Чому жінки в СРСР не знімали хутряні шапки у приміщеннях: холод тут ні до чого

Шапка була не просто способом зберігати голову у теплі

Нині люди відмовилися від багатьох популярних речей у СРСР речей, а тому, розглядаючи старі фото, можна знайти деякі моменти, які зараз викликають подив. Так, наприклад, на старих знімках часто можна побачити, що жінки не знімають хутряні шапки у приміщеннях.

Як пише Obozrevatel, причин такої поведінки насправді кілька і вони не пов’язані з традиціями чи температурою повітря у приміщенні.

Статус

В умовах тотального дефіциту всього можливість дістати величезну хутряну шапку свідчило про приналежність до "вищого суспільства". Показати, що жінка може купити дефіцитний головний убір із норки або лисиці це по суті те саме, що сьогодні похвалитися флагманським "айфоном". Також варто зазначити, що в ті часи статус грав більшу роль, ніж зараз, а тому й люди частіше намагалися всіма силами продемонструвати, що живуть краще за сусідів та знайомих.

Втім, навіть ті, хто не могли собі їх дозволити, все одно намагалися відповідати моді, використовуючи шапки з кролика або штучного хутра.

Збереження майна

Хто б що не казав, але крадіжка в Радянському союзі була дуже поширеною. Тому далеко не кожен ризикне залишити дефіцитну річ, яку просто так не дістати, у громадському гардеробі, щоби виявити, що її не стало.

Але через те, що для жінок не становило проблеми перебуває у шапках у приміщеннях, то вони не тільки зберігали її від злодюжок, а й дозволяв зайвий раз похвалитися перед публікою.

Періодично жінок пришивали до таких шапок шнурки, щоб закріпити їх на підборідді і тим самим уберегти дорогу від вуличних злодіїв.

Зачіска

У радянські часи особливо популярними були всілякі пишні зачіски, але носити їх із важкими шапками було неможливо. Волосся швидко втрачало обсяг, ламалося і забруднювалося. Тому після капелюха зачіска виглядала не дуже привабливою.

Раніше "Телеграф" писав про 7 жебраків звичок, що залишилися з часів СРСР. Блогер і дослідник радянського побуту Максим Мирович радить позбутися їх якнайшвидше, щоб більше не страждати "синдромом жебрака".