Все вирішать наступні шість місяців? У США зробили прогноз щодо війни

Є одна умова, за якої Путін може змінити військові розрахунки.

Україна перехопила ініціативу на полі бою, значно розширивши далекобійні удари по цілях на території Росії — від нафтопереробних заводів до складів компанії Wildberries. Ці удари дедалі більше переносять ціну війни у повсякденне життя пересічних росіян. Про це йшлося під час заходу в Атлантичній раді США, повідомляє "Телеграф".

Кремль втрачає Крим?

Попри українські успіхи, колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк наголошує: російська стратегія щодо України взагалі не змінилася. Російський уряд не планує відступати, навпаки — лише ескалювати ситуацію.

"Росіяни й надалі заявляють, що планують окупувати весь Донбас, знищити українську оборонну промисловість і фактично встановити контроль над стратегічною глибиною. Вони планують збільшувати кількість ударів усіх типів.

Ми бачимо серйозну ескалацію в Чорному морі. А також — появу реактивних безпілотників, зокрема далекобійних реактивних дронів, які ми називаємо або реактивними "Шахедами", або "Бандеролями" тощо.

Їхня кількість зростає, і вона буде зростати й надалі. Вони становлять для нас серйозну проблему. Ми справляємося з нею у межах тих ресурсів, які маємо наразі, але загалом це викликає певне занепокоєння", — заявив ексміністр.

Перевага України при цьому — розвиток великої кількості систем озброєння, здатних вражати об'єкти в тилу РФ. За оцінками Загороднюка, на багатьох ділянах Києву вдалося встановити контроль над оперативною глибиною. Це військовий термін, який означає простір у тилу противника, де розташовані його сили, резерви, логістика, командні пункти та інші об'єкти, що забезпечують ведення бойових дій.

"Контроль над оперативною глибиною означає, що противник не може виконувати ключові військові функції в цьому районі. Це стосується Криму, а також деяких районів на Сході.

Це українських підхід до повітряного перехоплення, що досить схоже на те, що робило б НАТО, використовуючи пілотовану авіацію та інші можливості. А ми це робимо за допомогою дронів", — пояснив він.

За його прогнозом, протягом наступних шести місяців Росія вже не зможе використовувати Крим як повноцінний військовий об’єкт.

"Перспективи Росії в Криму є надзвичайно похмурими. Її перспективи в Чорному морі також надзвичайно похмурі".

Існують певні типи операцій, які Росія взагалі не може перехопити, однак навіть такий тиск не змусить Кремль піти на політичні кроки з метою змістовних переговорів.

"Ми не впевнені, що росіяни бачать ситуацію так само, як бачимо її ми. Своєрідні "ехо-камери" — які існують у російських військових штабах, центрах ухвалення рішень тощо — все ще залишаються.

Їхнє бачення ситуації може відрізнятися від того, як ми її оцінюємо", — каже Андрій Загороднюк.

Крах теорії перемоги Путіна

Як пояснює Джордж Баррос, директор з інновацій та розвідки з відкритих джерел в Інституті вивчення війни, теза про те що війна в Україні перебуває у безнадійному глухому куті, і жодна зі сторін не здатна досягти своїх цілей, — більше не є переконливою.

"Це конкурентна війна. Будь-яка зі сторін може перемогти або програти, — підкреслює аналітик. — Це дуже активне змагання, і тому політика США може відіграти значну роль — зокрема й у питанні звільнення територій".

Він звертає увагу на те, як українське військо знаходять способи дати нове життя техніці, яку давно вважали застарілою для умов сучасного поля бою. Йдеться про танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти.

"Існують дуже креативні способи захистити ці наступальні сили "куполом" із дронів, паралельно знищуючи російські наземні станції управління, які забезпечують роботу ворожої безпілотної авіації.

Українські підрозділи, маючи відповідний час для підготовки, можуть поступово розхитати російську лінію оборони. Формуючи обстановку на полі бою за допомогою ударних операцій середньої дальності, вони атакуватимуть ослаблені позиції ворога та фізично відвойовуватимуть території. Це справді вражає", — описав Баррос.

Натомість ключовим моментом у війні він називає необхідність зруйнувати теорію перемоги Володимира Путіна.

