Путін розуміє лише одну мову - генерал-майор НАТО про Україну і те, що буде далі

В Альянсі оцінили, чого чекати від Москви далі

Поки тривають активні дипломатичні зусилля щодо закінчення війни в Україні, НАТО фокусується на практичних кроках, які дозволяють Києву відбивати російську агресію сьогодні та готуватися до майбутнього.

Про гарантії безпеки для України, а також головну загрозу для Північноатлантичного альянсу в бліцінтервʼю "Телеграфу" розповів генерал-майор Майк Келлер, заступник командувача Місії НАТО з безпекової допомоги і тренування для України (NSATU).

— Генерале, ми розуміємо, що головною гарантією безпеки, яку Україна може отримати в будь-якій мирній угоді, є сильні Збройні сили України. Яка роль НАТО в тому, щоб зробити цю гарантію максимально реальною?

— Як ви слушно зазначили, найнадійнішою гарантією безпеки будуть якомога сильніші українські сили. У цьому контексті ми, звичайно, розглядаємо і майбутні сили [оборони] України, і те, як НАТО може найкраще допомогти Україні у їх формуванні.

Так, ми зосереджуємося на поточній ситуації — щоб Україна могла продовжувати боротьбу — але також не втрачаємо фокусу на майбутньому. Коли маємо час і можливості рухатися далі нагальних потреб на полі бою, приділяємо увагу подальшому розвитку збройних сил.

— Прагнення України стати членом НАТО є частиною мирних переговорів. Якщо за якогось зі сценаріїв Україні не буде гарантована можливість членства, чи може вона залишатися партнером Альянса поза цим?

— Гадаю, це насамперед політичне питання. Але Україна може бути партнером НАТО, навіть якщо вона не є членом Альянсу.

Власне, саме так ми вже працюємо разом. НАТО нині розглядає Україну як одного з найважливіших партнерів, попри те, що вона не є членом Альянсу — з очевидних причин.

Тож з військового погляду це [партнерство] абсолютно можливо.

— Водночас НАТО навчається в України, зокрема протидії дронам. Чому для Альянсу важливо отримувати цю інформацію? Як саме працює взаємодія між українськими військовими та НАТО?

— Україна веде боротьбу проти Росії, яка нині є нашою найбільш реальною загрозою. Все, що ми робимо в НАТО відносно регіональних планів і цілей щодо спроможностей, спрямоване на стримування Росії. Тому будь-що, що ми можемо почерпнути від України та її нинішньої боротьби з Росією, є корисним і для нас.

Це корисно з погляду технічного розвитку, доктрини, підготовки — усього того, через що вашим військовим доводиться проходити, на жаль. Ми сподіваємося, що нам не доведеться переживати це на собі, принаймні, наскільки це можливо. Саме тому ми тісно співпрацюємо з українськими партнерами.

У нас є JATEC, який відіграє важливу роль для НАТО в контексті аналізу уроків, отриманих з бойового досвіду. Ми намагаємося інтегрувати здобуті уроки у нашу роботу. Ми проводимо конференції, на яких отримуємо багато інформації від українських партнерів щодо досвіду з передової.

Потім ми передаємо це країнам-членам, щоб вони могли включати ці напрацювання у власні програми підготовки, доктрини тощо.

Для довідки: JATEC — Спільний Центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти, розміщений у Польщі.

— Чи залишиться Росія довгостроковою загрозою для Альянсу, навіть у разі будь-якої мирної угоди? Чи має Росія потенціал атакувати знову, скажімо, за три-п’ять років?

— Росія є і залишатиметься загрозою — на жаль, у мене немає жодних підстав вважати, що це може змінитися в майбутньому. Якщо послухати Москву, Володимира Путіна, то не думаю, що є якісь підстави для оптимізму щодо того, що Росія зміниться у короткостроковій перспективі. І саме тому НАТО має готуватися до цього, розвиваючи свої спроможності для стримування РФ.

На жаль, ваша країна була змушена це засвоїти — і ми також тепер це знаємо — що єдина мова, яку розуміє Росія, — це сила й військова міць, як би прикро це не було.