Тарифи на електрику зростуть вдвічі вже цього року, а блекаутів вдалось уникнути з однієї причини, — нардеп

Про ситуацію в енергетиці та необхідність непопулярних рішень "Телеграфу" розповів Сергій Нагорняк

Осінньо-зимовий період зразка 2023—2024, за прогнозами експертів, мав бути найбільш проблемним в українській історії. В опалювальний сезон Україна входила з частково зруйнованими потужностями генерації, й було очевидно, що у випадку обстрілів обмежень, а то й блекаутів нам не уникнути. Втім, до кінця січня ні графіків відключень електрики, ні навіть локальних блекаутів у нас немає (крім прифронтових територій).

Про унікальну ситуацію в енергетиці та неминучість зростання тарифів на електроенергію "Телеграф" поспілкувався з народним депутатом Сергієм Нагорняком, членом парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Про захист енергооб'єктів та "ракетний фактчекінг"

– Ми пройшли вже половину опалювального сезону. Попри катастрофічні прогнози й непросту ситуацію з генерацією електрики, поки обходимось без блекаутів та графіків відключення світла. Як нам це вдалось?

– Відсутність масованих ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури, ремонт розподільчих підстанцій, заміна пошкоджених трансформаторів — всі ці фактори впливають на стабільну роботу енергосистеми. Напередодні проходження осінньо-зимового періоду розвідки партнерів і наш ГУР прогнозували підготовку росіян до продовження ракетної кампанії атак на енергетичну інфраструктуру. Вочевидь, наш ворог змінив тактику і цілі ракетної кампанії.

Найімовірніше, за умови продовження обстрілів саме енергетичної інфраструктури ми мали б інші результати в енергетиці, і вони були б дуже невтішні для нас. Декларації чиновників різних рівнів про наявність трирівневого захисту наших енергетичних обʼєктів не зовсім відповідають дійсності. Добре, що не було ракетного фактчекінгу. Інакше за трансформаторами полетіли б голови деяких брехунів. Навесні ми повернемося до цього питання через парламентський контроль.

Попри відсутність обстрілів, ми мали дефіцит генерації вже у листопаді та у грудні.

Втім, наш оператор системи передачі "Укренерго" дуже добре диспетчерує енергосистему. І робить все можливе для того, щоб українці були зі світлом у своїх домівках.

На щастя, в листопаді та грудні нам вдалося обійтися без обмеження споживання. Збалансувати систему вдалося внаслідок аварійної допомоги від країн-партнерів — Румунії, Словаччини, Польщі, Молдови. Окрім того, йшов законтрактований комерційний імпорт електроенергії з європейських країн.

Третій важливий фактор — дуже гарно спрацювали наші гідроенергетики. Їхніми зусиллями вдавалось в складні моменти збалансувати систему.

– Яким чином?

– Гідроенергетики за наявності достатньої кількості води у каскадах наших річок можуть збільшувати обʼєм генерації до проєктної потужності станцій. Окрім того, гідроакумулюючі станції у вечірні та ранкові піки додатково працюють на енергосистему за потреби.

– Постає логічне запитання: чому це не було зроблено рік тому?

– Минулого року ситуація була в рази складніша. Зокрема, були обстріли як самої генерації, так і розподільчих систем. І навіть за відсутності дефіциту генерації подати електроенергію в домівки українців іноді було просто неможливо! Зима з 2022-го на 2023 рік була найскладнішою в історії нашої енергетики. До початку ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури "Укренерго" мало на своїх складах у запасах велику кількість трансформаторів, які були вживані, але перебували у робочому стані. Ці запаси дали нам можливість не занурити країну у суцільну темряву того часу.

Про опалювальний сезон та оплату рахунків

– Чи варто нам очікувати погіршення ситуації?

