В Україні радіонавігацією займається компанія дружини екстопменеджера російського "Транзаса": його структури оснащували військовий флот РФ

Компанія кілька разів ставала фігурантом розслідувань правоохоронців через можливе завищення цін

ТОВ "Транспортні системи безпеки України" лише цього року встигло отримати державні тендери на 115,4 млн грн (і ця сума щомісячно зростає). Компанія обслуговує радіонавігаційне обладнання, обладнання радіозв'язку та постачає пересувні радіолокаційні станції. Найбільші контракти надійшли від ДП "Адміністрація морських портів України" (АМПУ) та його філій.

Ще кілька років тому ця ТОВка мала іншу назву – "Транзас Україна". Фірма має безпосередній зв'язок із російським "Транзасом" – компанією, яка оснащує російський військовий флот. Власниця української компанії Марина Белентьєва є дружиною колишнього топменеджера російської фірми.

Про те, хто займається радіонавігаційним зв'язком в АМПУ та чому на це варто звернути увагу, читайте в матеріалі "Телеграфу".

Головне:

• ТОВ "Транзас Україна" пов’язували з російською "Группой Транзас", а власниця української компанії Марина Белентьєва – дружина російського топменеджера Андрія Белентьєва. Нацпол ще у 2023 році розпочав розслідування через те, що контроль над навігаційними станціями в Україні потенційно можуть мати росіяни.
• "Транзас" працює на військовий сектор РФ: пов’язані з групою структури виробляли військові технології та БПЛА "Орион" для Міноборони РФ. BILD також писав, що "Транзас" постачав російському флоту бойові симулятори та був відзначений начальником Генштабу РФ.
• Попри російський слід, українська компанія продовжувала отримувати державні замовлення. Від "Дельта-Лоцмана" та Одеського морського торговельного порту вона отримала понад 249,7 млн грн, причому після початку повномасштабної війни обсяги закупівель суттєво зросли.
• У травні 2024 року "Транзас Україна" змінила назву на ТОВ "Транспортні системи безпеки України". Після перейменування компанія не втратила державних контрактів – за неповний 2026 рік отримала близько 115,4 млн грн через держзакупівлі.
• БЕБ розслідує можливе заволодіння бюджетними коштами: у 2025 році компанія уклала чотири договори на тренажери-симулятори загальною вартістю 26,34 млн грн. За версією слідства, ціни могли бути завищені на 30–50%, а посадовці державного підприємства могли діяти у змові з представниками компанії.

Близько 250 млн від держпідприємств: на чому заробляють "Транспортні системи безпеки України"

Загалом ТОВ "Транзас Україна", а після перейменування – ТОВ "Транспортні системи безпеки України" – отримало понад 223,1 млн грн за договорами з філією "Дельта-Лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України".

Ще близько 26,6 млн грн припадає на ДП "Одеський морський торговельний порт". Таким чином, ідеться щонайменше про 249,7 млн грн державних коштів. Компанія спеціалізується на постачанні та обслуговуванні навігаційного, радіонавігаційного та іншого обладнання для морської інфраструктури, а також тренажерів-симуляторів.

Після початку повномасштабної війни обсяги державних закупівель у компанії суттєво зросли. Якщо у 2021 році через державні закупівлі компанія отримала близько 41,2 млн грн, то за неповний 2026 рік – уже близько 115,4 млн грн.

Тобто попри російський слід, який досліджували українські правоохоронці (детальніше про це читайте далі в тексті), державні замовлення не лише продовжилися, а й стали значно більшими.

У травні 2024 року "Транзас Україна" змінила назву на ТОВ "Транспортні системи безпеки України". Такі зміни більше нагадують спробу приховати зв’язок із російським бізнесом. При цьому не змінилося нічого, крім назви: збереглися власники, сфера діяльності та клієнти.

Що цікаво, компанія кілька разів ставала фігурантом розслідувань правоохоронців через можливе завищення цін. Одне з таких розслідувань відбувається просто зараз. Так, БЕБ в Одеській області кілька місяців тому зареєструвало кримінальне провадження №42026160000000092.

