Експерти, що сіяли паніку: хто і як прогнозував енергетичний апокаліпсис в Україні взимку

Основна мета, яку ставив перед собою російський агресор весь цей час – українські міста та села повинні опинитися в темряві й холоді

Третю зиму в умовах повномасштабної війни України прожила не без складнощів і втрат в енергетичній сфері. Проте реальна картина була все ж таки далека від найгірших сценаріїв, намальованих експертами. Й саме певні заяви, що транслювались на загал й підхоплювались медіа, нанесли не менше шкоди ніж обстріл інфраструктури з боку росіян. Йдеться як про фінансові показники, так й про аспекти, що не можна перевести в цифри, на кшталт посилення стресу через песимістичні прогнози.

Європейський ринок та стійкість українських енергетиків

Енергетична система від лютого 2022 року перебуває під постійною увагою росіян, адже обстріли гідро- та електростанцій, підстанції з передачі електроенергії, об’єктів відновлювальної енергетики, газової інфраструктури відбуваються щодня. До того ж час від часу ворог вдається до масованих атак з одномоментним застосуванням кількох сотень різних типів ракет та безпілотників. За даними Міністерства енергетики України, кількість тільки таких великих ударів за три роки повномасштабної війни вже перевищила 30. Основна мета, яку ставив перед собою російський агресор весь цей час – українські міста та села повинні опинитися в темряві й холоді, має перестати працювати виробництво, зупинитися транспорт тощо. Але досягти її не вдається й до сьогодні.

Зима 2022-2023 року, зокрема, супроводжувалась відключеннями електроенергії, й відповідно виникали проблеми з опаленням та теплопостачанням. Натомість кроки вжиті на державному рівні, а також системна й героїчна робота представників енергетичного сектору дозволила мінімізувати нанесену обстрілами та іншими діями ворога шкоду. Зокрема, в березні 2022 року Україна стала частиною єдиної системи Євросоюзу (ENTSO-E), а восени-взимку ринок пального став наповнюватися виключно європейським дизелем та бензином. До того ж обсягів власного видобутку газу та його запасів й сховищах також виявилось достатньо для покриття потреб країни. Паралельно з цим енергетики займалися відновленням зруйнованих під час ворожих атак об'єктів, тож зрештою вдалось відмовитися від "віялових" відключень світла та провести в штатному режимі опалювальний сезон.

В наступний зимовий період 2023-2024 року Україна увійшла краще підготовленою. Перш за все завдяки посиленню системи протиповітряної оборони енергетичних об’єктів, а також будівництву їхнього фізичного захисту. Це дозволило мінімізувати наслідки обстрілів. Крім того, в міжсезоння вдалось провести серйозну ремонтну кампанію та відновити 2,2 КВт потужностей, втрачених попередньої зими. Про це повідомляв міністр енергетики Герман Галущенко. Зіграв позитивну роль й імпорт електроенергії з ЄС, адже мережа операторів ENTSO-E збільшила можливості для постачання в Україну до 1700 МВт (було додано 500 МВт). Також допомогла пройти період навіть без тимчасових обмежень для споживачів й тепла погода.

Третя зима в умовах активних бойових дій на фронті та обстрілів всієї території країни також вже позаду. Й можна констатувати, що на загальну ситуацію в енергетиці суттєво не вплинули масовані обстріли енергетики, а їх було зафіксовано з грудня 2024 по лютий 2025 чотири. Й хоча періодично застосовувались аварійні та стабілізаційні відключення в регіонах (одне з останніх зимових – 15 січня поточного року) вони були нетривалими. Тож в цілому зимовий сезон минув рівно й з мінімальними обмеженнями для споживачів.

Лякалки від експертів – хто дасть більше годин без світла

На фоні наведених фактів того, що енергетика України гідно тримає удар та підприємства цієї сфери роблять все можливе для забезпечення потреб споживачів, варто згадати про систематичні спроби посіяти паніку серед населення. Як не дивно, на це активно працювала не тільки російська пропаганда, що постійно запускала тематичні ІПСО, а й вітчизняні експерти, міжнародні організації, а також з їх подачі українські та закордонні медіа.

