Туш, у яку потрібно було плювати, і не тільки: топ-5 секретів радянського макіяжу, які зараз огидні (фото)

У гонитві за красою, що тільки не використовували

Радянські жінки докладали чимало зусиль, аби бути красивими. Проте можливостей у СРСР для цього було не багато. Навіть косметика, за допомогою якої можна було намалювати красиве обличчя, була неприємною та не давала бажаного результату.

Якщо нашарувати разом всі засоби, то часто виходив досить вульгарний образ. Про пʼять найпопулярніших засобів декоративної косметики у СРСР написало Новини.LIVE.

На першому місці відома туш для вій "Ленінградська". У той час дістати легендарний тюбик для багатьох було складно. Туш продавалася в маленькій коробочці, і перед використанням на неї потрібно було плюнути або додати води. Щіточка в комплекті була короткою і товстою, яка склеювала вії між собою, залишаючи грудочки і надаючи їм неохайного вигляду. Щоб трохи "розчесати" вії, радянські жінки використовували "циганські голки".

Друге місце займає лак для нігтів, який з прозорого можна було перетворити у кольоровий. Допомогла одна хитрість, яка мала неприємні наслідки. Одним із лайфхаків того часу було висипати червону пасту для ручок у баночку з лаком для нігтів і розмішати її, щоб досягти бажаного відтінку. Але паста потім вʼїдалась у нігтьову пластину і її колір змінювався на брудно-червоний. Тож манікюр виглядав неохайним та вульгарним.

Третє місце — підводка для очей, якої як такої не було, а замість неї використовували дитячі олівці. Популярними були сині та червоні кольори.

На четвертому місці — помада, яка мала дивні відтінки кольорів. Губи жінок з морквяними, світло рожевими, фіолетовими та темно коричневими кольорами втрачали свою привабливість та надавали вульгарного вигляду.

І пʼяте місце займають відомі всім блакитні чи сині тіні для повік, які пасували не багатьом. Більшості жінок вони лише підкреслювали синці під очима та в поєднанні з яскравою фіолетовою чи морквяною помадою виглядали не красиво.

Раніше "Телеграф" писав про те, коли в Радянському Союзі з’явилися ГОСТи й чи справді продукти, виготовлені за ними, були найкращими, найсмачнішими й взагалі най, най, най.