Вже не 90 грн за кубометр: скільки кияни заплатять за воду і коли чекати нових платіжок

Чому вода дорожчає, хто зараз компенсує розрив з бюджету і що подорожчає разом із нею

Хвиля подорожчання тарифів на воду дісталася і Києва. Хоча холодна вода не подорожчає одразу втричі, як спочатку йшлося в розрахунках "Київводоканалу", навіть підвищення до 63,79 грн за кубометр помітно вдарить по гаманцях киян — а слідом за холодною водою подорожчає й гаряча.

"Телеграф" розбирався, скільки реально доведеться платити киянам і що ще подорожчає через новий тариф.

Скільки насправді коштуватиме вода киянам

Тариф 63,79 грн за кубометр існує на папері вже з 2024 року, але поки стосувався лише бізнесу. Головне питання зараз — чи (й коли) його поширять на пересічних споживачів.

"Київводоканал" подав розрахунок, за яким економічно обґрунтований тариф на водопостачання і водовідведення сягає 88,90 грн за кубометр. Але, як наголосили в КМДА, ця цифра — лише розрахунок підприємства, а не рішення, яке діятиме для домогосподарств.

Для населення реальна вартість інша. Ще 2024 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила тариф 63,79 грн за кубометр. Саме ця сума й застосовується зараз — щоправда, поки лише частково.

Річ у тім, що НКРЕКП одночасно обмежила застосування цього тарифу: платити повну суму мають лише юридичні особи, тобто бізнес. А він формує близько 20% усіх надходжень підприємства. Населення й далі платить за старою ставкою — 30,38 грн за кубометр.

Для родини з трьох осіб, яка споживає близько 6–9 кубометрів холодної води на місяць, подорожчання буде відчутним, але не катастрофічним. Якщо тариф 63,79 грн поширять і на населення, щомісячна платіжка зросте приблизно на 200–300 грн.

Звідки взялася цифра 88,90 грн і чому це не обман

Плутанина виникла тому, що в одну новину злилися три різні тарифи, каже президент Асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький в ексклюзивному коментарі "Телеграфу".

За його словами, річ не в тому, що тариф підняли втричі за один раз. Ідеться про чотири роки замороженої ціни для більшості споживачів — тоді як сам регулятор ще 2024-го офіційно визнав: реальна собівартість удвічі вища за те, що платять люди.

Чому водоканал просить більше грошей

Електроенергія з'їдає найбільшу частку витрат підприємства — від 30 до 40%, а подекуди й більше. Саме її ціна зросла найпомітніше за останні роки.

До цього додаються реагенти для очищення води — переважно імпортні й курсочутливі, труби та запірна арматура, а також фонд оплати праці на тлі кадрового дефіциту й мобілізації.

Окрема стаття витрат, якої не існувало до 2022 року, — воєнні видатки: резервне живлення, генератори, фізичний захист об'єктів критичної інфраструктури, ліквідація наслідків обстрілів.

Підприємець і віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" підтверджує: тариф справді відстає від реальних витрат.

Хто насправді платить за дешеву воду киян

Обидва експерти сходяться в головному: занижений тариф не означає безкоштовну послугу. Розрив між реальною вартістю й тим, що платять громадяни, хтось покриває.

"Хтось усе одно компенсує різницю між реальною собівартістю та тарифом. Цю різницю покривають платники податків через бюджет. Тобто за воду фактично платить той, хто цією водою не користувався", — пояснив Артем Шира.

За його словами, від заниженого тарифу виграють не лише пересічні громадяни, а й великі підприємства, цілком здатні платити повну вартість води. Виходить парадокс: пенсіонерка, яка витрачає мінімум води на місяць, і власник котеджу з басейном платять за однією й тією самою заниженою ставкою — а недоплату за обох компенсує бюджет, тобто всі платники податків.

Дмитро Новицький додає ще один наслідок: хронічне недофінансування водоканалів веде до зростання аварійності на мережах, зношених більш аніж на 60%, і до втрат води, на подачу якої підприємство все одно витрачає електроенергію.

Чи стане киянам краще після підвищення

Тут думки експертів розходяться. Артем Шира вважає, що реальних змін для споживачів чекати не варто.

Дмитро Новицький, натомість, пропонує інший підхід до підтримки людей — не тримати низьку ціну для всіх, а захищати конкретно вразливих.

Що ще подорожчає разом із водою

Гаряча вода подорожчає автоматично — холодна вода є розрахунковою складовою її тарифу. За оцінкою Артема Шири, вартість гарячого водопостачання може зрости щонайменше на 35 грн за кубометр.

Що стосується басейнів, аквапарків, автомийок і ресторанів, тут думки різняться. Дмитро Новицький вважає, що ці водомісткі бізнеси частково перекладуть зростання собівартості на клієнтів. Артем Шира натомість заспокоює: частка води в собівартості більшості товарів і послуг настільки мала, що помітного подорожчання очікувати не варто.

Окремо — про полив квітників. Якщо він обліковується окремим лічильником, оплачується той самий тариф на водопостачання, хоча водовідведення на таких лічильниках нараховувати не повинні.

Чому Київ тримає ціну нижчу за інші міста

Кияни платять за воду менше за жителів багатьох інших міст. В Ужгороді кубометр коштує майже 97 грн, в Одесі — 94 грн, у Тернополі — понад 87 грн, у Павлограді — 113 грн. Причина, за словами Артема Шири, суто політична.

Дмитро Новицький додає: якщо місто свідомо тримає тариф нижчим за собівартість, воно так само свідомо мусить компенсувати недоплату з бюджету. Інакше це не соціальний захист, а відкладена аварія, за яку кияни заплатять пізніше — дорожче й менш прозоро.

Рішення ще не ухвалене — і це головне

Місто не погодило розрахунок "Київводоканалу" на 88,90 грн, а чинним для населення офіційно залишається тариф 63,79 грн, затверджений НКРЕКП 2024 року — хоча повністю він поки застосовується лише до юридичних осіб.

Дмитро Новицький закликає не поспішати з висновками.