– На мою думку, ми маємо завершити цей опалювальний сезон більш-менш стабільно. Якби росіяни прийняли стратегію обстрілювати енергетичну інфраструктуру, вони б це починали робити з листопада, з грудня. Навіть у січні в Україні були на диво затяжні морози. За логікою, саме в такі дні, найімовірніше, могли бути ці обстріли. Я думаю, що росіяни розуміють, що обстріл енергетичної інфраструктури навіть дещо згуртовує людей — ми пам'ятаємо минулий рік, коли люди були в темряві, один одному допомагали. Минулорічна енергетична біда якось навіть більше згуртувала українців, а не налякала, як на це розраховували окупанти.

Поточний опалювальний сезон маємо завершити стабільно. Але все ж важливо нагадати, щоб українці теж були дисципліновані у двох речах. По-перше, відповідальне і раціональне споживання енергоносіїв. По-друге, своєчасна оплата рахунків.

– Стосовно оплати рахунків — наскільки суттєвою є різниця в ціні між, наприклад, виробництвом української атомної станції і тим експортом чи аварійною допомогою, яку ми брали в європейських партнерів?

– Різниця достатньо суттєва. Аварійна допомога — це така незапланована історія, коли ти, фактично, просиш про порятунок. Партнери тобі надають допомогу в тому об'ємі, який вони можуть, але виставляють за цю електроенергію відповідний цінник. Різниця в ціні може відрізнятись в декілька разів від стандартного прайса. Аварійна електроенергія точно в рази дорожча, ніж ринкова. За цей дорогий тариф сплачує "Укренерго", але, оскільки це державна компанія, то фактично платить за це у кінцевому випадку українець. Однак в наших умовах це наразі вихід, щоб пройти сезон практично без відключень.

– А як щодо вартості імпортної електроенергії?

– Імпорт за ціною точно не дорожчий української електрики. Зазвичай, потужності з Європи імпортують компанії, які багато споживають. Вони закуповують, щоб мати гарантований об'єм електроенергії і знати, що точно вони будуть працювати. Вони вибирають години, в які імпортувати, коли, наприклад, електроенергія в Європі не дорожча за українську. Бувають такі години, що в нас ціни приблизно однакові. Ціни на таку електрику коливаються погодинно, в залежності від температури, споживання тощо. При зростанні споживання ціна відповідно росте.

Про підвищення тарифів

– Заступник голови ОП Ростислав Шурма розповідав нам про плани України в майбутньому стати великим енергетичним хабом. За вашою оцінкою, це можливо? Очевидно, мова про повоєнний час. Які наші шанси стати енергогігантом чи бодай серйозним гравцем на європейському ринку?

– Шанси для цього в нас точно є, однак повинні ще бути передумови. Якщо, наприклад, розвивати державну генерацію, то сюди відносяться "Енергоатом", "Укргідроенерго" та "Центренерго". В розвиток "Енергоатому" та "Укргідроенерго" я більше вірю, а от в будівництво теплових енергоблоків ("Центренерго") все ж менше. Шансів у "Центренерго" отримати кредитні кошти європейських банків для будівництва теплових електростанцій мізерні. Хоча, до прикладу, той самий Китай, Індія та інші великі країни станом на сьогодні ще будують нові теплові електростанції на вугіллі. І це попри те, що раніше на конференції в Дубаї світові лідери підписали декларацію, щоб до 2050 року взагалі відмовитись від викопного палива. Водночас Китай у 2023—2024 роках будує теплові електростанції саме на вугіллі.

Україна точно має шанси добудувати 3-й та 4-й енергоблоки Хмельницької атомної електростанції та перспективи будівництва там же 5-го та 6-го енергоблоків.

– Що для цього потрібно?

– Це може бути реалізовано за двох умов. Зокрема, нам потрібна політична воля для непростого та непопулярного кроку — відпустити та лібералізувати тарифи на електроенергію для населення. Сьогодні у нас дві державні компанії "Енергоатом" і "Укргідроенерго" по року дотують населення десь на 120 мільярдів гривень. Трохи менш як 100 мільярдів — це "Енергоатом", десь близько 25 мільярдів — це "Укргідроенерго".

