У Бетельгейзе знайшли таємного "партнера": це може пояснити, чому вона не вибухає

Нова гіпотеза дозволить пояснити деякі дива у поведінці зірки

Одна з найвідоміших зірок серед любителів космосу Бетельгейзе минулого року встигла стала своєрідним мемом серед вчених через те, що нібито "соромиться" вибухнути і перетворитися на наднову. Однак цілком імовірно, що вона має ще один секрет, про який людство навіть не здогадувалося.

Про це йдеться у дослідженні Центру обчислювальної астрофізики Інституту Флетайрон (США). Воно доступне для ознайомлення в архіві препринтів arXiv.

Бетельгейзе приковувала увагу через свої незвичайні перепади в яскравості, що вже породило безліч теорій з приводу їхньої природи. Одним з найбільш популярних варіантів було припущення, що зірка знаходиться на останніх етапах нормального життя і "з дня на день" перетвориться на наднову. Звичайно йшлося про найближчі десятки тисяч років, втім це все одно дуже мало в астрономічних масштабах.

Суть нового дослідження полягає в тому, що вчені помітили нестикування у фазі зміни радіальної швидкості руху зірки (її позиції щодо Землі) та її світності. Це наштовхнуло на думку, що щось може впливати на червоного гіганта, а найбільш очевидною ідеєю є наявність другої зірки неподалік.

Яскравість Бетельгейзе змінюється кожні 416 днів, проте вчені виділили ще одну зміну, яка спостерігається кожні майже 6 років або 2170 днів. Ця зміна триває набагато довше за основний цикл пульсації і вчені тепер висувають гіпотезу, що це час, за який зірка-супутник робить повний оборот.

Тепер учені припустили, що перепади у світності можуть пояснюватися наявністю зірки-супутника, яку вже назвали α Ori B (альфа Оріона Б) або менш формально "Betelbuddy" ("Приятель Бетеля"). Вона повинна знаходитися на відстані в 1850 радіусів зірки і бути приблизно в 1,17 раза більшою від нашого Сонця. Може здатися, що це багато, але варто розуміти, що Бетельгейзе в 400 мільйонів разів більше за Сонце за обсягом і в 100 тисяч разів яскравіше.

Це також могло б пояснити те, чому зірка здається нам миготливою — перед нею може накопичуватися пилюка, через яку для нас вона тьмяніє. Водночас маленька зірка може працювати як "снігоприбиральник" і розчищати цей пил гравітаційною дією, роблячи велику зірку більш видимою для землян.

Автори дослідження також припустили й інші варіанти того, що відбувається, — викиди потоків розпеченого газу або магнітні поля. Однак обидва варіанти здаються їм менш ймовірними.

Хай там як Бетельгейзе є старою зіркою і її перетворення на наднову це питання найближчого часу (за астрономічними мірками, звичайно ж). Однак якщо ця шестирічна пульсація не пов’язана з її основним циклом, а справді пояснюється наявністю зірки-супутника, то це може говорити, що вона не така близька до смерті, як ми думали. І в цьому випадку на її вибух нам доведеться чекати не десятки тисяч років, а сотні тисяч.

До речі, раніше вчені припустили, що Бетельгейзе не обертається з шаленою швидкістю. Однак те, що відбувається на її поверхні, може створювати подібну ілюзію.