"Система працюватиме сама": Іван Тимочко про майбутнє ТЦК та цифрову мобілізацію

Роботу ТЦК поступово передають системам та алгоритмам

Україна переходить у нову фазу мобілізації — цифрову. Додаток "Резерв+" інтегрується з держреєстрами, алгоритми аналізують дані про призовників, а система автоматично відстежує порушників військового обліку. Чи означає це, що невдовзі ТЦК стануть непотрібними? Через які державні реєстри можна було б "побачити" більше осіб, які відмовляються виконувати свій обов’язок перед державою?

Про це "Телеграф" поговорив з Іваном Тимочком — військовим експертом та головою ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ.

Людський фактор у мобілізації можна прибрати

— Резерв+ активно розвивається, а штучний інтелект все активніше використовується у політичних та військових процесах. Як бачите майбутню роль ТЦК в таких умовах? Чи можлива "цифрова мобілізація", коли алгоритми Резерв+ самостійно формуватимуть списки без участі ТЦК?

— Насправді тут питання слід ставити трохи інакше. Варто говорити не про самі центри комплектування чи рекрутингові центри, а про захищеність сервісів і реєстрів, які формують та надають інформацію про потенційного призовника.

Тоді не буде великого значення — чи це центр комплектування, чи рекрутинговий центр, чи комунікація з людиною відбувається напряму, чи дистанційно.

Якщо сервіси будуть добре розроблені, наприклад: людина отримує одне або кілька повідомлень про необхідність з’явитися в центр комплектування. Якщо не з’являється — система автоматично фіксує це та розсилає інформацію до відповідних структур про ухилянта, з подальшим припиненням надання певних послуг відповідно до закону.

Тоді питання людського фактора взагалі зникає.

Державні сервіси та послуги дуже різні, великі і складні. Людина часто не усвідомлює цього, доки не втратить доступ до них.

У такий спосіб система працюватиме сама, без ручного втручання. Це дозволило б звузити фокус питання до роботи центрів комплектування і одночасно гарантувати автоматизацію процесу.

Крім того, ТЦК не єдині служби, які займаються мобілізацією. Про що мова? Органи місцевого самоврядування та виконавчої влади теж зобов’язані проводити оповіщення, мобілізаційні заходи і доставляти призовників до навчальних центрів. За порушення цих обов’язків передбачені штрафи. Утім, зазвичай це адміністративні штрафи, і вони не мають істотний вплив на ефективність виконання мобілізації.

Реєстр виборців — один із найповніших джерел даних для мобілізації

— Система "Резерв+" вже об’єднана з різними держреєстрами та базами даних. Чи мало це сенс на практиці? Які результати цього об'єднання в контексті кількості та якості призовників?

— Звісно. Виглядає так, що скоро має запрацювати єдиний великий сервіс, сегментований по напрямках. За таких умов відповідні служби, включно з ТЦК, матимуть доступ тільки до тієї інформації, яка потрібна для їхньої роботи і нічого зайвого.

Вони узагальнюватимуть дані з інших сервісів. І це дуже добре. Наприклад: центр комплектування надсилає повістки людині, а реєстр актів цивільного стану вже зафіксував, що ця людина померла. Тобто система дозволяє уникати помилок і дублювання даних.

Маючи доступ до конкретного пункту такого реєстру, працівник центру комплектування або той, хто формує повістки, одразу знатиме важливу інформацію. Можливо людина вже багато років не живе в Україні, має інвалідність, статус батька багатодітної сім’ї чи інші підстави для звільнення. Працівник центру одразу бачить, що повістка не потрібна.

Так само система враховує судові рішення. Якщо людина засуджена або перебуває у в’язниці — центр теж не витрачатиме час на її виклик.

Без такого інтегрованого доступу процес був довгим і складним. Співробітники ТЦК направляли повістку людині, яка фактично не може служити, і тільки потім починали з’ясовувати ситуацію. Цей сервіс дозволить реально оцінювати цифри ухилянтів — скільки людей дійсно уникають призову, а скільки взагалі не можуть служити через законні причини.

До того ж він мінімізує корупційні ризики та дозволяє всім відповідним структурам більш ефективно проводити стратегічне та оперативне планування.

— Чи допомогло б державі об’єднати "Резерв+" також з банківськими рахунками громадян? Скільки осіб, які раніше "ховалися" від військового обліку, могли б опинитися в полі зору?

Довідка: доступ держави до банківських рахунків громадян регулюється законодавством про банківську таємницю. В Україні така інтеграція потребувала б чіткого законодавчого обґрунтування.

— Це мало б значення лише у разі, якби в законі про мобілізаційну службу було прописано, що боржники або кредитори підлягають призову. Якщо цього немає в законі, то ніхто не отримує доступ до такої інформації і вона не використовується.

Алгоритми формують інформацію відповідно до чітких критеріїв: чи підпадає людина під військову службу, чи ні. Це робиться автоматично на основі реєстрів та публічних даних.

