Адвокати системи. Хто у високих кабінетах допомагає вдавати, що втрата мільйонів "Енергоатому" — це норма

Штучний демпінг створює нервозність і відлякує потенційних покупців

Державний гігант НАЕК "Енергоатом" знову опинився в центрі сумнівної біржової оборудки, яка, ймовірно, призвела до втрати декількох десятків мільйонів гривень на аукціонах із продажу електроенергії. Проте в парламентських колах знайшлися ті (наприклад, нардеп Олексій Кучеренко), хто наполегливо переконує суспільство, що такі результати торгів є цілком нормальними.

Йдеться про липневі торги на Українській енергетичній біржі, де державна генерація виставила великі обсяги електрики за регламентом, який дозволив об'єднати дрібні лоти у гігантські пакети. Це обмежило пул покупців, які змогли значно збити ціну на електроенергію. На аномальну ситуацію та ознаки можливих маніпуляцій офіційно вказав голова профільного парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус у своєму зверненні до уряду. Але висновків зроблено не було.

"Телеграф" розповідає, як працює ця схема, кому вона вигідна та чому ті, хто мав би першим бити на сполох, намагаються захистити сумнівні результати торгів.

Дежавю за дежавю

Знаєте, чим найцікавіший український ринок електроенергії? Своїми аномаліями. Коли ціна на торгах раптом немотивовано падає, а значні обсяги електроенергії основного виробника — державного "Енергоатому" — задешево опиняються в кишенях одних і тих самих великих приватних трейдерів. А ще тим, що профільні державні регулятори та органи контролю, які за своїми прямими обов'язками мають подібні збої відстежувати та припиняти, уперто їх "не помічають".

Характерно, що хоча такі ринкові "сліпі зони" виникають регулярно, — їхні наслідки ніколи не бувають нейтральними. Вони чомусь завжди завдають мільйонних збитків саме державним інтересам, граючи на руку виключно приватному капіталу.

Згадаємо, наприклад, гучний скандал із січневим підвищенням прайс-кепів. Тоді навіть нефахівцю було очевидно, що група трейдерів провела аномально великі викупи дешевшого ресурсу в "Енергоатому" якраз за лічені дні до того, як цінові стелі офіційно піднялися. У медіапросторі відкрито обговорювали можливість витоку інсайдерської інформації з НКРЕКП, яка й ухвалювала рішення про зміну тарифних меж.

Проте досліджувати ймовірність цього витоку взялася… сама ж НКРЕКП, яка очікувано дійшла висновку, що вона ні в чому не винна. І це за умов, коли навіть один із головних фігурантів цієї скандальної історії — компанія "Д.Трейдінг" з холдингу ДТЕК Ріната Ахметова — швиденько визнала наявність репутаційного резонансу, розірвала контракт і поспішила добровільно повернути "Енергоатому" 164 млн грн як компенсацію.

І ось ситуація повторюється. Фабула цього разу дещо інша, але головні учасники ті ж самі, та й поведінка відповідальних органів не змінилася: замість визнання системної вразливості, яка знову б'є по державних коштах, вони в один голос переконують, що все відбувається "в межах норми".

Двокрокова комбінація: як штучно збити ціну перед великими торгами

Згідно з листом голови парламентського енергетичного комітету, літня аномалія на енергоринку розігралася у період з 11 по 13 липня 2026 року. Саме в ці дні головний ціновий орієнтир держави — Ринок на добу наперед (РДН) — раптово та без будь-яких логічних економічних причин обвалився майже вдвічі.

Андрій Герус навів сухі цифри: якщо у суботу, 4 липня, стратегічний індекс базового навантаження становив 3 034 грн/МВт·год, то за тиждень, 11 липня, він технічно впав до 1 915 грн/МВт·год (падіння на 37%). У неділю ціна просіла на 38%, а в понеділок, 13 липня, зафіксовано піковий спад — мінус 40% порівняно з аналогічним днем попереднього тижня.

На ринку, що нормально функціонує, такий крутий віраж вниз був би неможливим, оскільки всі фундаментальні фактори залишалися стабільними. Погода суттєво не змінювалася, загальне споживання електроенергії в країні трималося на одному рівні, а генерація працювала у штатному режимі. Ба більше, імпорт електрики з ЄС у ці дні навпаки подорожчав і став у 2-3 рази вищим за українську ціну, що мало б штовхати внутрішні індикатори вгору, а не вниз.

Пояснення аномалії, на думку Геруса, криється у специфічній структурі ринку, де де-факто існує ситуація, коли один домінантний приватний покупець одноосібно контролює більше ніж половину всього обсягу купівлі на РДН. І може впливати на вартість.

"Пояснення — у структурі ринку. Один покупець контролює приблизно 60%–65% усього обсягу купівлі на РДН. Достатньо йому одноосібно або групі трейдерів/постачальників "недокупити" — і ціна різко обвалюється, оскільки виробникам електроенергії просто нема кому там продати", — зазначає Герус.

