Замість Макрона — муляж: найзухваліші пограбування музеїв 2025 року

Наприкінці грудня у Бельгії зловмисники викрали перстень Наполеона з п'ятьма діамантами прямо з музею. Це пограбування стало останнім гучним епізодом у цілій серії, які охопили музеї всього світу протягом 2025 року.

Найгучніші музейні крадіжки року зібрав "Телеграф".

Румунський шолом, який зник безслідно

Рік почався з гучного пограбування у Нідерландах. 25 січня близько четвертої ранку троє зловмисників підірвали вхідні двері Історичного музею Дренте в Ассені. За три хвилини вони винесли золоті артефакти на шість мільйонів євро. Охорона працювала лише вдень, решту часу музей покладався на сигналізацію.

У музеї якраз проходила виставка археологічних скарбів Румунії під назвою "Dacia: імперія золота та срібла". Закритися вона мала 26 січня – наступного дня після пограбування.

Зловмисники діяли цілеспрямовано і забрали лише кілька конкретних експонатів: три золоті браслети I століття до нашої ери та шолом Коцофенешті, оцінений у 4,3 мільйона євро. Цей артефакт V століття до нашої ери, виготовлений з електруму, був добре відомий з підручників румунської історії й важив понад пів кілограма. Його поверхню прикрашали сцени релігійних ритуалів даків.

Історія шолома ще до потрапляння в музей була майже абсурдною: у 1920-х роках його випадково знайшла дитина в полі, деякий час використовували як іграшку, згодом — як поїлку для курей і навіть прикрасу курника. Частину артефакта при цьому втратили. Лише пізніше знахідку викупив купець, який усвідомив її справжню цінність.

Хоча підозрюваних у пограбуванні затримали, шолом так і не знайшли. За даними слідства, існує висока ймовірність, що його вже переплавили.

США: важкі скульптури, але легковажні мотиви

14 червня злочинці проникли на склад галереї образотворчого мистецтва Вінна Славіна в каліфорнійському Анахаймі. Вони могли обрати будь-які твори, але забрали дві масивні скульптури Деніела Вінна загальною вартістю понад два мільйони доларів. Одна з них важила майже три тонни, інша — близько тонни.

Менше ніж за тиждень після дзвінка місцевих жителів до поліції обидва твори виявили в покинутому трейлері. Мотиви злочину так і не з’ясували: за однією версією, скульптури могли викрасти на замовлення колекціонера, за іншою — намагалися здати їх на металобрухт, як це вже траплялося раніше з музейними експонатами у США.

Франція: халатність і серійні пограбування

У червні у Парижі активісти Greenpeace, переодягнені у форму музейних працівників, винесли з музею Гревен воскову фігуру Еммануеля Макрона. Замість неї вони залишили муляж, а саму статую встановили біля посольства Росії як знак протесту проти енергетичної співпраці. Про місцезнаходження експоната активісти повідомили поліцію самі.

Восени Францію накрила справжня хвиля пограбувань. У жовтні злодії проникли до Лувру за допомогою автопідйомника та винесли ювелірні прикраси з тисячами діамантів і десятками коштовних каменів. Попри затримання підозрюваних, викрадені речі так і не знайшли.

Як з’ясувалося згодом, правоохоронці відмахувалися від безпеки знаменитого музею, де зберігаються безцінні речі.

Менш ніж за добу після цього пограбували Будинок Просвітництва Дені Дідро в Лангрі, а музей Жака Ширака в Саррані зазнав двох нападів упродовж 48 годин. Окремо у Мьялі злодій менш ніж за п’ять хвилин виніс із вітрини понад сотню золотих хрестів, повністю проігнорувавши срібні експонати.

У французькому Бук-Бель-Ер місцева влада була впевнена, що старовинний дзвін XVIII століття через його вагу ніхто не ризикне красти. Проте злочинці не лише зняли його з дзвіниці, а й встигли продати як метал за символічні гроші.

У вересні з музею в Ліможі зникли предмети китайського фарфору XIV–XVIII століть загальною вартістю 6,5 мільйона євро. Злочинців не знайшли.

Того ж місяця в Парижі з Національного музею природознавства викрали шість кілограмів золотих самородків, серед яких були унікальні історичні експонати. Підозрювану затримали в Барселоні, але частину золота вона встигла переплавити.

Серія пограбувань музеїв сколихнула світ — від Єгипту до Бразилії

У Каїрі зник золотий браслет фараона Аменемопета — його викрав і продав співробітник музею, а прикрасу згодом переплавили. У Великій Британії зі сховища Брістольського музею винесли сотні різнорідних експонатів, а інвентаризація втрат тривала майже місяць.

Пограбування також відбувалися у Вельсі, США, Сирії та Норвегії. У Бразилії озброєні грабіжники винесли з бібліотеки Маріо де Андраде графіку Анрі Матісса та роботи Кандідо Портінарі, скориставшись слабкою системою безпеки.

Гучне викрадення в Бельгії

Останній гучний злочин року стався в Бельгії. Уночі з 17 на 18 грудня злодії проникли до музею "Остання штаб-квартира Наполеона" поблизу Ватерлоо й винесли кілька цінних експонатів. Головною здобиччю стала золота каблучка імператора з п’ятьма діамантами — реліквія, яку, за легендою, Наполеон утратив під час відступу після поразки.

Нагадаємо, "Телеграф" писав, що фото "грабіжників" Лувру викликало фурор серед українок. Платформа The Lamented поширила світлини двох підозрюваних, яких нібито заарештували за пограбування коштовностей Лувру. Як повідомляли ЗМІ, на фото ліворуч — Стефан Олександр Долбашян з Флориди, однак це неточна інформація. А чоловіком праворуч є актор Чейс Кроуфорд, який прославився роллю Нейта Арчібальда у фільмі "Пліткарка".