Зарплати топбанкірів зростають. Які банки в Україні не шкодують грошей (перелік)

Кількість банківського персоналу зменшується, а фонди заробітної плати — навпаки

Як би українські банкіри не скаржились на високі податки й інші витрати, вони не шкодують грошей на себе — на свої зарплати. Це доводить офіційна звітність Нацбанку за третій квартал 2025 року, яку проаналізував "Телеграф", порівнюючи з аналогічним періодом 2024-го.

З неї видно, що за цей період зарплату персоналу збільшили 55 з 60 наявних на той момент банків.

Найбільше в грошах — така п’ятірка установ:

1. Приватбанк — на 1,9 млрд грн (на 27,9%), до 8,7 млрд грн;
2. Ощадбанк — на 1,2 млрд грн (на 25,5%), до 5,9 млрд грн;
3. Райффайзен Банк — на 439 млн грн (14,8%), до 3,1 млрд грн;
4. Універсал Банк — на 430 млн грн (на 40%), до 1,4 млрд грн;
5. ПУМБ — на 422,9 млн грн (на 20%), до 3 млрд грн.

Ці структури на поточний момент мають найбільші зарплатні фонди у вітчизняній банківській системі. До ТОП-10, окрім Приватбанку та Ощадбанку, увійшли ще три державні установи, що витрачають багато на працівників: Укргазбанк (зростання зарплат на 15%, до 2,3 млрд грн), Сенс Банк (на 10,5%, до 2,1 млрд грн) і Укрексімбанк (де збільшення не відбулось і зарплатний фонд зберігається на 1,2 млрд грн). Та іноземні "дочки" — французької BNP Paribas Укрсиббанк (зростання на 14,3%, до 2,4 млрд грн) і угорської OTP Bank Group ОТП Банк (18,2%, до 1,3 млрд грн).

Якщо дивитися на відсоткові прирости зарплатних фондів, то побачимо солідні прибавки в невеликих структурах: у Радабанку з Дніпра — на 74,9% (до 276,2 млн грн), у чернігівського Асвіо Банку, який згодом переїхав у Київ, — на 71,5% (до 270,7 млн грн) і в столичному Банку 3/4 — на 69,6% (до 193,3 млн грн).

Загалом по всій банківській системі витрати на зарплати персоналу в третьому кварталі 2025 року зросли на 22,8% — з 35,9 млрд грн до 44,1 млрд грн. Це більше офіційного зростання середнього розміру зарплати по Україні за всіма іншими спеціальностями та підприємствами, за даними Пенсійного фонду, — лише на 15,6% (до 21,6 тис. грн) й різних експертних оцінок, що варіюється від 18% до 20%.

При цьому можна стверджувати, що при зростанні зарплатних фондів в банківській спільноті йшлося саме про збільшення зарплат наявним працівникам, бо фонди приростали на тлі зменшення загальної чисельності персоналу. Що зафіксовано в останньому офіційному звіті Національного банку. Де він вказує на зменшення цьогоріч облікової чисельності штатних працівників банків із 96,3 тис. осіб до 95,9 тис., тобто на 0,4%. Та на зменшення на 20,7% у порівнянні з передвоєнним 2021 роком, коли у банківській системі працювала 121 тис. осіб.

У 3-му кварталі 2025 року зменшення банківських зарплатних фондів, за даними НБУ, було зафіксовано лише в цій четвірці банків:

1. Комінбанк — на 16,5% (до 196,8 млн грн);
2. Мотор-Банк — на 3,1% (до 33,7 млн грн);
3. Агропросперіс Банк — на 3% (до 83,3 млн грн);
4. Індустріалбанк — на 2% (до 96,9 млн грн).

Та зарплатний фонд не єдиний показник, завдяки якому можна оцінювати витрати на банківський персонал. Ще в балансах є показник під назвою "Інші адміністративні та операційні витрати", до якого входять (зазвичай домінують) виплати топменеджерам банків — як в правлінні, так і в наглядових радах, "великим шишкам", як кажуть у народі.

Ці виплати за третій квартал 2025 року зросли в 40 банках із 60, а зменшились — тільки у 20.

