Знесуть чи оновлять? Коли у Запоріжжі займуться "хрущовками" (документ)

Будівлі середини минулого століття не визнані небезпечними

У Запоріжжі на сьогодні відсутні аварійні багатоквартирні будинки такого типу, які підлягали б знесенню через незадовільний технічний стан. При цьому більшість "хрущовок" у місті можуть бути модернізовані.

Про це "Телеграфу" повідомили у Запорізькій міській раді у відповідь на відповідний запит.

У документі зазначено, що окремий облік житлових будинків за неофіційною класифікацією (хрущовка) у місті не ведеться. До цієї категорії можуть належати багатоквартирні житлові будинки масової забудови переважно 1950—1960-х років.

Більшість будинків забудови технічно можуть підлягати капітальному ремонту, модернізації інженерних мереж, термомодернізації, утепленню фасадів та інших енергоефективних заходів.

Водночас у міськраді пояснили, що реалізація цих планів потребує значного фінансового ресурсу, залучення державних та міжнародних програм підтримки, а також урахування безпеки ситуації у місті в умовах збройної агресії Росії.

Таким чином, на сьогодні першочергова увага зосереджена на забезпеченні стабільності роботи критичної інфраструктури, відновленні пошкодженого житла.

Окремі мікрорайони як першочергові для реновації чи знесення будинків на даний момент не визначені, а рішення про запуск відповідних програм поки що не ухвалювалися.

Чи зноситимуть в Україні "хрущовки" та "сталінки"?

Раніше народний депутат Олена Шуляк в ефірі День.LIVE говорила, що до початку повномасштабного російського вторгнення Україна вже наблизилася до вирішення питання на законодавчому рівні. Відповідний закон уже прийнято в першому читанні, проте все ще потребує доопрацювання.

Вона пояснила, що питання застарілого житла залишається чутливим, адже для знесення старих будинків потрібна згода значної частини мешканців. Цей момент, як правило, найчастіше блокує весь процес. Навіть за умови, що багато хто підтримає ідею, кілька незгодних можуть пригальмувати рішення.

"Основне питання – хто прийматиме рішення… що хрущовка буде розселена, а на її місці буде нова", — зазначила нардеп.

При цьому знесення будинків не розглядається як універсальний сценарій. Його застосовують у тих випадках, коли будівля знаходиться в аварійному стані або непридатна для проживання. В інших випадках перевагу віддають оновленню будинку, оскільки нове будівництво вимагатиме значно більше ресурсів.

Реконструкція також має свої складнощі — вона передбачає тимчасове відселення мешканців, яке потребує значних ресурсів та організацій.

Що не так зі "сталінками" та "хрущовками"?

У холодні зими, коли до того ж можуть бути перебої з опаленням, будинки варто розглядати і в цьому ключі. Найнебезпечнішими для проживання при відключеннях тепла виявилися якраз панельні п’ятиповерхівки, відомі як "хрущовки". Вони побудовані ще за Микити Хрущова з готових бетонних плит і промерзають блискавично.

Олег Попенко, експерт з житлово-комунального господарства та засновник громадського об’єднання "Союз споживачів комунальних послуг", у коментарі "Телеграфу" пояснює масштаби проблеми:

"Першими замерзнуть будинки— так звані "хрущовки" або "панельки". Там промерзання буквально відбувається за години. 36 годин — і до побачення. Ну нехай 48 годин якихось там уже залежить від вітру".

За його словами, після цього температура в квартирах впаде настільки критично, що доведеться зливати воду з опалювальної системи, щоб не потріскалися труби та стояки. Це означає повну непридатність дому для життя.

Цегляні п’ятиповерхівки хрущовської доби мають найкращі показники теплозбереження порівняно з панельними. Їх будували із червоної цегли, що забезпечувало природну теплоізоляцію. Про це "Телеграфу" сказала експерт у сфері житлово-комунального господарства Христина Ненно.

Такі будинки можна побачити на Воскресенці, Дарниці, Сирці, Нивках у Києві. Товщина стін у них становить близько 40 сантиметрів, що вдвічі менше "сталінок", але краще за "панельки". Цегла має природну здатність акумулювати тепло протягом дня і повільно віддавати його вночі. Однак навіть ці будинки не витримають довго без опалення – максимум 2-3 доби за морозу мінус 5 градусів.

А ось "сталінки" є стійкими до морозів. Ці споруди, побудовані ще до 1950-х років німецькими будівельниками, мають унікальні характеристики теплозбереження.

"Сталінки" дуже теплі. Ці будинки фасадні, у них товсті стіни, високі стелі — 3,5-4 метри", — розповідає Попенко.

Товщина стінок у "сталінках" досягає 60-100 сантиметрів. Це повноцінна цегляна кладка, розрахована на термін експлуатації. Такі потужні конструкції працюють як акумулятор тепла — повільно нагріваються, але дуже повільно віддають тепло назовні.

Високі стелі створюють додатковий об’єм для обігріву, але масивні стіни повністю компенсують цей недолік. "Сталінки" можуть протриматися без опалення 5-7 днів, навіть при температурі мінус 5-10 градусів.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, скільки у Львові "хрущовок" та що з ними буде.