60 років бітломанії: за що легендарні The Beatles не любили своїх фанатів

Рідкісні записи The Beatles досі коштують дорого та продаються на аукціонах за сотні тисяч доларів

Бітломанії, як явищу, виповнюється 60 років. Саме 9 лютого 1964 року The Beatles виступили в американському теле-шоу Еда Селівана, яке переглянуло 73 мільйони глядачів. З цього дня вважається, що воно охопило весь світ. А їх стара пісня, яку виявили та випустили лише нещодавно, як і раніше, викликає ажіотаж. "Телеграф" згадують, як і чому виникла "бітломанія", що це означає і хто ще з артистів дав поштовх до такого явища.

Істерики та непритомність

"Бітломанія" це не просто любов до пісень The Beatles. Це явище включає також нестандартну реакцію на появу кумира на сцені або в публічному просторі.

Бітли не перші артисти, які стали причиною такої реакції. Проте саме їхня музика викликала наймасштабнішу істерію. До їхньої появи подібне траплялося з фанами Елвіса Преслі. Однак його популярність у ті роки була більш локальною. Він був суперзіркою для Америки, але вона не поширювалася на Європу.

"Людський шум забивав нас геть-чисто. Я не чув себе, незважаючи ні на які підсилювачі. У залах ми раз у раз стояли занадто далеко один від одного. Живцем ми виконували наші пісні набагато швидше, ніж на платівках, головним чином тому, що самі себе не чули. Іноді я вступав не вчасно, тому що часто-густо не уявляв, яке місце ми граємо. Доходило до того, що ми вдавали, ніби співаємо, особливо якщо першило в горлі", — згадує в "Авторизованій біографії Бітлз" Рінго Стар.

Проблеми виникали не лише під час концерту. Гурт дуже швидко став настільки культовим, що в аеропортах їх завжди зустрічали тисячі шанувальників. Вони ночували під готелями, в яких вони зупинялися і часто намагалися проникнути в їхні номери під різними приводами.

Деколи справа доходила зовсім до абсурду — шахраї намагалися продати фанам будь-яку нісенітницю, видаючи це за особисті речі музикантів. Наприклад, у художньому фільмі Роберта Земекіса "Я хочу тримати тебе за руку" показано, як одна з фанаток продає шматочки простирадла, на якому нібито спав один із бітлів. Незважаючи на те, що це звичайна комедія в якій багато вигаданих ситуацій саме такий випадок справді був.

Також бітли ставали героями перших реаліті-шоу. Це сталося, коли Джон Леннон вирішив купити машину. Телекамера йшла за ним всюди, коли музикант вирушив у автосалони, і докладно знімали, як він вибирає собі авто. Потім для новин знімали сюжети, як він вчився водити. І вони мали досить велику популярність, а автосалони раділи, що отримали в такий спосіб рекламу. Варто додати тільки те, що сам Джон так і не навчився добре керувати машиною і користувався послугами таксі або водія.

Підвищена увага, звичайно ж, позначалася на психіці та реакціях музикантів. Хоча злість та обурення їм добре вдавалося приховувати, якщо вони виникали. Проте, на думку багатьох шанувальників, розпад самої культової групи стався не лише через внутрішні розбіжності музикантів. Наприклад, Джона Леннона сильно почало напружувати таке ставлення фанів — вони не так слухали музику, скільки хотіли бачити своїх кумирів і переживали катарсис від їх появи. Тому в 1966 році гурт взагалі відмовився від концертів і засів у студії, де працював над альбомами.

"Думаю, ми могли б відправляти замість себе чотири воскові постаті, і натовпу б цього вистачало. Концерти Beatles більше не мають нічого спільного з музикою. Це просто дикунські обряди", — сказав Джон Леннон.

Ефект масового зараження та незадоволеність у житті

Шалену реакцію публіки на концертах психологи пояснюють ефектом масового зараження або проявом стадного інстинкту. У великій компанії людина починає підлаштовуватись під загальний настрій.