Перше місце за найабсурдніший прогноз за ці роки посідає звіт Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ). Згідно з документом, дефіцит потужностей, що утворились внаслідок обстрілів може призвести до відключень електроенергії взимку 2024-2025 років до 18 годин на добу. Що своєю чергою призведе до низки негативних наслідків для цивільного населення. Хоча експерти місії й відзначали, що точно спрогнозувати розвиток подій неможливо, адже він залежатиме від суворості зими, обсягів відновлених енергетичних потужностей та можливих нових атак на енергетичну інфраструктуру.

В топі вітчизняних "вісників енергетичного апокаліпсиса" перебуває, зокрема, директор "Центру дослідження енергетики" Олександр Харченко. Ось його прогнози: у грудні 2022 року йшлося про дефіцит електроенергії, виникнення вираженої нестачі теплопостачання у великих містах, через що "місцева влада розпочне програми часткового розселення їх мешканців у сільські райони". А у липні 2023: "Я б радив всім українцям готуватися до того, що наступна зима буде складною. Такою ж або навіть складнішою, ніж минула". Навесні 2024 року він заявляв, що Україна "навряд чи пройде піки споживання в липні-серпні та взимку без обмежень" й говорив про 4-6-годинні відключення. Але влітку "ставки зросли" до прогнозів про відсутність електрики 12-16 годин на добу, щоправда, з обмовкою – такий сценарій реалістичний для значних морозів. Як бачимо, жодні песимістичні сценарії, озвучені Харченком не справдились.

Тему тривалих відключень та інших проблем в енергетичній сфері регулярно педалював Олег Попенко – експерт з питань житлово-комунального господарства. Зокрема, він говорив про можливі відключення світла на 10 годин навіть влітку минулого року та складну зиму в перспективі, а восени 2024 року говорив про "величезні проблеми з газом".

В тому ж ключі висловлювався в медіа й Володимир Омельченко – директор енергетичних програм Центру Разумкова. А енергетичний експерт та співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук минулої осені лякав повним блекаутом з огляду на атаки з боку Росії українських АЕС. Про загрозу системної аварії в енергетиці, а також проблем в теплозабезпеченні осель українців він не припиняв говорити протягом всього зимового періоду. Та зазначав, що світла може не бути до 20 годин (!) на добу.

"Вимкнення світла можуть тривати 10-12 годин на добу", "міста, які за жодних обставин не пройдуть зиму без відключень" – автором таких песимістичних заяв був Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень. Таке своє бачення ситуації він пояснював потенційним дефіцитом генерації електроенергії на рівні 4-5 ГВт.

Закордонні медіа посилили заяви експертів

Посилювали штучну істерію навколо енергетики України й іноземні впливові медіа, натомість українські ЗМІ замість можливості оперувати фактами вдавались до сліпого поширення прогнозів. Наприклад, одна з провідних телекомпаній світу CNN регулярно розповідала про обстріли з боку росія, в яких ціллю є інфраструктурні об’єкти. У матеріалах на зразок "Українці бояться найтемнішої зими, оскільки Росія атакує енергетичну мережу" (спочатку опублікованому 28 жовтня 2022 року та оновлюваному до 2024 року) акцент робився на стратегії занурення України в холод і темряву. Й прогнози, щодо досягнення в ній успіху, зберігались й в прогнозах на 2024-2025 роки.

Не відставали від колег-телевізійників й поважні друковані видання. Зокрема, британська газета The Guardian. Наприклад, у статті під назвою "Україна готується до зимових відключень електроенергії після російських атак на енергетичний сектор" (опублікованій 28 серпня 2024 року) прогнозувалась складна зима із значним дефіцитом електроенергії та води. Намалювати "апокаліптичний сценарій" автору матеріалу допомагали експерти, в тому числі Наталія Шаповал із Київської школи економіки.

Американські медіа також долучились до накручування ситуації. У вересні 2024 року The Washington Post повідомило про критичний стан енергосистеми України та спрогнозувало 20-годинні відключення світла у найгіршому випадку. Для посилення ефекту журналісти згадали попередження президента України Володимира Зеленського про намір Росії залишити мільйони людей у темряві та холоді. The New York Times, висвітлюючи ситуацію в Україні, використовувало гучні заголовки на кшталт "Відключення електроенергії огортають Київ, Україну, у темряву".

