяла на Близькому Сході, проти ядерної наддержави?

"Телеграф" зібрав ключові тези з нової статті американського видання The Wall Street Journal.

Трамп домігся миру з ХАМАС — але війна в Україні складніша

Президент Трамп здобув значну перемогу у зовнішній політиці, виступивши посередником у звільненні заручників із полону ХАМАС і забезпечивши припинення бойових дій між Ізраїлем та угрупованням. Тепер Європейські лідери сподіваються, що американський президент зможе повторити цей успіх у вирішенні іншої складної зовнішньополітичної проблеми — війни в Україні.

Проте експерти попереджають, що ці два конфлікти мають принципові відмінності. Якщо Ізраїль продемонстрував свою військову перевагу в регіоні, то Росія залишається великою світовою державою з потужним ядерним арсеналом.

Тиск вирішує все і ще вирішить більше

Високопоставлені європейські чиновники вважають, що головний урок із угоди між Ізраїлем та ХАМАС можна сформулювати одним словом — тиск. Трамп змусив прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу прийняти американський мирний план із 20 пунктів і навіть публічно вибачитися перед лідером Катару після авіаудару по бойовиках ХАМАС у Досі.

Тим часом Катар, Єгипет і Туреччина посилили тиск на ХАМАС, погрожуючи розірвати з угрупованням дипломатичні відносини, якщо воно не погодиться на запропонований мирний план. Усе це відбувалося на тлі того, що Ізраїль відновив військові операції в Газі, попри зростаючу міжнародну критику.

"Це дає Трампу величезну перевагу для вирішення інших великих конфліктів. Тепер він довів, що є ефективним арбітром і миротворцем", — зазначив Фред Флейц, колишній високопоставлений чиновник Ради національної безпеки під час першої каденції Трампа.

На Росію у Білому Домі поки не тиснуть

На відміну від Близького Сходу, Трамп досі не чинив подібного тиску на президента Росії Володимира Путіна. Наразі Україна та її європейські партнери лише сподіваються на зміни. Вони розраховують, що після успішних переговорів на інших напрямках Трамп застосує жорсткіший підхід до Москви, особливо якщо переговори з Росією затягнуться на місяці без результату.

Представник Білого дому каже: президент давно хоче закінчити війну в Україні. Путін раз по раз відмовляється від мирних пропозицій, навіть вигідних для Росії. Але Білий дім не втрачає надії і хоче зупинити "безглузде вбивство" — так вони назвали цей конфлікт.

"Саме тиск змусив ХАМАС сісти за стіл переговорів, а на Росію ми поки не чинили подібного тиску", — заявив Курт Волкер, колишній посол США в НАТО, який був посланником Трампа в Україні під час його першої каденції.

Росією керує економіка, що "перебудовується під війну"

Трамп уже запровадив високі мита на Індію — одного з ключових торговельних партнерів Росії. Проте нових серйозних санкцій проти Москви також досі немає. Про те, що посилення фінансового тиску на Росію зараз критично важливе, наголошують більшість європейських чиновників. Її економіка ледве тримається, але при цьому перебудовується під війну.

Крім того, Трамп нічого не зробив із російським "тіньовим флотом" — танкерами, що возять нафту в обхід санкцій.

Сьогодні Україна просить у Трампа крилаті ракети "Томагавк". Президент США заявив, що відкритий до ідеї відправлення Києву більшої кількості ракет далекого радіусу дії, але поки не дав остаточної згоди. "Я, можливо, поговорю з ним. Я, можливо, скажу: дивись, якщо ця війна не буде врегульована, я відправлю їм "Томагавки"", — сказав Трамп про Путіна.

Трамп може домовитися з Путіним і тиснути на Зеленського

Навіть попри те, що російські війська перебувають у патовій ситуації на переповненій дронами лінії фронту на східній Україні, Росія залишається значною військовою наддержавою. Військовий аналітик із Відня Франц-Стефан Ґаді зазначив, що саме військова міць Кремля обмежує можливості Трампа спонукати Росію сісти за стіл переговорів.

"Той факт, що Росія володіє ядерним арсеналом, завжди буде фактором у будь-якій кампанії тиску. Сполучені Штати насправді не демонструють жодного бажання провокувати будь-яку ескалацію", — пояснив він.

За словами Ґаді, Трамп швидше домовиться про перемир’я безпосередньо з Путіним, а потім спробує примусити Зеленського підписати угоду. Саме цього сценарію бояться європейські лідери і намагаються його не допустити. Такий підхід відповідав би стилю Трампа — гучна одностороння дипломатія і готовність тиснути на Зеленського.

Трамп мусить схилити Китай до співпраці

Ще одним важливим фактором у російсько-українській війні, з яким Трампу не довелося стикатися під час мирних зусиль на Близькому Сході, є Китай, який став основною економічною та політичною опорою Росії.

США підтримують тісні зв’язки з Катаром, Єгиптом і Туреччиною — близькосхідними державами, які допомогли довести мирний план для Гази до кінця, чинячи тиск на ХАМАС. Того ж самого не можна сказати про Китай, головного геополітичного суперника США та світову наддержаву.

Нинішні та колишні чиновники вважають, що зростаюча залежність Росії від Китаю дає Пекіну можливість відіграти важливу роль у переконанні Путіна укласти мирну угоду. Проте це спрацює лише якщо Трамп зможе схилити Китай до співпраці.

"Якщо ми дійдемо до того моменту, коли Китай відчує, що в його інтересах, щоб Росія припинила війну, і він повідомить про це Росії, це матиме велике значення. На жаль, ми ще не дійшли до цього", — резюмував Волкер.​​​​​​​​​​​​​​​​