Росіяни не здогадаються, що це: який предмет раніше був у кожній українській хаті

В українській мові безліч таких цікавих і кумедних слів, що іноді навіть носії мови, почувши, не розуміють їх значення. Що вже казати про росіян, які ніколи не здогадаються про що мова, навіть тримаючи це в руці.

Один з прикладів — хатнє знаряддя "коцюба". "Телеграф" розповість що це та пояснить, чому в сусідів зі сходу ця назва залишається неосяжною для розуміння.

Коцюба і кочерга

Коцюба́ — це знаряддя для перемішування дрів в печі. Це насаджений на держак залізний прут з розплесканим загнутим кінцем. Це слово широко вживалося в побуті, оскільки раніше коцюба стояла біля кожної печі.

Зараз в українській мові слова "коцюба" і "кочерга" вважаються синонімами. Проте, у деяких регіонах України вони мають різні значення. Зокрема, на Лемківщині слово "кочерга" означає сапоподібне приладдя, призначене для вигрібання жару з печі під час випікання хліба.

В Росії ж цей предмет здебільшого називають запозиченим з тюркських мов словом "кочерга". З цієї причини росіяни не можуть зрозуміти значення української назви, адже вона має інший корінь і звучання.

Також, для перемішування жару у вогнищі колись використовувалась звичайна палиця, що мала назву "ожог", "о́жуг". Згодом для цього повселюдно стали використовувати залізний прут із загнутим кінцем.

Традиції

До коцюби ставилися з пошаною, її не можна кидати, а слід ставити. Проте, разом з тим, це ще й атрибут нечистої сили, на ній верхи відьма вирушає на Лису гору. Також, верхи на ній їздили хлопці, коли дострибували до Калити — обрядового коржа на вечорницях 13 грудня.

Коцюбу згадували і в українській літературі. Павло Чубинський писав: "Мовчи, бабо, чорт з тобою! Ось я тебе коцюбою". А Іван Нечуй-Левицький: "В коцюби два кінці: один по мені, другий по вас".

Раніше "Телеграф" розповідав, яке смішне українське слово значить зовсім не те, що здається, оскільки схожим чином називають і наркоторгівців.