У Путіна є набагато гірша зброя, ніж "Орєшнік" - експерти про удар по Львівщині

8 січня Росія завдала чергового ракетного удару по Львівщині. Цього разу в небі над Україною знову з'явилася балістична ракета "Орєшнік" — та сама "новітня зброя", якою Кремль лякає весь світ.

Скільки "Орєшніків" насправді є у Путіна? І головне — чи можна взагалі збити цю балістичну загрозу, що летить швидше 12 тисяч кілометрів на годину? "Телеграф" з'ясовував разом з експертами.

Підземні сховища проти гіперзвукової ракети: чи в безпеці наш газ

"Орєшнік" справді може завдавати серйозної шкоди. Але чи здатна вона знищити підземні газові сховища? Адже на Львівщині розташовані одні з найбільших сховищ країни.

"Ракета "Орєшнік" в тому оснащенні, а ми говоримо про масогабаритні боєголовки, не здатна дістатись до самого газового сховища, яке розташоване на великих глибинах. Умовно від 100-400 метрів до кількох кілометрів — це глибина залягання сховищ", — пояснює "Телеграфу" старший аналітик Українського центру безпеки та співробітництва Антон Земляний.

"Річ у тому, що підземне газосховище — це не бочки з паливом, які стоять десь у підвалі", — каже військовий експерт Павло Лакійчук. "Це колишні газові родовища, куди знову закачують газ, а потім видобувають його назад. Але цілком може пошкодити наземні газоперекачувальні станції та іншу інфраструктуру об'єктів", — пояснює він.

"Якщо росіяни думали, що можуть пробити вглиб земної кори до самих сховищ, ну, це була дурна затія", — каже експерт.

Водночас ракета цілком може пошкодити наземні газоперекачувальні станції та іншу інфраструктуру об'єктів. Саме це і сталося під час удару 8 січня – через ударну хвилю у селі Рудно спрацювала автоматична система безпеки газопостачання.

Навіть якщо на ракеті буде ядерна боєголовка або пакет ядерних боєголовок, пробитися до глибинних сховищ вони не зможуть. Для доставки заряду на таку глибину потрібна величезна кінетична сила, і сам заряд не повинен деформуватися.

"Це гіперзвукова ракета, швидкість боєголовки дуже висока. Вона на такій швидкості накаляється в польоті, але при цьому набуває величезну кінетичну силу", – пояснює Лакійчук.

Донести ядерну бойову частину в таких розпечених умовах можливо, але донести звичайну вибухівку в розпечених контейнерах – питання інженерне. Судячи з усього, росіяни самі не дуже знають, як використати "Орєшнік" ефективно – як кувалду чи як шило.

Чому "Орєшнік" так складно перехопити звичайною ППО

Балістична ракета середньої дальності "Орєшнік" належить до найскладніших цілей для систем протиповітряної оборони. Причина – надзвукова швидкість та особливості траєкторії польоту. Коли ракета входить у фінальну фазу атаки, вона розділяється на шість окремих боєголовок, кожна з яких падає на ціль з величезною кінетичною силою.

"Від балістики захиститись дуже складно. Саме тому балістична загроза найбільша, водночас цих засобів ураження найменше", – пояснює Лакійчук.

За його словами, один "Іскандер" із десяти може накоїти біди, але коли прилітає дві сотні "Шахедів" з тисячі, шкоди буде набагато більше. Зенітно-ракетні комплекси SAMP/T та Patriot теоретично можуть протистояти балістичним ракетам, проте все залежить від типу та кількості ракет, що атакують.

"Та система ППО, яка у нас формується, доволі досконала, хоча склеєна з різних компонентів", – каже експерт.

Система протиповітряної оборони України складається з різних елементів західного та радянського виробництва. Це ускладнює координацію, але водночас дає можливість прикривати різні типи загроз. Найбільша проблема з балістичними ракетами – їхня швидкість на фінальній ділянці польоту.

THAAD та "Іджіс": які системи здатні збити російську балістику і чи отримає їх Україна

Антон Земляний наголошує, що перехопити "Орєшнік" здатні лише найсучасніші американські комплекси ППО THAAD, які використовують ракети-перехоплювачі Talon. На озброєнні України такого комплексу немає, і під питанням, чи з'явиться така зброя найближчими роками.

