Вайб 2000-х повертається: чому ми знову дивимося "Гаррі Поттера" і "Друзів" у 2026 році?

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 29 січня 2026, 13:49

Світ відчуває масову ностальгію за "епохою нормальності". А що українці?

У моду знову увійшов серіал "Друзі" та серія фільмів про Гаррі Поттера, нове покоління відкриває для себе музику двадцятирічної давнини й розважається на виступах стендап-коміків. "Телеграф" з’ясував, що саме ми шукаємо сьогодні в культурі початку тисячоліття і чому.

Що шукає покоління "зумерів" у 2000-х?

Коли моя молодша донька розповіла, що її колега-однолітка на роботі — велика шанувальниця американського гурту Deftones, мені стало приємно. Під їхній компакт-диск (якщо ви, звісно ж, пам’ятаєте, що це таке) The White Pony я провів найбезтурботніші роки свого життя. Інше питання — чому нинішні двадцятирічні слухають музику тих часів, коли вони ще в кращому разі пішки під стіл ходили?

Ностальгія за десятиліттям увімкнена на гіпершвидкість.

Усе просто: відкат до "нульових" (або епохи Y2K) — це глобальний тренд. І не лише для покоління "зумерів", народжених, за різними класифікаціями, приблизно з середини 1990-х до початку 2010-х років. Студенти й підлітки 2000-х сьогодні подорослішали й, окрім родин, залисин і кількох зайвих кілограмів, набули звички платити за комфорт. Це нормальний цикл у 20–25 років, який повторюється з кожним новим поколінням, коли індустрія "продає" минуле як готовий "емоційний продукт".

А до чого тут популярність стрімінгів?

Утім, у цьому випадку важливу роль відіграли стримінгові сервіси, які нині перебувають на піку. Маркетологи Nielsen зафіксували торік історичний перелом: стримінг уперше зайняв найбільшу за всю історію частку телеперегляду — 44,8%. Нагадаємо, що алгоритми стримінгів неминуче рекомендують саме те, що добре утримує увагу глядачів і слухачів. Як відомо, переслуховувати улюблену музику й передивлятися улюблені фільми — комфортно: один клік, і ти знову в знайомому світі. В епоху тривожності такий ескапізм нікого не має дивувати. Тим паче — у нас, в Україні.

Чому для України особливо важливо?

Для нас це не просто локальна специфіка глобального тренду, зафіксована виданням "СЛУХ", коли сучасна молодь відкриває для себе українську пісню початку тисячоліття.

В Україні це явище має власну психологічну й культурну логіку, посилену війною, втомою від соціально-економічної турбулентності та розривом поколінь. Для українців 2000-ті стали останнім рубежем стабільності напередодні епохи великих катастроф, що почалася з економічної кризи 2008 року. Далі — війна на Донбасі, пандемія коронавірусу та повномасштабне вторгнення Росії.

Як жартують у соцмережах: поверніть мені мій 2003-й, коли світ був не лише безпечним, а й цілком передбачуваним, а замість "шуму великої історії" ми слухали лаунж або ню-метал, кому що більше до вподоби. Але головне — ми жили з упевненістю в майбутньому: це була остання епоха "нормальності". Саме тому серіали й музика того часу сьогодні діють як психологічний анестетик.

У періоди кризи люди повертаються до знайомих серіалів, адже передбачуваність знижує тривожність.

До речі, після 2022 року дослідження медіаспоживання в усьому світі фіксують зростання comfort watching — перегляду знайомого контенту як форми психологічної релаксації.

Що ще повернулося у моду?

Як не дивно — стендап-комедія. Причому стендап повертається не як розвага, а як форма виживання, коли гумор стає способом опрацювання травми. В Україні це особливо помітно — від виступів у клубному форматі до засилля доморощених стендап-коміків на YouTube.

Стендап став однією з найстійкіших форм розваг у періоди затяжних криз. Ми перебуваємо в розпалі золотої лихоманки стендап-спешалів.

Феномен повернення масової популярності американського гурту Deftones завдяки TikTok — сам по собі один із найцікавіших кейсів у сучасній культурі. І, до речі, він сильно здивував навіть самих музикантів. Їхня чуттєва й емоційна музика, у якій звучать відчуження, тривожність і пригнічена агресія, виявилася напрочуд співзвучною нинішньому самовідчуттю молодих людей.

У 2025 році "зумери" також відкрили для себе серіал "Друзі" (1994–2004) як справжній культурний феномен. Для сучасного покоління цей серіал став порталом у "додиджитальний" світ, де люди спілкувалися в кав’ярнях, а не в месенджерах (сьогодні це називають "аналоговим комфортом"), а проблеми були простими й зрозумілими. Видання Screen Rant зазначає, що люди вмикають "Друзів" як фон, поки готують, навчаються чи працюють, аби не почуватися самотніми. В епоху високого рівня тривожності "Друзі" стали для багатьох безкоштовним антидепресантом. Відповідно, знову увійшли в моду інтер’єри, зачіски та стиль одягу персонажів.

Інтерес до оригінальної серії фільмів про Гаррі Поттера виник не лише завдяки серіалу, анонсованому Warner/Max на 2027 рік. Для української аудиторії пригоди хлопчика-чарівника також асоціюються з дитинством і підлітковим віком без війни. Можете називати це ескапізмом у кращу версію реальності — ту, в якій зло можна перемогти.

Раніше "Телеграф" писав про те, як російське кіно 2000-х готувало росіян до війни з Україною.