Коли я колись перелічував всі реєстри, люди мало на що звернули увагу, але дуже зацікавилися, коли я згадав реєстр виборців. Заголовки одразу були: "Хто голосував, буде призваний в армію". Насправді реєстр виборців і справді один із найповніших. Немає жодного приводу боятися цього.

Менше стереотипів — менше розмов про примусовий призов жінок

— Яка ваша позиція щодо формування резерву з жінок? Чи є в цьому військова доцільність?

— У нас доцільність у всьому. Якщо ми говоримо про облік, то логічно й правильно (та й згідно з законом) вести реєстр певних спеціальностей, які потенційно можуть знадобитися під час мобілізації: медики, сестри, бухгалтери, юристи й інші фахи.

Вважати, що якісь професії "чоловічі" або "жіночі" є неправильним. Жіноча служба у нас добровільна. І я постійно кажу: чим менше жінки ховатимуть за своєю спиною чоловіків, тим менше буде голосів за призов жінок під тиском. Це один бік питання.

Треба про це говорити відкрито та дискутувати. Якщо ми мовчатимемо, противник буде сіяти між нами розбрат і паніку. У багатьох країнах жінки служать у збройних силах — Ізраїль, скандинавські держави, Австрія, навіть деякі арабські країни. Там не роблять трагедії з того, що жінка проходить службу. Тому боятися цього не варто і не потрібно спотворювати ситуацію.

Інше питання — доцільність призову в кожному конкретному випадку. Чи логічно заміщати жінками ті виробничі професії, де зараз чоловіки масово призиваються? Це треба обговорювати. Особисто моя дружина служить і я б волів, щоб вона була поруч, а не "за спиною".

Військова служба — це не тільки робота на фронті. Є сотні професій, де не потрібна важка фізична праця: інформаційна сфера, кіберпростір, бухгалтерія, юриспруденція, кадровики, журналістика тощо. Наша війна гібридна, тому і ці напрямки дуже важливі.

До того ж у кожного з нас є знайомі жінки, які служать або служили в українській армії — це нормально. На жаль, політики часто маніпулюють темою. Коли підіймається питання обліку або призову жінок, одні популісти миттєво влаштовують шоу: "Я не дам призивати жінок!". Це порожні слова. Вони створюють паніку й відвертають увагу від змістовної розмови.

І ще: ворог не розрізняє чоловіків і жінок, коли обстрілює міста — бомби не питають, хто ти за статтю. Тому нам треба обговорювати тему зважено й відповідально, а не піддаватися емоціям і маніпуляціям.

Всі студенти, які складуть військову присягу, стануть резервістами

— Користувачі додатка "Резерв+" почали помічати позначку "Потрібно пройти БЗВП". Після проходження студенти отримують військово-облікову спеціальність і складають присягу. Чи зарахують їх до резервістів автоматично, коли їм виповнюється 25? Як це інтегрується в систему резерву?

— Вони стають резервістами, коли складуть військову присягу. Скільки їм років значення не має. Після 25 років ці люди підлягають призову за умови, що їхній соціальний статус, стан здоров’я та інші критерії відповідають вимогам відбору — тоді вони стають військовозобов’язаними.

Якщо ж їх не призвуть одразу, вони залишатимуться в людському резерві доти, доки не настане потреба або мобілізація.

Базова загальна військова підготовка (БЗВП) — це навчальні програми під егідою Міністерства оборони та Міністерства освіти. Їх проходять абітурієнти та студенти вишів. Це не те саме, що загальна військова підготовка, яку проходять мобілізовані у навчальних центрах або під час отримання військової спеціальності.

Студент, який пройшов БЗВП і досяг 25 років, як і решта військовозобов’язаних під час мобілізації може бути викликаний, але держава не буде автоматично давати пріоритет лише тим, хто пройшов БЗВП. Спочатку всіх ставлять на військовий облік, а вже критерії відбору визначатимуть потребу за фахом і спеціальністю.

— Рік тому ви анонсували обов’язок місцевих адміністрацій брати участь у резервуванні та мобілізації. Як ця норма працює на практиці, і чи є результати, які можна вже оцінити?

— Навіть на Львівщині два мери сльози лили, бо їх оштрафували за невиконання мобілізаційних заходів. Вони відчували себе майже як жертви терору.

Довідка: Цьогоріч за невиконання мобілізаційних планів штрафували міських та селищних голів у Дрогобичі, Бориславі, Трускавеці. Штрафи становили близько 34–36 тисяч гривень. Мер Дрогобича Тарас Кучма, висловлював емоції через ці штрафи та збирався оскаржувати рішення у суді. Посадовці пояснюють, що роблять усе можливе, однак змушувати силою мобілізувати людей вони не можуть, і частина резерву вже мобілізована з 2022 року.

Також скоро запрацює підготовка громадян — базова військова підготовка (БВП). Мери та відповідальні органи будуть зобов’язані формувати команди та доставляти людей у навчальні центри для підготовки, яка триватиме від двох до п’яти місяців — залежно від програми. Це стосуватиметься не тільки людей віком 18–25 років, а всіх, хто не має військової спеціальності.