"Він вважає, що доки російські війська продовжують просування — навіть дуже повільними темпами, навіть якщо рівень втрат є катастрофічним, — Росія все одно зможе домінувати у затяжній війні на виснаження.

Його логіка полягає в тому, що за таких умов підтримка України з боку Заходу з часом слабшатиме.

За тих самих умов Україна є відносно невеликим "жорном" порівняно з Росією, яка є значно більшим "жорном", а отже, зрештою переможе саме РФ", — пояснює спікер.

Однак ця теорія перемоги працює лише доти, доки темпи російського просування залишаються хоча б трохи позитивними — умовно плюс 0,01.

"Щойно цей показник стає нульовим або переходить у від’ємне значення, ця теорія перемоги фактично втрачає силу.

І тоді це створює стимули для Путіна переглянути свої розрахунки, змінити позицію і піти на певні поступки".

Дипломатичний тупик та позиція Вашингтона

Коментуючи можливість поновлення мирних переговорів за посередництва США, колишній посол Штатів при НАТО Дуглас Лют вказує на непердбачуваність чинної адміністрації.

"Достатньо просто жити у Вашингтоні й щодня читати перші шпальти газет, щоб мати уявлення про непердбачуваність.

Щодо перспектив переговорів, моє відчуття таке: [американські переговорники] Віткофф і Кушнер зараз зайняті іншими питаннями. Україна, на жаль, наразі відійшла для них на другий план як дипломатичний напрям", — підкреслив Лют.

У Трампа зосереджені на тому, що відбувається в регіоні Затоки.

"Ми маємо обіцянку, що Віткофф та Кушнер вперше відвідають Київ і отримають безпосереднє уявлення про українську перспективу цієї війни — на відміну від їхніх чотирьох чи п’яти поїздок до Кремля.

Але я просто не бачу, щоб ця динаміка найближчим часом змінилася. Тому що я не бачу, щоб ситуація у війні в Затоці найближчим часом змінилася", — наголосил колишній посол.

При цьому дипломат вірить у сценарій, за якого росіяни втрачатимуть території через крах власної армії. Для цього потрібне поєднання кількох факторів.

Перший — це залежність російських окупаційних військ від логістики, яка зараз дедалі більше порушується українськими силами. Другий — ізоляція цих окупаційних сил у Донбасі та Криму. Третій — вразливість Росії: низька якість її військ, слабка дисципліна, жорстокий стиль командування та недостатній рівень підготовки особового складу.

"Історія знає приклади, коли саме за таких умов — коли армії низької якості опинялися відрізаними від своїх логістичних маршрутів — вирішальні зміни в контролі над територіями відбувалися не завдяки наступу противника, а через внутрішній розпад цих армій.

Уявімо, що через ізоляцію російських сил 10 тисяч російських військових здаються в полон. Яким буде політичний ефект цього в Москві? Це буде реальний ефект на полі бою, який Кремль уже не зможе заперечити та приховати", — додав він.

Чи буде рішення щодо балістики?

Натомість позаштатна дослідниця Євразійського центру Атлантичної ради Клара Калудерович звертає увагу на те, що саме у тих сферах, які завдають Україні найбільшої шкоди — зокрема балістичні ракети та нестача засобів протиповітряної оборони — Росія досі має перевагу у виробництві.

"Вони встановлюють виробничі цілі, досягають їх і неодноразово перевищують заплановані показники. І це й надалі залишатиметься величезною проблемою для України протягом зими та наступного року", — каже експертка.

На думку її колеги, колишньої посадовиці Державного департаменту США Дебри Каган, допомогти з розбудовою української відповіді на балістичний терор може ініціатива "Фрея", до якої вже приєдналися європейські партнери: Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія.

"Дев’ять країн плюс Україна працюють над розробкою дешевшої, швидшої та ефективнішої системи протиракетної оборони, яка зможе перехоплювати балістичні ракети та гіперзвукові цілі.

Йдеться про те, щоб не залежати лише від перехоплювачів PAC-3 [до систем Patriot], яка наразі є єдиною системою, здатною також уражати гіперзвукові цілі", — пояснила Каган.

"Я спілкувалася з кількома представниками країн, які беруть участь у цій ініціативі, і вони мають справді вражаючий план дій. І цей план реалізується дуже швидко", — підсумувала спікерка.