"Заборонка" по-радянському: чому в СРСР не можна було займатися йогою, карате та грати в більярд

Влада СРСР боялася давати громадянам свободу вибору

У СРСР громадянам не тільки не дозволялося купувати певне авто, а й було заборонено займатися деякими видами спорту. У цьому переліку опинилися йога, більярд і навіть карате.

"Телеграф" розібрався з тим, чому в Радянському союзі так не любили ці види спорту і чи правда, що тодішня влада їх навіть боялася.

Карате

Заборона на карате існувала в СРСР у 70-80 роках, поки правил Брежнєв. Спочатку до 1973 року, а потім, після невеликої "відлиги", з 1981 року і практично до кінця СРСР. Насамперед справа була в тому, що в цьому виді східних єдиноборств існує культ вчителя та беззаперечна покора йому. У цьому радянська влада бачила реальну загрозу для існування ладу.

Також пропаганда активно розповсюджувала в газетах і телебаченні фейки про те, що карате займаються бандити та цей вид спорту тільки "наплодить хуліганів" у країні. Враховуючи, що це було у 80-х роках і невдоволення системою у суспільстві тоді зростало, то влада побоювалася повалення. На їхню думку, добре організоване, навчене та згуртоване власною ідеологією суспільство зможе здійснити державний переворот.

Але офіційною причиною, через яку в Союзі забороняли карате, влада називала той факт, що ці східні єдиноборства переманюють до себе спортсменів з інших видів спорту. Через це нібито страждав футбол, бокс, хокей та дзюдо.

Йога

Ця сукупність духовних і фізичних практик страшенно лякала радянську владу. Причина банальна — у йозі є певна філософія, яка лякала владу СРСР. Вона вважала, що спочатку радянські громадяни почнуть займатися йогою, а потім комунізм будувати не захочуть.

Офіційно секцій із йоги в СРСР не існувало, але чутки ходили. Щоб залякати суспільство у 1970 році за вказівкою Брежнєва вийшов фільм із містичною назвою "Індійські йоги — хто вони?". Після чого про йогів стали ходити неймовірні чутки: вони їдять вогонь, можуть місяцями спати на битому склі та навіть без шкоди для здоров’я витримувати масу автомобіля, що проїхав по них.

У 80-х роках, коли інтерес до йоги серед радянських громадян не вдалося зменшити, то влада адаптувала її під себе. Навіть вийшла книга в 1982 році "Фізична культура індійських йогів", в якій не було ні слова сказано про філософію та езотерику, а в сухому залишку були лише динамічні та статичні асани.

Заборона на йогу закінчилася разом з епохою СРСР.

Більярд

Здавалося б, чим радянським вождям міг не догодити такий вид спорту як більярд. У ньому немає фізичного насильства, як у карате, і глибокої духовної філософії, як у йозі. Проте більярд піддавався заборонам СРСР кілька разів, а вперше це сталося 1920 року. Тоді цей спорт назвали "розвагою багатіїв та пережитком минулого". Радянська влада не могла прийняти той факт, що люди можуть робити, що їм хочеться і грати в те, що завгодно.

У 1930-х роках більярд дозволили. У багатьох будинках культури та навіть парках відпочинку з’явилися більярдні столи, стали проводити змагання та чемпіонати. Але в 1947 Сталін знову заборонив цей вид спорту і цього разу оголосив його "буржуазним пережитком". Щобільше, сталінський режим прирівняв його до азартних ігор.

Дозволений більярд був перед розпадом СРСР 1989 року Михайлом Горбачовим.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, навіщо в СРСР телевізори накривали серветками чи тканиною. Це незвичайне дизайнерське рішення, яке сьогодні виглядає щонайменше дивно, мало свій сенс.