"На концерті емоції посилюються багаторазово в геометричній прогресії. Навіть якщо хтось не настільки шалено фанатіє від музики цього виконавця, все одно включається механізм емоційного зараження та копіює поведінку натовпу. Подібне відбувається не лише на концертах, а й на стадіонах під час футбольних матчів ", — Каже психолог Олена Пушкар.

За словами психолога цей стан для людини майже рівносильний оргазму. І хтось ходить на концерт, щоби просто послухати музику, а хтось для того, щоб ще раз пережити ці емоції. Однак вони не завжди у такому стані контрольовані.

"Якщо говорити про фанатів, які готові розтягнути на шматочки простирадл на якому спав їхній кумир або спорудити вдома іконостас і молитися на музиканта, то тут включаються інші механізми. Людина щось недоотримує у своєму житті. Наприклад, вона не реалізована або їй нудно і живе сірим життям. Молячись своєму кумиру він стає причетним і відчуває себе таким же значущим. У нього з’являється щось, що піднімає його над цим світом і дає опору та надію. Це механізм виникнення будь-якого кумира", — каже психолог.

Подібний стан може посилюватись і перетворитися на якийсь ритуал, а потім стати нав’язливим та довести до неврозу. У таких людей складається стереотип поведінки.

"Є люди, які назавжди залишаються фанатами одного артиста. Протягом життя це перетворюється на гурток за інтересами, як спортивна секція чи гурток в’язання. Ці люди змогли знайти своє коло спілкування за інтересами. А ті люди, які вчора фанатіли від однієї групи, а завтра від іншої пов’язано з тим, що він не знайшов серед шанувальників цього артиста людей для спілкування, або набрид такий стиль життя і він шукає йому заміну, але ті, хто змінюють кумирів, не такі залежні від нього. Для них він менш значущий емоційно. І це означає, що в нього ще щось важливе є у житті", — вважає Олена Пушкар.

Вбивства на концертах та знаряддя вбивства на аукціоні

Безумовно, The Beatles не єдині, хто викликав істерику фанів на концертах і полювання на особисті речі кумирів давно вже набуло масового характеру. Причому істерія відбувається далеко не лише на концертах рок-музикантів, як це вважається. Наприклад, пфд час виступу Гаррі Стайлза в однієї з шанувальниць стався емоційний зрив. Співак зі сцени помітив це та зупинив концерт. Поцікавився, чи все гаразд і дівчиною, попросив розступитися натовп і запропонував викликати лікаря. У результаті все нормалізувалося, а сама фанатка вже після концерту пояснювала, що її сильно затис натовп і вона злякалася.

Були й трагічніші випадки, коли на концертах гинули глядачі. Один із перших таких випадків був зафіксований у 1969 році на фестивалі в Альмонті, коли під час виступу Rolling Stones було вбито фаната. А одна з найбільших трагедій сталася 2000 року на фестивалі Roskilde Festival у Данії. Під час виступу рок-гурту Pearl Jam. Якоїсь миті Фанати без дозволу піднялися на сцену і під час дикої тисняви загинуло 9 людей.

Що ж до особистих речей зірок, то попит мають не тільки речі, які вони носять або їх музичні інструменти. Наприклад, у 2002 році на аукціоні було продано локон волосся Елвіса Преслі. Він пішов за рекордні $115120.

Ще більше публіка була не тільки здивована, але й спантеличена, коли в Лас-Вегасі на аукціон був виставлений шприц, яким зробили останню ін’єкцію Майклу Джексону, після якої він помер. За цей лот власник хотів отримати $5 мільйонів.

До цих пір на аукціонах продаються і речі, пов’язані з The Beatles. Наприклад, їхні рідкісні записи йдуть з молотка за кількасот тисяч доларів. А щодо особистих речей, то круглі окуляри Джона Леннона, які стали його фішкою, на аукціоні було продано за $180 тисяч.