Фактично кожного без виключення українця дотують ці дві державні компанії. Ринкова ціна на електроенергію сягає від 5 до 6 гривень за кіловат-годину, і це без врахування тарифу на диспетчеризацію та доставку. Тариф для населення за спожиту електроенергію — 2 гривні 64 копійки, а до середини минулого року був вдвічі меншим. Тобто субсидіювання цими двома компаніями було ще більшим.

– Які перспективи цього рішення? Коли очікувати підвищення ціни на електрику і до якого рівня?

– Я думаю, до цього рішення нас вже підштовхують наші партнери. Ми добре пам'ятаємо публічний лист Білого дому до української влади з переліком реформ, які Україні бажано виконати для того, аби й надалі отримувати і фінансову, і військову допомогу від Сполучених Штатів. Цей лист прийшов у вересні 2023-го, і серед переліку реформ були також зміни сектору енергетики — лібералізація тарифів на природний газ та електроенергію. І для населення, і для комунальних підприємств. По цій реформі відведений дедлайн 12 місяців, тобто вона має бути завершена до вересня 2024 року. Звісно, ми не знаємо, як це буде на практиці, але короткострокові реформи з того списку були виконані без запізнень. Зокрема, збільшення кількості детективів НАБУ, розширення їхніх повноважень тощо.

– Яким буде новий тариф на електрику?

– Можна говорити, що ціна зросте приблизно вдвічі від сьогоднішніх цифр. Тобто буде трохи менше ніж 6 гривень. Втім, важливо залишити субсидіювання для тих категорій осіб, які не мають можливості сплачувати. Держава разом з нашими партнерами мають у такому випадку підставити плече людям! Але ми маємо розуміти, що держава не може дотувати усіх без виключення.

Що нам дасть лібералізація тарифів? Це дасть двом державним компаніям можливість перестати дотувати населення і за рік акумулювати кошти для початку добудови 3-го та 4-го енергоблоків ХАЕС, а "Укргідроенерго" — почати будівництво Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт, вартість якої оцінюється в 1,2 млрд доларів США.

– Чиїм коштом буде побудовано Канівську ГАЕС?

– Це можуть бути гроші самого "Укргідроенерго" і, потенційно, гроші інвесторів. Зараз інвестори, на жаль, не поспішають вкладати гроші в Україну, розуміючи складну ситуацію. Якщо, наприклад, влітку 2023 року було деяке пожвавлення з боку інвесторів і вони розглядали різні проєкти, то сьогодні ситуація інша.

– Чи розглядається варіант часткової або повної приватизації державних енергокомпаній?

– В енергетичному секторі не так багато компаній, які у володінні держави. Для держави, можливо, було б цікавим знайти інвестора під "Центренерго", яке є збитковим. Чомусь державі довгий час не вдається їм ефективно керувати. Щодо "Енергоатому" та "Укргідроенерго", то за умови скасування ПСО (покладання спецобов'язків. — Ред.) вони будуть приносити хороші дивіденди державі, й шукати під них інвесторів держава точно не планує. Втім, ми повинні покращувати інвестклімат для того, аби міжнародні інвестори могли вкладати кошти — і у відновлювальну енергетику, і в сонячну, і у вітрову, і в будівництво тих самих стореджів (накопичувачів для електроенергії. — Ред.), під які ми ухвалили відповідний закон.

Водночас свіжий приклад історії з власником Concord Capital не додає оптимізму ані зовнішнім, ані внутрішнім інвесторам. Я з Ігорем Мазепою перетинався на спільних заходах, може, декілька разів, але мене як колишнього бізнесмена дивує така різка поведінка силовиків. Я вважаю неприпустимим таке відношення до бізнесу! Такі дії силовиків повертають нас у часи Януковича-молодшого (Саші-"стоматолога"). Я щиро вірю, що здоровий глузд має прийти у деякі голови, інакше може бути біда!

Другу частину інтерв’ю з нардепом Сергієм Нагорняком читайте тут.