Механізм впливу на державну кишеню виглядає наступним чином:

• Крок перший: створення штучного демпінгу. Маючи колосальну частку ринку, цей домінантний гравець або пов'язана група трейдерів умисно знижують або частково знімають свої цінові заявки на купівлю напередодні великих державних торгів. Виробникам електроенергії просто нема кому продати ресурс, через що загальна ціна РДН різко котиться на дно.
• Крок другий: викуп заниженого ресурсу. Головна деталь комбінації — ідеальний таймінг. Великі аукціони державної генерації з довгострокового продажу електроенергії стартували 13 липня — якраз у момент максимального штучного обвалу референсної ціни РДН, від якої безпосередньо залежить стартова планка державних лотів. Штучний демпінг створює нервозність і відлякує потенційних покупців. Одночасно з цим у гру вступає регламент "укрупнення лотів", коли дрібний і середній бізнес штучно відсікають гігантськими обсягами пакетів торгів (мова про продаж одним лотом 200 МВт). І в результаті дешевша державна електрика за мінімальною вартістю без реальної конкуренції перетікає до рук великого приватного трейдера (чи пов’язаної групи), що має ресурси для викупу.

Ось як це виглядає на графіку, який надав Андрій Герус:

"Аукціон розпочався із ціни 4900 грн, ішли торги, були угоди. В якийсь момент відбулося обʼєднання лотів і обвал ціни: 200 МВт було продано по 4205 грн і потім ще 200 МВт за ціною 4300 грн. Після цього ціна була знову різко піднята, і аукціон завершився угодами по 4900 грн. Таким чином, всі покупці купили 1600 МВт по майже 4700 грн, але якась компанія чи компанії купили 400 МВт по 4205-4300 грн", — зазначає голова комітету.

Отже, за даними Геруса, головним інструментом цієї комбінації став умисний демпінг з наступним укрупненням лотів. Практика, яку застосовували і до повномасштабної війни, коли державний ресурс за аналогічною схемою задешево зливали компанії "Юнайтед Енерджі" з групи "Приват" і "Д.Трейдінг" Ахметова.

Через штучне об'єднання обсягів різниця між найнижчою та найвищою ціною на аукціоні досягла аномальних 15%. Висновки голови профільного комітету Ради невтішні: якби "Енергоатом" реалізував свій ресурс за середньою ринковою ціною, державна компанія заробила б майже на 50 мільйонів гривень більше. Натомість цей прибуток отримав той самий "приватний трейдер".

Ким може бути загадковий "приватний трейдер", про якого не каже Герус

Хоча у своїх листах і заявах Андрій Герус не називає того самого "приватного трейдера" – учасника оборудки, насправді це секрет Полішинеля. На ринку не так багато компаній, які могли б відповідати критеріям "частка 60–65%" на Ринку на добу наперед. Ба більше, в Україні ймовірно, так можна сказати лише про одну компанію.

Так, за даними платформи VKURSI за минулий рік, одноосібним лідером серед трейдерів і постачальників з найбільшою часткою ринку була приватна компанія "Д.Трейдінг" з холдингу ДТЕК Ріната Ахметова.

Зауважимо, що компанія "Д.Трейдінг" кілька років тому вже потрапляла в аналогічну історію, пов’язану із порушеннями при закупівлі електроенергії. Свого часу НАБУ та САП детально розслідували кримінальне провадження щодо зловживань на аукціонах "Енергоатому", де фігурувала точнісінько така ж схема із блокуванням вигідніших заявок та продажем дешевого державного енергоресурсу

Офіційне обвинувачення тоді висували колишньому генеральному директору відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдінг" Олексію Статнику. За версією слідства, посадовець умисно створив такі умови торгів, щоб великі обсяги дефіцитної електрики за заниженими тарифами відійшли обраним приватним контрагентам.

Проте фінал цієї гучної антикорупційної справи виявився класичним для української Феміди. Чиновник повністю уник покарання — Вищий антикорупційний суд просто закрив справу у зв'язку зі спливанням строків давності. При цьому в ухвалі суду чітко зазначено, що таке закриття провадження за нереабілітуючими обставинами аж ніяк не означає, що фігуранта було виправдано.

Але найголовніше в тому, що реального покарання та фінансової відповідальності за ту оборудку не понесли компанії-покупці, які безпосередньо зняли вершки з дешевого державного атома — а саме "Д.Трейдінг" та "Юнайтед Енерджі". Вони так і залишилися з багатомільйонними прибутками. А сьогодні такий стан справ, схоже, стимулює ринок до нових літніх "аномалій".

Глуха оборона й "адвокат Кучеренко"

Коли масштаб липневого скандалу прорвав інформаційну греблю, державний "Енергоатом" очікувано "пішов у відмову". У своїй офіційній заяві компанія назвала будь-які звинувачення маніпулятивними, переконуючи, що торги начебто проходили у суворій відповідності до законодавства. За версією менеджменту, укрупнення лотів до 200 МВт не було чиїмось ручним рішенням. А електронна система Української енергетичної біржі нібито автоматично зліпила дрібні обсяги у гігантські пакети, оскільки на них не знайшлося інших покупців.