Найбільше зростання в грошах зафіксоване в такій п'ятірці установ:

1. Універсал Банк — на 1,1 млрд грн (на 18,3%), до 7,1 млрд грн;
2. А – Банк — на 378,2 (на 30%), до 1,3 млрд грн;
3. Укрексімбанк — 340,9 млн грн (42,9%), до 1 млрд грн;
4. Банк Альянс — на 245,4 млн грн (на 84,8%), до 534,8 млн грн;
5. ПУМБ — на 180 млн грн (на 22,2%), до 1,1 млрд грн.

Майже усі структури входять в ТОП-10 банків із найбільшими виплатами за статтею інших адмінвитрат. Виняток — це набагато менший за розміром балансу та мережі відділень, й водночас скандально відомий Альянс Банк Олександра Сосіса, у якого ця стаття витрат майже вдвічі перевищує зарплатний фонд усього рядовому персоналу (становить 276,8 млн грн). Про Альянс багато говорять у професійній спільноті через величезний штраф (83,5 млн грн), в жовтні виписаний Нацбанком за порушення у сфері фінансового моніторингу, а також через збиток в 42,6 млн, який було зафіксовано на 1 жовтня 2025 року. Тобто нічого не заробивши й показавши "мінус" з фінрезультату, Альянс Банк витратив на керівництво й інші адміннапрямки одразу 534,8 млн грн. Дивна подяка шефам. До того ж математично зрозуміло, що за умови навіть невеличкого зменшення цих витрат банк міг показати прибуток, а не вести збиткову діяльність.

Ще один цікавий момент з виплат на керівництво, це лідерство в цьому рейтингу Універсал Банку з адмінвитратами в 7,1 млрд грн. Ця фінустанова відома фінтехом monobank, який на публіці представляє співвласник Олег Гороховський. За цими витратами Універсал зміг перевершити навіть державний Приватбанк, відомий тим, що місячна зарплатня шведського голови правління Мікаеля Бьоркнерта у звітах часто-густо перевищує 3 млн грн і активно обговорюються у банківській спільноті. Інші адмінвитрати в Універсал Банку одразу в п'ять разів перевищують зарплатню всього рядового персоналу (становить лише 1,4 млрд грн) та більше прибутку установи на 1 жовтня 2025 року: становив 6,8 млрд грн до оподаткування та 5,1 млрд грн — після оподаткування.

Якщо дивитися зростання інших адмінвитрат у відсотках, то першим буде Міжнародний інвестиційний банк експрезидента Петра Порошенка, якого відсторонили від управління після накладення санкцій. Тепер у МІБ керує доволі щедрий управитель від Нацбанку, який дозволив збільшити цей вид витрат одразу в 3,7 раза — до 123,5 млн грн. Далі йдуть Кристалбанк зі збільшенням на 132,2% (до 47,9 млн грн) та Європромбанк — на 118,7% (до 73,9 млн грн).

Найбільше в грошах зменшення інших адмін/операційних витрат зафіксовано в такій п’ятірці банків:

1. Ощадбанк — на 747,3 млн грн (на 20%), до 3 млрд грн;
2. Кредобанк — на 103,3 млн грн (на 25,8%) до 296,5 млн грн;
3. Банк Південний — на 101,5 млн грн (на 15,7%), до 546,3 млн грн;
4. Акордбанк — на 97 млн грн (на 32,2%), до 204,1 млн грн;
5. Комінбанк — на 64,8 млн грн (на 45%), до 79,2 млн грн.

А у відсотках найсуттєвіше зменшення зафіксоване в Українського банку реконструкції та розвитку, що належить китайським власникам, — на 72,2% (до 4,9 млн грн), банку "Авангард" — на 51,5% (до 13,6 млн грн) та Банку 3/4 — на 45,2% (до 27,8 млн грн).

Загальні ж витрати банківської системи за статтею інших адміністративних і операційних витрат, які включають виплати керівництву, в третьому кварталі 2025 році збільшились на 8% — із 29,6 млрд грн до 32 млрд грн.