Назва натякає на свято: в Україні є село, яке звучить як вихідний день

Це село важко не помітити на мапі Житомирщини, хоч воно і без гучних туристичних брендів і пафосних легенд, але з цікавою і навіть смішною назвою. Проте за нею ховається історія, яка проходить крізь імперії та революції.

Що варто знати

• Історія походження назви села Гулянка офіційно не підтверджена, проте народна версія пов'язує її з традиційними місцями для відпочинку
• Населений пункт був заснований у 1873 році та встиг пройти шлях від поселення в Російській імперії до сучасного села
• За час свого існування Гулянка перебувала у складі чотирьох різних державних утворень, переживши імперські часи, революції та радянський період до здобуття Україною незалежності.

Село Гулянка розташоване в Коростенському районі Житомирської області. Його населення — 1246 осіб, а площа — 1,786 км².

Як виникло село і чому так назвали

Сучасного однозначного документального підтвердження походження назви Гулянка не знайдено у відкритих джерелах. Однак топонім може мати народне походження, пов’язане із словом "гуляти" — тобто місцем зборів, спілкування чи відпочинку, як це інколи трапляється в українських назвах поселень. Така інтерпретація узгоджується з логікою назви — місця, де люди традиційно збиралися чи "гуляли".

Засновано село у 1873 році. В адміністративних документах Російської імперії воно з'явилося наприкінці XIX століття.

У 19 — на початку 20 століття село входило до складу Волинської губернії Російської імперії. Після революцій та розпаду імперії, Гулянка увійшла до Коростенського повіту, що нещодавно був утворений. Згодом село увійшло до складу Радянського Союзу.

У 1925 році тут створили власну сільську раду, яка проіснувала до 1954 року, після чого Гулянку ввели до складу Бондарівської сільської ради Коростенського району. Тобто село належало до Російської імперії, УСРР у складі СРСР, а з 1991 року — незалежної України.

Раніше "Телеграф" розповідав про село Песець в Україні. Дізнайтеся, як з’явилася кумедна назва і де воно розташоване.