Підтримала цю позицію й сама біржа, перевівши всі стрілки на алгоритми та НКРЕКП, яка затвердила ці правила торгів ще у 2021 році. Мовляв, усе законно, а те, що ціна в процесі впала — це просто сліпий результат ринкового регламенту.

І ні слова про демпінг напередодні торгів.

Проте найзатятішим адвокатом такої "автоматичної" логіки "Енергоатому" та інтересів "великого приватного трейдера" неочікувано виявився заступник голови профільного енергетичного комітету Верховної Ради Олексій Кучеренко. Нардеп оперативно розгорнув медійну кампанію і став ревно доводити, що укрупнення лотів відбулося виключно за правилами біржі.

Такий палкий захист біржових механізмів виглядає як несподівана метаморфоза, якщо згадати попередні заяви Олексія Кучеренка. Ще нещодавно заступник голови комітету публічно таврував наявний ринок електроенергії останніми словами, називаючи його "так званим енергоринком" і наголошуючи на необхідності скасувати чинну модель торгів і повернутися до жорсткого державного регулювання.

Проте щойно виник ризик для надприбутків великого приватного торговця (за яким, нагадаємо, простежується ДТЕК Ріната Ахметова), нардеп миттєво змінив риторику.

Втім, в інформаційному полі Кучеренка вже давно називають одним з найулюбленіших спікерів цього олігархічного холдингу. Нагадаємо, очолювана ним парламентська ТСК, яка мала б шукати порушення у стратегічних підприємствах, працювала паралельно з НАБУ, але корупції в "Енергоатомі" дивним чином не виявила.

Така вибіркова сліпота, вважає дехто із журналістів, може мати серйозне підґрунтя, пов'язане із резонансною справою "Мідас", яку ведуть НАБУ та САП, щодо розкрадань коштів "Енергоатому". Журналісти програми "Схеми" не так давно оприлюднили розслідування, де нагадали про перехоплені плівки розмов фігурантів цієї справи — Ігоря Миронюка та Дмитра Басова. З аудіозаписів випливає, що, коли урядові рішення поставили під загрозу їхню схему вимивання коштів з "Енергоатому", ділки обговорювали план "поговорити з Кучеренком", щоб той через ТСК та комітет допоміг проштовхнути потрібний їм мораторій. Сам Кучеренко, звичайно ж, спростовує усі подібні закиди.

Втім, зв'язки нардепа з оточенням фігурантів справи "Мідас", на думку розслідувачів "Схем", могли мати й суто фінансовий вимір. Журналісти з'ясували, що Кучеренко ще 2016 року продав елітну квартиру площею 374 квадратні метри в центрі Києва родині Олександра Цукермана — ще одного фігуранта енергетичних розслідувань НАБУ. Кучеренко наголошує, що все це не більше аніж збіг.

* * *

Описаний кейс з аномальними торгами на біржі електроенергії, через який держава, ймовірно, втратила мільйони, а відповідальні особи намагаються цього не помічати, доводить: в українській енергетиці продовжує працювати замкнене коло безкарності. Поки НАБУ та САП роками розслідують попередні зловживання на аукціонах державного "Енергоатому", а судові справи банально тануть у ВАКС через спливання строків давності, бенефіціари схем отримують мільйонні надприбутки.

У даному разі це стало можливим, тому що відповідальні особи, схоже, вкотре вирішили заплющити очі на демпінг і немотивоване укрупнення лотів, яке автоматично відсікло чесну конкуренцію та дозволило задешево забирати державний ресурс.

При цьому роль заступника голови парламентського комітету як адвоката системи лише підтверджує, що подібні "аномалії" мають потужне інформаційне прикриття прямо у кулуарах Верховної Ради. Коли керівник антикорупційної ТСК, який має вболівати за прибутки держави, захищає сумнівні біржові лазівки, така гра в дивну "сліпоту" як мінімум викликає запитання. У результаті за банкет приватних трейдерів буде платити держава та звичайний споживач.

Редакція видання має намір з'ясувати конкретні прізвища тих "метастазів" у структурі "Енергоатому" та НКРЕКП, які залишилися від попередньої команди, законсервували попередній стиль управління та продовжують забезпечувати тіньові преференції обраним приватним операторам.

Також, з метою офіційного з'ясування обставин липневих біржових аномалій, редакція має намір підготувати відповідні журналістські запити на ім'я першого віцепрем’єр-міністра України — міністра енергетики Дениса Шмигаля, а також до Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Офісу генерального прокурора (ОГП) та Служби безпеки України (СБУ).

"Телеграф" має намір і надалі слідкувати за перебігом цієї ситуації, розвитком подій навколо липневих аукціонів та реакцією відповідальних органів на чергову втрату державних коштів. Не перемикайтеся.