"Загалом відкрите питання доцільності збиття масогабаритних болванок, оскільки потенційна вартість такого збиття може бути дорожчою за наслідки ураження", – зазначає експерт.

Ракета має шість боєголовок, які розкриваються у фінальній частині польоту. Для збиття кожної боєголовки потрібно близько двох ракет-перехоплювачів Talon. У сумі це щонайменше 12 ракет загальною вартістю від 120 до 180 мільйонів доларів. В ідеалі збивати ракету до випуску боєголовок, але це надзвичайно складно.

Павло Лакійчук додає, що перехопити "Орєшнік" здатна американська система ПРО "Іджіс" (Aegis), яка є єдиним комплексом з повноцінною системою виявлення, наведення та ураження.

"Штука класна. Вона розроблялася спочатку для морського компонента, тому що корабель в морі має захищатись від всіх видів загроз самостійно", – розповідає експерт.

Можливості системи згодом розширили на захист наземної інфраструктури. Теоретично "Іджіс" може справитися з "Орєшніком", але як вона працюватиме на практиці проти такої цілі, зараз складно сказати.

На даний момент збити "Орєшнік" Україна не може. Потенційно боєголовки могли б перехопити ракети Patriot, але на практиці цього поки не відбувається, вважає Антон Земляний

Мільйони за одну ракету: чому "Орєшнік" – дорога іграшка для показухи

Вартість однієї ракети "Орєшнік" оцінити складно, бо вона випускається в одиничних екземплярах та залишається експериментальною. Антон Земляний називає приблизні цифри: потенційно мова може йти про 30-50 мільйонів доларів за одну ракету.

"Це все грубі цифри, які не включають багато зовнішніх факторів. Однак можна сказати напевно, що росіяни витратили дороговартісну та обмежену в кількості ракету для показового удару", – каже експерт.

Павло Лакійчук підкреслює, що чим більша серія зброї, тим вона дешевша. А "Орєшнік" маємо в одиничних екземплярах. Якщо відштовхуватись від серійного "Тополя" і накладати його характеристики, то одна ракета має коштувати десь 20-25 мільйонів доларів.

Ефективність "Орєшніка" невисока, м'яко кажучи. Набагато більше шкоди Україні завдають "Шахеди". Це більше засіб психологічного тиску, ніж реальної військової загрози.

Скільки "Орєшніків" у Путіна насправді

За даними ГУР МО, противник може виробляти близько 10 ракет "Орєшніка" протягом року. Втім, точна кількість вироблених ракет невідома. У противника є щонайменше кілька пускових установок до цієї ракети, одна з яких (ймовірно, навіть не повністю оснащена) була передана на бойове чергування, каже Антон Земляний.

"Начебто одна, а може бути і дві", – каже Павло Лакійчук про кількість пускових установок.

З одного боку, ми чули Лукашенка, що "Орєшнік" начебто у нього стоїть. З іншого – той "Орєшнік", який начебто на бойовому чергуванні у білорусів чи росіян, не чути і не видно.

"З Капустіного Яра вже вдруге здійснюється пуск. Значить, одна пускова установка є точно. Можливо, дві", – підсумовує експерт.

Чим Україна може відповісти: дрони, крилаті ракети та сплановані операції

Антон Земляний наголошує, що Україна має достатньо озброєння для завдання ударів по цілях у Росії: дрони, крилаті ракети та потенційно власна балістика. Однак українська відповідь – це сплановані операції, які реалізуються для зменшення військового потенціалу РФ.

"Навряд чи варто очікувати "удару возмєздія" по РФ за використання "Орєшніка", – каже експерт.

Павло Лакійчук нагадує, що в України є ще "Сапсан" – тактична ракета, призначена для донесення бойової частини до конкретного об'єкта, щоб нанести йому максимальне ураження. Балістичних ракет середньої дальності в України немає.

Найкраще знищувати не конкретні ракети, а арсенали та заводи з виробництва цієї зброї.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що від "Орєшніка" у Львові постраждав Ленін, і це не жарт. Експерт з військових радіотехнологій Сергій Бескрестнов ("Флеш") розповів, що удар "Орєшніком" у ніч на 9 січня не мав глобальної військової цілі. Росія не намагалась вразити газову чи енергетичну інфраструктури. Фактично це було послання для Європи.

"Пробило дві плити перекриття і спалило повне зібрання творів Леніна в приміщенні. Я не жартую", — сказав експерт.