Палаючі хвости проти монгольської орди: в Україні є село з цікавою історією та "вогняною" назвою

Назва Печихвости звучить так, ніби це жарт. Проте це цілком реальний населений пункт на Волині з дуже цікавим минулим. Історія ховається у легендах про хитрощі ворогів, дерев'яній церкві і самій назві.

Що варто знати

• Село має коріння з часів палеоліту, а його головною архітектурною перлиною є дерев'яна Свято-Введенська церква, зведена ще на початку XVIII століття
• Місцеві жителі колись відвоювали свої землі у польської шляхи
• Перша згадка про Печихвости датується 1508-м роком

Доля села була непростою — у 1241 році його спустошили татарські напади. У XIV столітті Печихвости опинилися під владою Великого князівства Литовського, а згодом перейшли до Польщі. Саме в цей період тут запровадили кріпацтво, а селянські землі стали частиною фільварку польської пані. Та з початком визвольної війни мешканці Печихвостів підняли повстання проти панів і повернули собі майно та землю, довівши, що за цю територію тут завжди були готові боротися.

Серед найважливіших пам’яток Печихвостів — Свято-Введенська церква, збудована в 1708 році. Також у селі є пам'ятка архітектури, якій понад 300 років.

Походження назви

Назва "Печихвости" — це не просто комбінація слів. За найвідомішою оповіддю, під час монголо-татарських навал місцеві селяни придумали нестандартну тактику — прив’язували факели до хвостів биків, щоб ті в паніці бігли вперед і розганяли ворога, а люди слідом добивали. Саме ця історія нібито дала назву селу.

Населення села — 997 людей. Його площа — близько 17,99 км². Печихвости розташовані у Волинській області, поруч із селами Гаї та Полюхне, на перехресті місцевих доріг. Місцеві поштові служби (Укрпошта та "Нова пошта") працюють тут стабільно.

Раніше "Телеграф" розповідав про село в Україні, яке старше від США приблизно у 2,5 рази. Воно знаходиться в Чортківському районі.