Солодко буде всім: несподівана історія зефіру в шоколаді (фото)

Ця ніжна "хмаринка" в хрусткому шоколадному панцирі — більше, ніж просто десерт. Зефір у шоколаді пройшов шлях від стародавніх ліків до символу радянського дефіциту, залишаючись улюбленцем мільйонів українців.

"Телеграф" розповідає історію ласощів, які поєднали в собі легенди богів, наукові експерименти та ностальгію за дитинством. Багато хто обожнює їх і сьогодні.

Від бога вітру до кондитерської хмаринки

Назва "зефір" веде свій родовід від давньогрецького Зефіра — бога легкого західного вітру. І це не випадковість: перші прообрази десерту справді нагадували невагому повітряну текстуру. У Стародавньому Єгипті та на Русі XIV століття готували фруктово-горіхові пастили на меду, використовуючи корінь алтеї — саме він надавав тієї самої "повітряної" легкості.

Справжня революція сталася у Франції XIX століття, коли кондитери додали до рецепту яєчний білок та агар-агар. Так з'явився зефір у його класичному вигляді — ніжний, повітряний, що тане в роті. А шоколадна глазур стала не просто прикрасою: вона захищала делікатну текстуру від липкості й додавала нових смакових відтінків.

Радянська епоха: коли зефір був дефіцитом

У СРСР промислове виробництво зефіру розпочалося на початку 1950-х років. Фабрики на кшталт московського "Красного Октября" перевели процес з ручної роботи на конвеєр. Саме тоді зефір у шоколаді став справжнім хітом — з сортами "Ванільний" і "Дитячий", що підкорили споживачів.

Але в Українській РСР ситуація була складнішою. Зефір у шоколаді часто доводилося "довозити з Москви" — він вважався дефіцитним делікатесом. Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса, львівський "Світоч" і харківські комбінати випускали переважно білий чи рожевий зефір без глазурі. Шоколадна версія асоціювалася зі "столичним шиком" і особливими випадками.

Діставши заповітну коробку з глазурованим зефіром, її берегли і смакували повільно, розтягуючи насолоду на тижні. Це були не просто ласощі — це був символ достатку та щастя.

Корисна солодкість — це можливо?

На відміну від багатьох інших солодощів, зефір має свої переваги. У ньому практично немає жирів, а калорійність становить близько 300 ккал на 100 грамів — менше, ніж у шоколадних цукерках чи тістечках.

Пектин, що входить до складу зефіру, сприяє очищенню організму від токсинів і покращує травлення. Яєчний білок постачає амінокислоти, а шоколадна глазур містить флавоноїди, що борються зі стресом і покращують настрій. Звісно, це не означає, що зефір можна їсти кілограмами, але як десерт він справді один із найбільш "дружніх" до фігури.

Сучасне відродження традицій

Сьогодні українські виробники повертають зефіру статус преміального десерту. З'явилися версії на стевії для тих, хто стежить за цукром, варіанти з вишнею, полуницею чи екзотичними фруктами. Великі фабрики як "Рошен" чи "Жако" випускають класичні лінійки, а невеликі кондитерські майстерні створюють справжні шедеври — зефірні "троянди", багатошарові композиції, десерти з натуральними барвниками.

Зефір у шоколаді залишається улюбленцем: він нагадує про безтурботне дитинство, радянські свята й водночас відповідає сучасним вимогам до якості та натуральності. Це та рідкісна солодощ, яка об'єднує покоління — від бабусь, що пам'ятають дефіцитні часи, до сучасних дітей, для яких зефір — просто смачний десерт.

Раніше "Телеграф" розповідав про легендарні цукерки, на які чекала кожна дитина. А ведмедика з їхньої обгортки пам'ятають і досі.