Дві картини Рєпіна з харківського музею взяли під державний захист: чим вони унікальні

Читать на русском
Автор
Портрети Іллі Рєпіна Новина оновлена 13 січня 2026, 11:16
Портрети Іллі Рєпіна. Фото Колаж "Телеграфу"

Мінкульт поповнив реєстр скарбів

Два портрети роботи Іллі Рєпіна з харківського музею тепер офіційно визнані унікальними культурними скарбами України. Міністерство культури внесло їх до Державного реєстру національного культурного надбання.

Що треба знати:

  • До реєстру внесли портрети Верьовкіної та Сапожнікової
  • Картини написані у 1880 та 1888 роках
  • Обидві роботи зберігаються у чугуївському музеї

Про це повідомили у Художньо-меморіальному музеї Іллі Юхимовича Рєпіна Харківської обласної ради, пише "Думка". Йдеться про роботи, створені художником у період розквіту його таланту.

Державний реєстр національного культурного надбання поповнився портретом Маріанни Верьовкіної 1888 року та портретом Єлизавети Сапожнікової 1880 року. Обидві роботи належать кисті Іллі Рєпіна, уродженця Чугуєва на Харківщині.

Портрет М. Верьовкіної​​​​​

Директорка музею Світлана Бучаста розповіла, що портрет Маріанни Верьовкіної вважається одним із найяскравіших у портретному мистецтві Рєпіна. Маріанна була ученицею художника, а він високо цінував її здібності та навіть порівнював з Рембрандтом.

У рік створення портрета під час полювання Маріанна випадково прострелила собі праву руку. Їй довелося навчитися працювати лівою рукою. Цікаво, що таку саму навичку опанував і сам Ілля Рєпін через хворобу власної правої руки.

Лікування Верьовкіної проходило у Німеччині, де вона познайомилася із західноєвропейським мистецтвом. Це значно вплинуло на її подальшу творчість. Згодом вона стала важливою частиною експресіонізму та авангарду Європи, співпрацювала з Василем Кандинським та Карлом Шмідт-Ротлуфом. Художниця померла у Швейцарії, залишивши спадщину з 90 картин та 170 ескізів.

Другий портрет зображує Єлизавету Сапожнікову. Вона була старшою сестрою Наталії Полєнової, дружини художника Василя Полєнова, та двоюрідною сестрою режисера Костянтина Станіславського. Жінка займалася філантропією, опікувалася училищем, була дружиною фабриканта та московською домовласницею.

Портрет Є. Сапожникової

Після жовтневого перевороту 1917 року родина Сапожнікових залишилася без засобів до існування через націоналізацію фабрик. Костянтин Станіславський неодноразово звертався до радянського керівництва про підтримку Єлизавети та її дітей.

Обидва портрети експонувалися на виставці у Гельсінкі у 1998 році. Портрет Сапожнікової також показували на виставці у Київському національному музеї російського мистецтва у 2016 році.

Портрети Верьовкіної і Сапожникової у художньо-меморіальному музеї І. Ю. Рєпіна в Чугуєві

Нагадаємо, художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна знаходиться у Чугуєві, у будинку, де художник жив із сім'єю з 1876 по 1877 рік. Головний фокус експозиції — чугуївський період творчості Рєпіна та його зв'язок з Україною. Зараз експозиція музею не працює через рішення Ради оборони Харківської області. Фонди перебувають у безпечному місці.

Раніше "Телеграф" писав, що вбило легендарний завод на Харківщині. Там виробляли третину всього фаянсу СРСР.