POLITICO у своїх матеріалах посилалось на згаданого українського енергетичного експерта Олександра Харченка, що прогнозував у разі ударів по атомним станціям відключення до 20 годин на добу. А це, приходили до висновків журналісти, "створить похмуре майбутнє з холодом і темрявою по всій Україні".

Ті самі цифри в контексті тривалості відключень, але вже з посиланням на українську аналітичну групу DiXi, використовували в програмах National Public Radio (NPR) – найбільшій некомерційній мережі радіостанцій США.

Втрати бюджету, людського потенціалу та посилення стресу

Оскільки численні заяви експертів щодо найгірших варіантів розвитку подій в енергетиці посилювали ЗМІ – це також мало негативний вплив на ситуацію (на додачу від реальної шкоди від руйнувань та пошкоджень енергетичної інфраструктури). Якщо в першу воєнну зиму попри побоювання щодо можливих частих й тривалих відключень світла, українці масово не виїжджали за кордон, то згодом ситуація змінилась. І наступної зими "повторна загроза блекаутів посилила динаміку" міграції, коли кількість українців, що покидала країну, була більшою за кількість тих, хто повертався. Такими є результати дослідження аналітичного центру міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal. А минулого року, за даними сервісу Опендатабот, в 3,3 рази зросло число українців, що не повернулись з-за кордону.

Звісно, що відтік працездатного населення (а за кордон переважно виїжджали молоді жінки з дітьми, або повні багатодітні родини) мав негативні наслідки для економіки України. В першу чергу через те, що значні грошові кошти "вимивались" з обігу й витрачались в інших країнах. НБУ, зокрема, підрахувало, що у 2022-2023 роках йшлося про 2 млрд. доларів на місяць чи 24 млрд. доларів на рік. Втрат зазнав й людський потенціал, адже країну покидали в тому числі й кваліфіковані кадри, а це призводило до дефіциту працівників в різних галузях та впливало на продуктивність підприємств. А, відповідно зменшились й податкові надходження до бюджету від отриманих зарплат та прибутків, коли йшлося про приватний бізнес.

Крім того, постійне навіювання щодо тривалих блекаутів змушувало українців, що лишались в країні шукати розв'язання можливих проблем та забезпечення комфортного життя. Тож люди з наближенням холодної пори року й збільшення експертних заяв кидалися скуповувати генератори, зарядні станції на кшталт EcoFlow та інші автономні системи живлення. Ринок на це реагував підвищенням цін. Наприклад, в липні 2024 року ЗМІ з посиланням на дані великих маркетплейсів, говорили про зростання попиту на такі пристрої на 450% у порівнянні з попереднім роком. При цьому здорожчання на певні товари енергозабезпечення могло сягати 60%. Така тенденція спостерігається від 2022 року й до сьогодні. І якщо при цьому компанії-постачальник та реалізатори продукції отримали надприбутки, для більшості людей витрачені тисячі гривень були на марно. Адже фактично періоди, коли виникала потреба у недешевих гаджетах, були не такими значними.

Наостанок, відзначимо, що негативні прогнози та найгірші сценарії не додавали українцям оптимізму та стійкості. Адже на додачу до постійних тривог та обстрілів українських міст й страху за життя і здоров’я власне та рідних додавались побоювання, що доведеться взимку жити в темряві та холоді. Як свідчать опитування все це в комплексі призводило до хронічного стресу, який за даними дослідників, наразі відчуває значна кількість цивільних. Зокрема, за результатами січневого опитування з’ясувалось, що 77% українців нещодавно переживали сильний стрес, а 46% — постійно перебувають у стані виснаження.

За таких умов важко тримати фокус на щоденних викликах, пов’язаних з війною, та продовжувати працювати на спільну перемогу. Крім того, очевидно, що коли численні прогнози не знаходять підтвердження, в українців зникає довіра до фахового середовища.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що воєнні дії спровокували прискорення в Україні децентралізації виробництва та будівництва альтернативних видів енергії, щоб компенсувати руйнування ТЕС.