За версією слідства, у листопаді-грудні 2025 року службові особи державного підприємства "Одеський торговельний морський порт" могли вступити у змову зі службовими особами ТОВ "Транспортні системи безпеки України" під час укладання договорів на закупівлю тренажерів-симуляторів на 26,3 млн грн.

Детективи БЕБ провели моніторинг ринку, щоб визначити приблизну ринкову вартість такого обладнання. За результатами перевірки вони дійшли попереднього висновку, що ціни могли бути завищені на 30–50%.

Про "російський слід" уже давно відомо

Ще у 2023 році слідчі Нацполу встановили зв’язок ТОВ "Транзас Україна" з російською ООО "Группа Транзас". Відповідні дані містяться в матеріалах кримінального провадження №42023000000000105. Хоча насправді, щоб побачити ці зв'язки, не треба бути слідчим.

Українська фірма оформлена на дружину колишнього топменеджера російського "Транзасу". Компанії працюють в одній галузі і донедавна мали практично однакові назви.

Як йдеться в матеріалах Нацполу, українська компанія була створена російською "Группой Транзас", а її власницею є Марина Белентьєва – дружина росіянина Андрія Белентьєва, який до 2014 року працював генеральним директором російського ЗАТ "Транзас", а після цього долучився до "Группы Транзас".

Тут варто зазначити, що в реєстру юросіб зазначено, що першим засновником компанії дійсно був Андрій Белентьєв, зараз його місце зайняла дружина. При тому безпосередньо "Группа Транзас" юридично не була материнською компанією. У матеріалах провадження слідчі також зазначали, що, за їхньою інформацією, компанія могла контролюватися ФСБ РФ.

Однак тут важливо провести межу між фактами та припущеннями. У доступних матеріалах слідство не навело конкретних доказів, які б підтверджували контроль "Транзас Україна" з боку ФСБ. Тому це твердження залишається лише версією правоохоронців, а не встановленим фактом.

Водночас зв’язок української компанії з російським "Транзасом" має документальне підґрунтя.

У 2015 році "Группа Транзас" частково реорганізувалася в "Группу Кронштадт". Остання відома насамперед виробництвом безпілотників для Міністерства оборони РФ, зокрема БПЛА "Орион", який російські військові використовують у війні проти України.

Тобто мова йде про російський бізнес, окремі структури якого з цивільної морської тематики перейшли, зокрема, до виробництва військової техніки.

Окремо на російський "Транзас" звертали увагу й німецькі журналісти. У 2021 році видання BILD опублікувало розслідування щодо використання технологій російської компанії у німецьких військових системах. Журналісти звернули увагу на те, що німецькі підводні човни були оснащені навігаційним обладнанням російського "Транзаса".

При цьому, як писав BILD, компанія мала не лише цивільний профіль. Її технології використовувалися російськими військовими, а колишні інженери "Транзаса" займалися розробкою безпілотних систем для російської армії.

За даними німецького видання, "Транзас" також постачав російському флоту бойові симулятори. Компанія була настільки тісно пов’язана з російським військовим сектором, що отримала нагороду від начальника Генерального штабу Збройних сил РФ генерала Миколи Макарова.

У 2018 році міжнародну частину бізнесу "Транзаса" придбала фінська компанія Wärtsilä. Проте ця угода не означала автоматичного зникнення всіх російських структур, пов’язаних із брендом. І вже у 2022 році фінська компанія вийшла з російського активу. Наразі "Транзас" пов’язаний із росіянином Анатолієм Пантелєєвим та перебуває під санкціями РНБО.

Український "Транзас" тим часом продовжує працювати. І тут виникає цілком логічне запитання: чому компанія з таким російським бекграундом роками залишалася постачальником українських державних підприємств, чому після початку великої війни її контракти зросли, а після перейменування державні закупівлі продовжилися?

І ще одне питання, на яке тепер має дати відповідь БЕБ: чи справді український бюджет платив за обладнання на 30-50% дорожче від його ринкової вартості. Окремо зазначимо: "Телеграф" не стверджує, що ТОВ "Транспортні системи безпеки України" контролюють росіяни. Однак ігнорувати зв’язки компанії з РФ – щонайменше халатно.

Детальніше про офіційну власницю "Транспортні системи безпеки України" і про те, хто допомагає компанії вигравати тендери, читайте в наступних публікаціях. Далі буде…