Прямої заборони не було: чому в СРСР громадянам не продавали мікроавтобуси та вантажівки

Купівля транспорту в Радянському Союзі була непростою справою, адже машини випускали в невеликих кількостях, а їхня вартість була недоступною для багатьох громадян. І якщо на легкові автомобілі "Москвич" та "Волга" можна було накопичити, то купити мікроавтобуси та вантажівки в СРСР було неможливо.

Партія не забороняла на законодавчому рівні продавати транспорт для перевезення вантажів звичайним громадянам, але й вільно його не продавала. Вантажні машини та мікроавтобуси одразу передавалися підприємствам, а причина недоступності для звичайного народу була дуже цікавою, інформує Oboz.

Машини у Радянському Союзі

Придбання легкового автомобіля для родини було дивом. Коштували машини дорого, продавали їх у обмежених кількостях. Нерідко для цього потрібно було дочекатись своєї черги, яка могла розтягнутися на роки.

Ставлення до автомобілів тоді й зараз суттєво відрізняється. Так, тоді "ластівка" була ознакою розкоші, і зараз багато люксових автомобілів вважаються показником статусу. Але сьогодні машина скоріше є необхідністю, ніж забаганкою.

У ті часи авто призначалися швидше для відпочинку та хобі. Машини використовували для поїздок у магазин чи на відпочинок із сім’єю, на дачу. А скільки часу витрачали на її ремонт? Сьогодні люди стільки годин можуть витратити тільки на улюблену справу.

Чому в СРСР не можна було купити мікроавтобуси та вантажівки

Конституція Радянського Союзу гарантувала право працівникам відпочивати. Додаткова праця чи щось схоже на бізнес тоді не віталися.

З цієї причини не можна було купити мікроавтобуси та вантажівки. Такий транспорт не потрібний громадянам, які не займаються послугами доставки та пасажирських перевезень. Тому вони просто не надходили у продаж. При цьому прямої заборони на реалізацію вантажного транспорту у законах не було.

А якщо треба щось перевезти громіздке? Радянські громадяни викручувалися як могли. Чого тільки не перевозили у звичайних легкових "Москвичах" та авто інших марок:

• картопля та інші овочі з дачі;
• техніку, навіть холодильники;
• меблі для дачі чи будинку.

Але з чуток, деякі все ж таки могли розраховувати на покупку мікроавтобуса. Якщо сім’я, яка мала багато дітей, оббивала пороги, і мала достатньо фінансів для придбання транспорту, то заявку могли схвалити. Звичайно, розглядалися такі запити на найвищому рівні, адже вантажівки та мікроавтобуси завжди розподілялися по підприємствах за рішенням міністерств.

Раніше "Телеграф" повідомляв, навіщо радянські господині накривали телевізор ажурною серветкою. Є кілька причин.